243/1471/24
1-кс/243/566/2024
01 серпня 2024 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження заяву засудженої ОСОБА_3 про відвід судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_4 від розгляду подання Відділу № 12 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про направлення до місця відбування покарання ОСОБА_3 (справа № 243/1471/24, провадження № 1-в/243/146/2024), -
До провадження слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 надійшли матеріали за заявою засудженої ОСОБА_3 , яка була заявлена нею в судовому засіданні, про відвід судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_4 від розгляду подання Відділу № 12 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про направлення до місця відбування покарання ОСОБА_3 (справа № 243/1471/24, провадження № 1-в/243/146/2024).
В судовому засіданні засуджена ОСОБА_3 , свою заяву про відвід судді ОСОБА_4 підтримала, посилаючись на те, що, суддя ОСОБА_4 розглядав та виносив вирок відносно неї за ч. 2 ст. 389 КК України, тому вона бачить упередженість судді ОСОБА_4 .
Суддя ОСОБА_4 надав заяву про розгляд заяви про відвід без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви засудженої ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Обставин, викладених в ст. 75 КПК України в судовому засіданні встановлено не було.
Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006 року визначають та встановлюють стандарти етичної поведінки суддів. Так, у статті 2 визначено, що суддя підлягає відводу у випадку, зокрема, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
У контексті об'єктивного критерію окремо ЄСПЛ відзначає поведінку суддів, а саме необхідність визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності.
В той же час, належні докази, які б підтверджували необ'єктивність та упередженість судді ОСОБА_4 при розгляді даної справи відсутні, зміст даної заяви про відвід фактично свідчить про незгоду з процесуальними рішеннями судді ОСОБА_4 , а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для його відводу.
Виходячи з наведеного, обставини, зазначені в заяві про відвід судді, не можуть бути підставою для такого, тому враховуючи зміст заяви про відвід, практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відмову в задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду подання Відділу № 12 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про направлення до місця відбування покарання ОСОБА_3 (справа № 243/1471/24, провадження № 1-в/243/146/2024).
Керуючись ст.ст. 35, 75, 81, 82 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні заяви засудженої ОСОБА_3 про відвід судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_4 від розгляду подання Відділу № 12 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про направлення до місця відбування покарання ОСОБА_3 (справа № 243/1471/24, провадження № 1-в/243/146/2024) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_1