Справа № 183/4171/24
№ 2/183/2548/24
31 липня 2024 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» до ОСОБА_1 про:
- стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» заборгованості за Договором № 230520-61990-1 від 20 травня 2023 року, станом на 19 квітня 2024 року у розмірі 31 250,00 гривень, яка складається з: 5 000,00 гривень - заборгованості за кредитом; 26 250,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом за період з 20 травня 2023 року по 17 жовтня 2023 року (включно),
у квітні 2024 року позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору 230520-61990-1 від 20 травня 2023 року (надалі - Кредитний договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» (торгова марка «MONETKA») (надалі - Позивач) та ОСОБА_1 (надалі - відповідач/позичальник), відповідач отримала кредит у розмірі 5 000,00 гривень, строком на 150 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану в АТ КБ «Приватбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування.
Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua або https://monetka.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» (далі - Правила), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://monetka.ua/uk/about_us або https://monetka.com.ua/uk/about_us. У відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону, Відповідач зареєструвався на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування Кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Сума кредиту по укладеному Кредитному договору, перерахована на платіжну карту відповідача, яка верифікована шляхом блокування певної суми коштів. Сума блокування грошових коштів на платіжній карті НОМЕР_1 відома тільки відповідачу, оскільки на номер телефону який він вказав, а саме НОМЕР_2 , направлялося смс-повідомлення з сумою блокування, та розмір суму блокування відповідач має вказати у відповідному полі особистого кабінету. Зазначення суми блокування на платіжній карті підтверджує, що саме відповідач підтверджує верифікацію платіжної карти. Вказаний номер телефону відповідача, в тому числі співпадає з даними Українського бюро кредитних історій. Таким чином, виключно особа Відповідача може отримати кредит після укладення Кредитного договору.Одноразовий ідентифікатор НОМЕР_4 направлявся відповідачу 20 травня 2023 року о 14:45:50 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який вказувався при реєстрації. Повідомлення на номер телефону НОМЕР_2 відповідача надіслане та доставлене за допомогою сервісу ТОВ «Мобізон» 20 травня 2023 року о 14:45:50 год. Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором надісланий та доставлений відповідачу в рамках договірної співпраці позивача з ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ ІННОВЕЙШЕНС», яка є замовником послуг масової розсилки смс-повідомлень у ТОВ «Мобізон» (веб-сайт https ://mobizon.ua). Кредитний договір був підписаний 20 травня 2023 року о 14:46:01 год. шляхом введення одноразового ідентифікатора НОМЕР_4 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua та/або https://monetka.ua/. Кредитні кошти відправлені відповідачу 20 травня 2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «Приватбанк».
Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості. Несплата заборгованості відповідача в добровільному порядку є підставою для звернення позивача з цим позовом.
Постановленою суддею ухвалою від 21 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та відкрите провадження у справі, призначене судове засідання.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
Ураховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, установив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом установлено, що 20 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» (торгова марка «MONETKA») та ОСОБА_1 укладено договір № 230520-61990-1, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 гривень, строком на 150 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування /а.с.18-20, 29-45/.
Сторонами узгоджено графік розрахунків, який є додатком № 1 до Договору /а.с.21/.
Кредитний договір підписаний 20 травня 2023 року о 14:46:01 год. шляхом введення одноразового ідентифікатора НОМЕР_4 в особистому кабінеті на вебсайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua та/або https://monetka.ua/, після отримання SMS-повідомлення на номер телефону НОМЕР_2 /а.с.25/.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем виконано умови Договору та надано відповідачеві грошові кошти у розмірі 5 000,00 гривень шляхом переказу суми Кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 /а.с.23/.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості по Договору № 230520-61990-1, станом на 19 квітня 2024 року заборгованість відповідача становить 31 250,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 26 250,00 грн - заборгованість за несплаченими процентами /а.с.24/.
Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до пункту 12 статті 11 Закону «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статті 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Кредитний договір підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За таких обставин, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, а також ураховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов'язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Також у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати, в тому числі на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Стороною позивача надано суду договір про надання юридичних послуг № 02/06/2022 від 02 червня 2022 року /а.с.52-55/, акт приймання-передачі наданих послуг № 204 до Договору № 02/06/2022 про надання юридичних послуг від 11 січня 2024 року /а.с.60/, витяг з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 204 від 11 січня 2024 року /а.с.59/, платіжну інструкцію № 1101 від 12 січня 2024 року, які свідчать сплату позивачем послуг за юридичну допомогу в сумі 180 000,00 грн /а.с.61/.
Водночас, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справ № 755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
На думку суду, понесені ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО»» витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн є неспівмірними ціні позову, складності вирішеного судом питання та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Ураховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову та значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 4 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
За таких обставин позов, в частині стягнення судових витрат, підлягає задоволенню частково.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд, -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» заборгованість за Договором № 230520-61990-1 від 20 травня 2023 року, яка утворилася станом на 19 квітня 2024 року, у розмірі 31 250 (тридцять одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок, яка складається з: 5 000,00 гривень заборгованості за кредитом; 26 250,00 гривень заборгованості за нарахованими процентами відповідно до п. 1.2. Кредитного договору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» судові витрати у загальному розмірі 6 922 (шість тисяч дев'ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок, які складаються з 2 422,40 грн витрат по сплаті судового збору та 4 500,00 грн витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги.
У решті позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення у повному обсязі складене та підписане 31 липня 2024 року.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО»; код в ЄДРПОУ 43492595; місцезнаходження за адресою: м. Київ, Бульвар Вацлава Гавела, буд. 4;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Д. О. Парфьонов