Справа № 208/7157/24
№ провадження 2/208/1357/24
про залишення позовної заяви без руху
26 липня 2024 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кам'янської міської ради «про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю», -
встановив:
25 липня 2024 року ОСОБА_1 подав до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області матеріали позовної заяви до Кам'янської міської ради «про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю». Згідно змісту позовних вимог просить:
-Визнати за ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності за набувальною давністю н6а житловий будинок із надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;
-Викликати в якості свідка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 ;
-Викликати в якості свідка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження по даній справі, враховуючи вимоги ст.ст. 175,176,177 ЦПК України, суддя вважає за необхідне вказану позовну заяву залишити без руху.
Положеннями ч.4 ст.177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як передбачено положеннями ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, які подаються до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, у позовній заяві позивач вказав ціну позову у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок та сплатив судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Проте, відповідно до ч.1ст.176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається -вартістю майна.
Статтею 3 Закону України«Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними встатті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістомЦПК Українитакий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
В порушення вищезазначених норм закону до позовної заяви не надано посилань на докази підтвердження дійсної вартості спірного майна на час звернення з позовом до суду.
Позивач у позовній заяві зазначив, що оскільки не має правовстановлюючих документів на будинок, він не може здійснити експертну оцінку майна. Вважає, що орієнтовна вартість даного житлового будинку на ринку нерухомості складає 100000,00 грн., проте дана вартість не підтверджена жодними доказами. До позовної заяви додано копії свідоцтва про право власності від 21 березня 1984 року на частину будинку за адресою: АДРЕСА_3 ; також додано копію технічного паспорту та домової книги. Наявність даних документів дає підстави для здійснення оцінки майна.
Таким чином, за подання позовної заяви про визнання права власності на житловий будинок, позивач має сплатити 1 % від ціни позову, тобто дійсною вартістю спірного нерухомого майна.
Суд позбавлений можливості, визначити суму судового збору, яка підлягає сплаті позивачем за позовні вимоги майнового характеру, у зв'язку з тим, що відсутня оцінка майна.
Відповідно до вимог п.п.3, 5 ч.3ст.175 ЦПК Українипозивачу необхідно зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, зокрема: зазначити відомості про дійсну вартість нерухомого майна на яке позивач просять визнати право власності або зазначити вжиті позивачем всі залежні від нього дії для отримання та зазначення в позові доказів вартості рухомого майна. Дані відомості необхідні суду для визначення суми судового збору, яку позивачу необхідно сплатити.
Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред'явленні заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім іншого, у п. 2 і п. 3 прохальної частини позову позивачем в порушення норм ЦПК України заявлено клопотання про виклик свідків, без дотримання вимог ст.ст. 76, 91, 182 ЦПК України.
Так, згідно до п. 3 ч. 2 ст. 76 ЦПК України, покази свідка є доказом в розумінні ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 91 ЦПК України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Ч.ч. 1-2 ст. 182 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
А тому клопотання про виклик свідків є окремим процесуальним документом, який подається разом із позовною заявою, згідно до ч. 2 ст. 82 ЦПК України, і не є позовною заявою, а тим більш позовною вимогою.
Зміст позовної заяви та її складові визначені ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 цього Кодексу, протягом п'яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, вказані недоліки не будуть усунуті, а саме не сплачено судовий збір , позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Керуючись ЗУ «Про судовий збір», ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кам'янської міської ради «про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю» - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що згідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважаться неподаною і повертається позивачеві.
Згідно до ст.353 ЦПК України, ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Суддя : Івченко Т. П.