Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/827/23
Провадження №1-кп/523/669/24
30.07.2024 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3
у присутності обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Суворовського районного суду м. Одеса обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12022163490000797 від 19.12.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сніжне Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працевлаштованого, раніше не судимого.
Фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, -
Встановив:
17.12.2022 року приблизно о 16:00 годині, ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним, що на території України оголошений воєнний стан відповідно Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_5 за №64/2022 від 24.02.2022 року та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" за №2102-ІХ від 24.02.2022р. у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України та продовженого Указами Президента України за №133/2022 від 14.03.2022р., №259/2022 від 18.04.2022р., №341/2022 від 17.05.2022р., №573/2022 від 12.08.2022р., №757/2022 від 7.11.2022р., затверджених Законами України №2119-ІХ від 15.03.2022р., №2212-ІХ від 21.04.2022р., №2263-ІХ від 22.05.2022р., №2500-IX від 15.08.2022р., №2738-IX від 16.11.2022р., знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , діючи навмисно, маючи корисливий намір направлений на заволодіння чужим майном в умовах воєнного стану, скориставшись сприятливими умовами, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить реалізації його злочинного наміру, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переліз через огорожу вищезазначеного домоволодіння, опинившись у дворі, в подальшому шляхом вільного доступу через не зачинені двері проник всередину приміщення будинку, звідки таємно викрав колекцію іграшкових моделей транспортних засобів різноманітних марок у кількості 27 одиниць загальною вартістю 2800 гривень та дерев'яну статуетку у вигляді орла вартістю 230 гривень, які були розташовані в кімнаті на полицях, належних ОСОБА_6 , після чого покинув місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим своїми діями спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 3030 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що дійсно, у вказаний в обвинувальному акті день - 17.12.2022 року у денний час підійшов до будинку, розташованому по АДРЕСА_3 , де проживав його товариш, якому він позичав гроші, але останній не віддав борг. Маючи на меті якось його провчити, вирішив скоїти крадіжку з домівки, де мешкав приятель. Перестрибнувши через огорожу, опинився у дворі, підійшов до будинку, постукав у двері, але нікого не було вдома. Через відкриті двері зайшов всередину приміщення, де побачив в кімнаті колекцію іграшок, які зібрав у пакет та покинув місце скоєння злочину, віднісши викрадені речі до свого знайомого. Невдовзі був затриманий співпрацівниками поліції, викрадене майно було повернуте потерпілому, будь-яких претензій до нього не має.
Вину у скоєнні кримінального правопорушення визнає повністю, усвідомлюючи протиправність своїх дій, що скоїв крадіжку у період дії оголошеного воєнного стану, дав покази, які співпадають з пред'явленим обвинуваченням, висловлюючи щире каяття та не оспорюючи кваліфікацію дій, запевняючи, що більше нічого подібного вчиняти не буде.
Обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження та за відсутністю клопотань щодо доповнення судового розгляду, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит потерпілого, свідків, оголошення матеріалів кримінального провадження не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення в обсязі пред'явленого обвинувачення, та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування ніким із учасників процесу не оспорюються.
Покази обвинуваченого, дані у ході судового засідання суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України.
При цьому судом з'ясовано правильність розуміння ОСОБА_4 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позицій та роз'яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми діями скоїв умисний злочин, передбачений ст.185 ч.4 КК України та його дії суд кваліфікує за ознаками, як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, поєднаної з проникненням у житло, вчиненого в умовах воєнного стану та його вина доведена в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.50 ч.2 КПК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Разом з цим суд враховує положення ч.2, ч.3 ст.4 КК України за змістом якої злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
За правилам ст.65 ч.2 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними в ст.65 КК України, а саме приймає до уваги характер та ступінь тяжкості, суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має місце проживання, також суд враховує негативне відношення обвинуваченого до скоєного діяння, усвідомлення своєї провини, відсутність тяжких наслідків, ту обставину, що завданий збиток є незначним та відшкодований шляхом повернення викраденого майна, будь-яких претензій до ОСОБА_4 не має.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, згідно ст.66 ч.1 п.1 КК України, суд відносить його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
До обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено та не вказано досудовим слідством.
З огляду реєстру матеріалів досудового розслідування та вивченням матеріалів встановлено, що залучення експертів для проведення експертиз не здійснювалось, у зв'язку з чим процесуальні витрати відсутні, однак до кримінального провадження під час досудового розслідування долучалися речові докази, а саме іграшкові моделі транспортних засобів різноманітних марок у кількості 27 одиниць та дерев'яна статуетка у вигляді орла, які повернуті потерпілому ОСОБА_6 на відповідальне зберігання під розписку.
Матеріали кримінального провадження досудового розслідування за №12022163490000797 від 19.12.2022 року до обвинувального акту прокурором не долучались, суду лише були надані характеризуючи матеріали відносно ОСОБА_4 та документи щодо речових доказів.
Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання ОСОБА_4 суд, з урахуванням санкції ч.4 ст.185 КК України, в редакції, чинній на час ухвалення вироку, оцінюючи обставини, спосіб та мотив, характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєного діяння за ст.185 ч.4 КК України, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який раніше не судимий, у судовому засіданні свою вину визнав повністю, його негативне ставлення до скоєного, щире каяття, відсутність тяжких наслідків та матеріальних претензій, зважаючи на те, що обвинувачений має місце проживання, наявність бажання вести законослухняний спосіб життя, стати на шлях виправлення, з поведінки обвинуваченого вбачається, що він зробив для себе висновки, що дає підстави вважати, що на даний час він втратив свою соціальну небезпеку, приймаючи до уваги думку прокурора щодо призначення обвинуваченому міри покарання не пов'язаної з позбавленням волі, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням до нього ст.ст.75, 76 КК України, що на думку суду є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.
Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 10.01.2023 року слідчим суддею Суворовського районного суду м. Одеси був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії ухвали припинив свою дію 5.03.2023 року. Враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому міри покарання не пов'язаної з позбавленням волі, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд не вбачає необхідності в вирішенні питання щодо запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349, 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд,-
Ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, призначивши йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - один рік.
Відповідно до положень ст.76 ч.1 п.п.1,2 КК України зобов'язати ОСОБА_4 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно ст.165 ч.1 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Виконання вироку в даній частині покласти на районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України за місцем проживання засудженого, направив копію вироку після набрання законної сили до органу, якому доручене виконання.
Речові докази - іграшкові моделі транспортних засобів різноманітних марок у кількості 27 одиниць, дерев'яну статуетку у вигляді орла, які повернуті потерпілому ОСОБА_6 на відповідальне зберігання під розписку - вважати повернутими за належністю.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1