“01” серпня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12023152110000651 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_6 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 серпня 2023 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України, не судимого,
- обвинуваченого за ч. 4 ст. 186 КК України,
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 серпня 2023 року ОСОБА_7 засуджений за ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирішено питання про речові докази.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Прокурор просить вирок щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання та звільнення від відбування з випробуванням, скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 186 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Прокурор, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 , вважає, що вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосуванням закону, який не підлягав застосуванню та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок його м'якості.
Зазначив, що суд першої інстанції, застосовуючи до обвинуваченого положення ст. 69 КК України, обставинами, які пом'якшують ОСОБА_7 покарання, вказав щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди, але належним чином не мотивував своє рішення щодо можливості призначення обвинуваченому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 4 ст. 186 КК України.
Вказав, що як убачається з матеріалів кримінального провадження, злочин, інкримінований ОСОБА_7 , був розкритий без його участі, а в результаті проведення слідчих (розшукових) дій працівниками поліції, за результатами яких викрадене майно було добровільно видано свідком ОСОБА_8 компетентним органам та без участі обвинуваченого повернуто потерпілому.
Вважає, що за таких обставин, щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди обвинуваченим ОСОБА_7 в даному випадку носять суто декларативний характер.
Зазначив, що не мотивував суд першої інстанції у вироку й те, яким чином наведені ним обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 злочину.
Вказав, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17.12.2012 ОСОБА_7 був засуджений за вчинення аналогічних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, що на думку прокурора, характеризує обвинуваченого як потенційно суспільно небезпечну особу.
Зазначив, що суд належним чином не врахував обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Пояснив, що із обставин злочину випливає, що його вчинено саме на ґрунті пияцтва, що відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», потребувало від суду вирішити питання про призначення ОСОБА_7 більш суворого покарання, передбаченого законом.
Також додав, що суд першої інстанції врахував ті ж обставини при застосуванні ст. 75 КК України, що є неприпустимим, а мотиви звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням судом у вироку взагалі не наведено.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
12.06.2023, тобто під час дії воєнного стану в Україні, близько 13:58 год. ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до будинку АДРЕСА_2 , де, підіймаючись сходами, між третім та четвертим поверхами помітив ОСОБА_9 з мобільним телефоном в руках. В цей же час в ОСОБА_7 виник умисел на відкрите викрадення зазначеного телефону. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер та зрозумілі потерпілому, підійшов до ОСОБА_9 , який сидів на сходах і з метою заволодіння майном останнього, застосував до нього насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, яке виразилося у нанесенні ОСОБА_9 кількох ударів кулаком в обличчя, внаслідок чого ОСОБА_9 відчув сильний біль і при цьому не отримав тілесних ушкоджень. Після цього ОСОБА_7 ривком вирвав з рук ОСОБА_9 його мобільний телефон марки Huawei моделі Y7, 2019 року випуску, з об'ємом пам'яті 32 Гб вартістю 2 379 грн. 30 коп., з яким з місця вчинення злочину зник і розпорядився викраденим на власний розсуд, завдавши своїми діями майнову шкоду потерпілому ОСОБА_9 на вказану суму.
Суд кваліфікував дії ОСОБА_7 в межах висунутого обвинувачення за ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.
Позиції учасників судового розгляду.
Прокурор ОСОБА_5 просив кримінальне провадження закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі смертю обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_10 надіслав лист, в якому повідомив, що не має повноважень для захисту обвинуваченого ОСОБА_7 .
Потерпілий ОСОБА_9 до апеляційного суду не з'явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає скасуванню, а кримінальне провадження закриттю, виходячи з наступних підстав.
01.08.2024 на виконання ухвали Миколаївського апеляційного суду від 17.01.2024 по привід обвинуваченого ОСОБА_7 керівник Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_11 надіслав лист з якого вбачається, що здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_7 до апеляційного суду не представляється можливим у зв'язку зі смертю обвинуваченого.
Відповідно до витягу з ДРАЦСу реєстратором Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внесено відомості про смерть ОСОБА_7 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 29.07.2024.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження підлягає закриттю, якщо обвинувачений помер, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
У відповідності з вимогами ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК України, скасовує вирок чи ухвалу і закриває провадження.
Заяв про реабілітацію обвинуваченого ОСОБА_7 від осіб, які мають право звернутись з такою заявою, не надійшло.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_7 помер і заяви про його реабілітацію відсутні, оскаржуваний вирок щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню, а кримінальне провадження - закриттю у зв'язку з його смертю.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 405, 407, 417, 419, 424, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 серпня 2023 року скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 - закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі смертю обвинуваченого.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3