Справа № 489/4796/24
Провадження № 2/489/1903/24
Іменем України
02 серпня 2024 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Костюченко Г.С.,
із секретарем судових засідань Савковою К.А.,
за участі представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей,
Позивачка через свого представника - адвоката Берднікову К.О. звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до повноліття, та аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до повноліття. Мотивуючи свої вимоги тим, що вона з відповідачем перебуваючи в зареєстрованому шлюбі народила спільних дітей, які проживають разом з позивачкою. Відповідач ухиляється від належного виконання своїх батьківських обов'язків, не надає матеріальної допомоги на утримання спільних дітей, хоча має дохід. Стан здоров'я та соціальне становище відповідача дозволяють йому виплачувати аліменти на утримання дітей.
Ухвалою суду від 01.06.2024, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала.
Відповідач у судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 березня 2020 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 02 червня 2007 року Донецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №460 від 02.06.2007 року.
Сторони мають спільних малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Неповнолітні діти проживають разом з матір'ю, відповідач у свою чергу ухиляється від належного виконання своїх батьківських обов'язків, не надає матеріальної допомоги на утримання спільних дітей, хоча має дохід. Стан здоров'я та соціальне становище відповідача дозволяють йому виплачувати аліменти на утримання дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Зазначене підтверджується п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08.07.2017, внесено зміни до Сімейного кодексу України, де частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і він може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд, враховує матеріальне становище платника аліментів, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, а також положення ст. 180 СК України про те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Беручи до уваги матеріальне положення дітей, які потребують матеріальної допомоги та обставини, що мають істотне значення, вважає за можливе визначити розмір аліментів, стягуваних з відповідача на утримання кожного з дітей на користь позивачки у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн. на кожного з дітей, щомісячно.
Суд вважає, що такий розмір аліментів у твердій грошовій сумі щомісячно на кожного з дітей не буде порушувати майнові права дітей.
Крім того, при прийнятті рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в зазначеному розмірі судом прийнято до уваги, що даний розмір не є меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 191 цього Кодексу, стягнення аліментів повинно проводитись починаючи з 28.06.2024 р. до досягнення дітей повноліття.
Оцінюючи всі зібрані по справі докази, враховуючи інтереси дітей для забезпечення стабільних та гармонійних умов їх життя, повного та всебічного розвитку, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення аліментів підлягає задоволенню, шляхом стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн. на кожного з дітей щомісячно, що відповідає нормам Сімейного кодексу та не порушує права та інтереси дітей.
Згідно ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 28.06.2024 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 28.06.2024 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Г.С. Костюченко
Повний текст судового рішення складено «02» серпня 2024 року.