233 № 233/2177/24
02 серпня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202305000000713 від 09 листопада 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Костянтинівка Донецької області, є громадянином України, має середню технічну освіту, не одружений, працездатний, не працює, раніше неодноразово судимий, останній раз 04.02.2014 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 187 ч. 2, 71 КК України до 9 років позбавлення волі, звільнений 14.05.2019 року умовно-достроково на підставі ухвали Дзержинського міського суду Донецької області від 06.05.2019 року на 2 роки 10 місяців 25 днів, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, зважаючи на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Наполягав, що більш м'які заходи забезпечення кримінального провадження не будуть дієвими.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що не має наміру будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, бажано нічного, оскільки мває намір працевлаштуватись.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначила, що, на її думку, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого буде достатнім застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, щоб обвинувачений мав можливість працевлаштуватись.
Суд, вислухавши учасників судового провадження дійшов такого висновку.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2024 року продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строком до 11 серпня 2024 року з визначенням застави у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 121120,00 грн. (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, тощо.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, не даючи оцінки жодному доказу, зібраному у справі, вважає за доцільне обрати останньому запобіжний захід у виді тримання під вартою, беручі до уваги наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик переховування від суду, що підтверджується тим, що суворість покарання за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк до десяти років, може бути визнане обвинуваченим більш небезпечним, ніж втеча, у зв'язку з чим запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не надасть повної можливості контролювати обвинуваченого та забезпечити повний та всебічний розгляд кримінального провадження у суді.
- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження злочинної діяльності, що підтверджується тим, що обвинувачений ніде офіційно не працює, на життя заробляв розповсюдженням психотропних речовин, а тому, з метою отримання доходу може продовжити злочинну діяльність.
В той же час суд вважає, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який посилається прокурор в своєму клопотанні, не доведений, і відсутні підстави вважати, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , оскільки доказів того, що ОСОБА_5 вже вчиняв такі спроби або готувався до цього суду не надано.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_5 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З огляду на характеристику особи обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, стійких соціальних зв'язків не має, має постійне місце проживання, стабільного офіційного доходу не має, суд вважає за можливе визначити йому розмір застави у 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 121120,00 гривень, поклавши на нього певні обов'язки у випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, що буде достатнім стимулом для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 331, 372, 395 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора, - задовольнити.
Продовжити строк застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Костянтинівка Донецької області, запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» строком до 30 вересня 2024 року включно.
Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 своїх процесуальних обов'язків, у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень.
У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
- прибувати до суду для участі в судових засіданнях або брати участь в судових засідання дистанційно;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 ;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
Визначити строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави - 2 (два) місяці з дня її внесення.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1