Справа № 522/940/24-Е
Провадження №2/522/3046/24
30 липня 2024 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Свяченої Ю.Б.,
при секретарі судового засідання Сировій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
22 січня 2024 року позивач звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, що зареєстрований 26 квітня 2017 року Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 790, Серія НОМЕР_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що у подружжя різні погляди на життя, а також відсутні спільні інтереси та взаєморозуміння. Спільне життя у подружжя не склалося через втрату почуття любові та поваги один до одного. Шлюбні відносини між сторонами припинено, спільне господарство не ведеться. Шлюб став надалі неможливим, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та відповідача, підстав для примирення позивач не вбачає, у зв'язку з чим вона просить про розірвання шлюбу.
Від спільного шлюбу є малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №5479, видане Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2024 року було відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
16 липня 2024 року на адресу суду від позивачки надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначено, що вона бажає припинити шлюб з людиною, з якою більше не хоче бути разом і їй відомо, що чоловік також не проти розірвання шлюбу, оскільки їй на електронну пошту надійшла копія його листа до суду від 21.05.2024 року із заявою про те, що він не заперечує проти позову та просить розглянути справу за його відсутністю.
У судові засідання учасники процесу не з'явились. Учасникам надсилалися судові повістки та розміщено оголошення на сайті суду. 04 березня 2024 року, 15 квітня 2024 року, 27 травня 2024 року та 30 липня 2024 року на адресу суду від представника позивача надійшли заяви про розгляд страви за його відсутністю та відсутністю позивача, в яких зазначено, що позивач позов підтримує, просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Судова повістка, направлена відповідачу за місцем його реєстрації повернулася до суду з відміткою поштового відділення: за закінченням терміну зберігання. 21 та 22 травня 2024 року від відповідача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає, проти розірвання шлюбу не заперечує.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно зі ст. 110, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Тоді суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони спору перебувають у шлюбі, зареєстрованому 26 квітня 2017 року Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 790, Серія НОМЕР_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що у позивача та відповідача різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння подальше збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам. Шлюбні відносини фактично припинилися.
Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім'ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
За ч. 3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім'ї неможливо, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, як це передбачено ст. 112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.
За таких обставин суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя суперечить інтересам сторін та унеможливлює їх примирення.
Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 76-81, 206, 258, 263, 265, 266 ЦПК України, ст. 110, 112, 114 СК України, суд -,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 26 квітня 2017 року Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 790, Серія І-ЖД № 285379 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - розірвати.
Дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на утриманні матері - ОСОБА_1 .
Відповідно ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Суддя Ю. Б. Свячена
30.07.24