Справа № 485/1655/24
Провадження №1-кп/485/160/24
Вирок
іменем України
02 серпня 2024 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні № 12024152310000207 від 04 квітня 2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Копили Полтавської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, утриманців не маючого, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом на посаді водія першого реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні "матрос", зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України,
встановив:
Матрос ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи військову службу на посаді водія першого реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , 04 квітня 2024 року близько 01:00 години, більш точного часу не встановлено, прийшов до домоволодіння ОСОБА_4 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Під час перебування біля вищевказаного домоволодіння, усвідомлюючи відсутність дозволу на вхід до території домоволодіння ОСОБА_4 , у ОСОБА_3 виник раптовий злочинний умисел направлений на незаконне проникнення до житла, яке на праві власності належить ОСОБА_4 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, розуміючи протиправний характер своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, порушуючи встановлені конституційні гарантії недоторканості до житла, ОСОБА_3 витягнув віконне скло в приміщенні веранди та в результаті цих дій проник до вказаного приміщення. В подальшому, перебуваючи в приміщенні веранди, ОСОБА_3 вибив скло на металопластикових дверях, відчинивши їх, проник до кімнати житлового будинку, де на той час перебував власник домоволодіння ОСОБА_4 , чим порушив права ОСОБА_4 , гарантовані ст. 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до володіння особи, інакше, як за вмотивованим рішенням суду.
Крім того, 04 квітня 2024 року близько 01:05 години, більш точного часу не встановлено, перебуваючи в приміщенні кімнати домоволодіння, належного ОСОБА_4 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_3 виник раптовий злочинний умисел спрямований на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 підійшов до потерпілого ОСОБА_4 , який на той момент стояв у приміщенні кімнати № 3 та кулаком лівої та правої руки умисно наніс два удари в область лівого та правого боку обличчя потерпілого. Від удару в праву частину обличчя ОСОБА_4 не втримався на ногах та впав на підлогу. Не зупиняючись на досягнутом ОСОБА_3 схилився над потерпілим та кулаком правої руки умисно наніс удари в область лівої частини обличчя, в область волосяної частини голови, в область голови з заду та в область тулубу з лівого боку. Після чого ОСОБА_3 наніс удар правою ногою в область тулубу ОСОБА_4 . Вважаючи свою мету недосягнутою, ОСОБА_3 самостійно припинив свої протиправні дії та пішов з місця події. В результаті умисних протиправних дій, ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді множинних гематом та саден обличчя та голови, гематоми в ділянці грудної клітини зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, незаконне проникнення до житла.
В обвинувальному акті прокурор заявив клопотання, в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини, згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, просить суд відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додано письмову заяву ОСОБА_3 , складену за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , в якій беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.
Добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтверджена захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 .
Крім цього, додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Враховуючи викладене, заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, а потерпілий ОСОБА_4 не заперечує проти такого розгляду, беручи до уваги відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, визначеному статтями 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеним обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, оскільки воно ніким не оспорюється.
Дослідивши матеріали обвинувального акта та матеріали кримінального провадження, враховуючи те, що встановлені досудовим розслідуванням обставини вчинення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України, учасниками судового провадження не оспорюються, що підтверджується наявними у справі їх заявами, суд дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованих йому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України, а саме - умисне легке тілесне ушкодження, незаконне проникнення до житла.
При вирішенні питання про призначення ОСОБА_3 покарання суд керуючись вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України, є кримінальними проступками.
Також судом враховано особу обвинуваченого, який не одружений, утриманців не має, за місцем служби характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 в межах санкції ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України покарання у виді штрафу, для можливого перевиховання обвинуваченого, профілактики та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, так і особи обвинуваченого.
Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.
Цивільний позов потерпілим не заявлявся.
Витрати на залучення експертів для проведення експертиз відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 373-374, 381-382 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України, і призначити йому покарання за:
- ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 грн (шістсот вісімдесят грн 00 к.);
- ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн (одна тисяча двадцять грн 00 к.)
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом повного складання покарань остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн (одна тисяча сімсот грн 00 к.).
Речовий доказ: фрагмент цегли білого кольору, який упаковано до спеціального пакету № SUD 3047966, що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1