Справа №197/677/24
1-кп/212/633/24
01 серпня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024046610000104 від 11 червня 2024 року з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця у званні солдат, прибуваючого на посаді розвідника-навідника 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а утримується під вартою в ДУ «Криворізька УВП № 3», судимого: 18 травня 2023 року Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, у скоєнні кримінального проступку, передбаченому ч. 2 ст. 125 КК України, -
Згідно із встановлених обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, оголошено загальну мобілізацію, строк проведення якої продовжено Указами Президента України № 342/2022 від 17.05.2022, № 574/2022 від 12.08.2022, № 758/2022 від 07.11.2022, № 59/2023 від 06.02.2023, №255/2023 від № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, №50/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024. Водночас, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президентом України видано Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації. На виконання цього Указу Президента України та визначених завдань, з урахуванням стану здоров'я та інших даних, а також відсутності визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543- XII від 21.10.1993 підстав для відстрочки або звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, здійснено призов ОСОБА_2 на військову службу під час мобілізації, якого згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №43 від 27.10.2023 призначено на посаду розвідника-навідника 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Згідно ст. 24 ч. 1 п. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 з 27.10.2023 ОСОБА_2 , набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст. 6, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-ХІУ від 24.03.1999, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-ХІV від 24.03.1999, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Крім цього, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.12.2023 року солдата ОСОБА_2 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 . Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призупинено військову службу, вважати таким, що не виконує (не несе) обов'язків військової служби, який самовільно залишив військову службу або місце служби 27 грудня 2023 року.
Отже, ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 на посаді розвідника-навідника 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 6, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-ХІУ від 24.03.1999, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551- ХІV від 24.03.1999, 09.05.2024 року приблизно о 22.00 годині перебував за адресою: будинок АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_3 , з яким у нього під час спілкування виникла словесна сварка, внаслідок якої у ОСОБА_2 раптово виник умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , внаслідок чого ОСОБА_2 , розуміючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді легких тілесних ушкоджень, з мотиву особистої неприязні, почав умисно, цілеспрямовано наносити удари руками по голові не менше 10 разів, після чого схопив пральну дошку, яка знаходилась в кімнаті та почав наносити удари по голові ОСОБА_3 не менше 5-ти ударів, в результаті чого потерпілому ОСОБА_3 згідно висновку експерта № 1100 від 21.06.2024 року було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: 3-ї забійних ран голови, які викликали короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад шести діб, але не більше як три тижні (21 день) п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6.
Таким чином ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченому ч. 2 ст. 125 КК, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, а обвинувачена особа, у присутності захисника, беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку.
Отже, суд відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів, а замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин обмежується зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та ухвалює вирок.
Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені судом докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 , а його дії є вірно кваліфікованими за ч. 2 ст. 125 КК за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Суд відповідно до ст. 65 КК при призначенні обвинуваченому виду і міри покарання приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК є кримінальним проступком, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, маючи судимість не знятою та не погашеною у встановленому законом порядку.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття ОСОБА_2 та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Враховуючи особу обвинуваченого та характер скоєного ним кримінального проступку, суд дійшов висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень має бути кримінальне покарання у вигляді обмеження волі в мінімальних межах, визначених кримінальним законом.
Крім того ОСОБА_2 був засуджений вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2023 року за ст. 190 ч. 2 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі із іспитовим строком на 2 роки, однак вчинив нове кримінальне правопорушення у період іспитового строку, тому при призначенні обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 125 КК у виді обмеження волі слід визначити остаточне покарання ОСОБА_2 із застосуванням положень ч. 1 ст. 71 КК та ст. 72 КК.
Отже, при призначенні обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 125 КК у виді обмеження волі за ч. 1 ст. 71 КК, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, обставини справи та дані винної особи, ОСОБА_2 слід визначити остаточне покарання із застосуванням ст. 72 КК України шляхом часткового приєднання до знову призначеного покарання за ст. 125 ч. 2 КК невідбутої частини покарання обвинуваченого за вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 18 травня 2023 року.
Керуючись ст. 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71, 72 КК України шляхом приєднання до заново призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 18 травня 2023 року у вигляді 1 (одного) року 7 (семи) місяців позбавлення волі остаточно визначити покарання ОСОБА_2 в вигляді 2 (двох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з відбуванням в умовах кримінально-виконавчої установи закритого типу.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного відбування.
Матеріали досудового розслідування кримінального провадження залишити при обвинувальному акті.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381, 382 ЦПК, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1