Постанова від 02.08.2024 по справі 473/2561/24

Справа № 473/2561/24

ПОСТАНОВА

іменем України

"02" серпня 2024 р. місто Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Дробинський О.Е.,

з участю секретаря судового засідання Матвієць Ю.П.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ,

розглянув справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Грузія, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.173 - 2 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

До Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно громадянина Грузії ОСОБА_2 за ч.1 ст.173 - 2 КУпАП. Відповідно до тексту протоколу серії ВАД номер №196362 від 11 травня 2024 року, 11 травня 2024 року о 20:11 годині в АДРЕСА_1 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин Грузії ОСОБА_2 висловлював образи в бік своєї дружини громадянки України ОСОБА_1 , з якою мешкає спільно, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Дії громадянина Грузії ОСОБА_2 інспектором СРПП Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області кваліфіковані за ч.1 ст.173 - 2 КУпАП.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. На підставі ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 просила суд закрити провадження у справі відносно ОСОБА_2 , оскільки вважає що жодного насильства відносно неї не було, між ними просто відбулася побутова сварка. Поліцію вона викликала зафіксувати факт, а не для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.

Звернення громадянки ОСОБА_1 до органу поліції не підтверджує факту вчинення домашнього насильства громадянином Грузії ОСОБА_2 відносно його дружини громадянки України ОСОБА_1 , та не є доказом вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173 - 2 КУпАП. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення. Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення. Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, він є єдиною формою документу, в якому фіксується факт вчинення допущеного порушення, ніякого іншого документу про прийняття до провадження уповноваженими органами не оформляється. Від того, наскільки грамотно, змістовно і умотивовано складений протокол, залежить якість розгляду справи про адміністративне порушення, правильність розгляду справи по суті й обґрунтованість застосування адміністративного стягнення. Протокол про адміністративне правопорушення - це комплексне джерело доказової інформації. Однак він набуває значення доказу в таких випадках, коли: по-перше, протокол складений уповноваженою на те посадовою особою; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим коментованою статтею. Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол. Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення. Згідно диспозиції ч.1 ст.173 - 2 КУпАП відповідальність за вказаною нормою Закону настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Отже, відповідно до ст.173 - 2 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення може полягати за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Норма статті 173 - 2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях правопорушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені. Стаття перша закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173 - 2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї. Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду. Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як домашнє насильство. Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок. Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Суб'єктами адміністративних правопорушень можуть бути зокрема деліктоздатні фізичні особи, які вчинили певні правопорушення. Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст..173 - 2 КУпАП, можуть бути як члени однієї сім'ї відповідно до визначеного поняття члена сім'ї у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а також інші родичі та особи, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання. Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства. Але важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство». Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися. Конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони. Як було зазначено вище, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, громадянин Грузії ОСОБА_2 висловлював образи в бік своєї дружини громадянки України ОСОБА_1 , з якою мешкає спільно, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. При цьому, у протоколі про адміністративнеправопорушення серії ВАД номер №196362 від 11 травня 2024 року, не вказано чи могли дані дії громадянина Грузії ОСОБА_2 заподіяти шкоду психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_1 , хоча це прямо випливає з диспозиції статті 173 - 2 КУпАП. В судовому засіданні було встановлено, що між громадянином Грузії ОСОБА_2 та його дружиною громадянкою України ОСОБА_1 дійсно 11 травня 2024 року за місцем їх спільного проживання відбулася побутова сварка. Насильство в сім'ї, у розумінні статті 173 - 2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Разом з тим, конфлікт дружини та чоловіка, не охоплюється диспозицією статті 173 - 2 КУпАП, не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності. Тобто факт вчинення саме домашнього насильства громадянином Грузії ОСОБА_2 не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді. Наявність сварок і непорозумінь між особами на побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, відповідно до статті 9 КУпАП. Відповідно до положень статті 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. Суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Таким чином, суд доходить висновку про недоведеність вини громадянина Грузії ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173 - 2 КУпАП, а тому на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, справа підлягає закриттю. На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.247, ст.283, ст.285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Грузії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173 - 2 КУпАП - закрити, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілою, її представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О. Е. Дробинський

Попередній документ
120758542
Наступний документ
120758544
Інформація про рішення:
№ рішення: 120758543
№ справи: 473/2561/24
Дата рішення: 02.08.2024
Дата публікації: 05.08.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.08.2024)
Дата надходження: 16.05.2024
Предмет позову: Коколія П.М. притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
Розклад засідань:
31.05.2024 08:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДРОБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЕДУАРДОВИЧ
суддя-доповідач:
ДРОБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЕДУАРДОВИЧ
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Коколія Павло Михайлович
потерпілий:
Лисицька Олена Петрівна