01 серпня 2024 року Справа № 480/1271/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1271/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області,, в якій просить:
1. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 нараховану ОСОБА_2 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 року у справі №480/6507/22 суму пенсії в розмірі 220121,90 грн. з наведених у повідомленні №386-18447/К-02/8-1800/24 від 26.01.2024 року підстав, протиправними.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.12.2023 року та прийняти рішення згідно ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивачка є дружиною померлого ОСОБА_2 , який за життя перебував на обліку в Управлінні та отримував пенсію, призначену за нормами Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі №480/6507/22 відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок якого сформувалась доплата в розмірі 220121,90 грн, яка не була виплачена у зв'язку з відсутністю коштів в Державному бюджеті. У зв'язку зі смертю чоловіка позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою щодо отримання суми пенсії, яка залишилася недоодержаною померлим чоловіком, на що відповідач листом від 26.01.2024 відмовив у виплаті вказаних коштів. Вважаючи протиправними дії відповідача, звернулася до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 22.02.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що частинами 1-3 статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ встановлено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Пунктом 7 Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за №897/16913, визначено, що видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Посилаючись на норми Закону України “Про виконавче провадження” вважає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Враховуючи зазначене, кошти, які були нараховані ОСОБА_2 на виконання рішення суду, можуть будуть виплачені його правонаступнику за умови надходження до управління відповідного рішення суду про заміну сторони стягувана, а відтак підстави для виплати коштів відповідно до ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ відсутні.
Позивачка у відповіді на відзив просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та врахувати при розгляді справи постанову Верховного Суду від 05.12.2023 у справі №420/18164/21.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 перебував на обліку в Управлінні та отримував пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі №480/6507/22, що набрало законної сили 06.12.2022, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі довідки про грошове забезпечення для перерахунку (нарахування) пенсії від 26.08.2022 № 11/32931/2568, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше проведених виплат.
На виконання даного рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок якого сформовано доплату у розмірі 220121,90 грн (а.с. 17).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07.09.2023, виданого Роменським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 18.02.1962 (а.с 13).
Позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про здійснення їй виплати нарахованої ОСОБА_2 пенсії, що залишилась недоодержаною у зв'язку зі смертю чоловіка.
На відповідне звернення позивача відповідач листом від 26.01.2024 повідомив, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/6507/22 головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 . Тому для отримання нарахованих, але не виплачених сум, згідно даного рішенння суду, позивачці потрібно звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником.
Не погодившись з такою позицією відповідача, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до частин 1-3 статті 61 Закону №2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 3-1 така заява подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера додаються такі документи:
1) свідоцтво про смерть пенсіонера;
2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника;
3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
Зміст статті 61 Закону України №2262-ХІІ узгоджується з положеннями ЦК України.
Так, згідно зі статтями 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 ЦК України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, Закон України № 2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України № 2262-ХІІ) членів сім'ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначеного законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
Таким чином, вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявниці.
Вищенаведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 05.12.2023 у справі №420/18164/21.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина друга статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Таким чином, суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною 1 статті 61 Закону №2262-ХІІ.
При цьому, виплаті підлягають лише нараховані, але не виплачені пенсіонеру, який помер, суми пенсії.
Як встановлено судом, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі №480/6507/22 відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок якого була нарахована, але не виплачена сума пенсії в розмірі 220121,90 грн, яка залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Позивачка є членом сім'ї (дружиною) померлого ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 18.02.1962.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 07.09.2023, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
24.12.2023 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про виплату недоотриманої пенсії померлого чоловіка, до якої було додано всі необхідні документи, передбачені Порядком №3-1, отже, позивач звернулася до Управління в межах шестимісячного строку, встановленого статтею 61 Закону №2262-ХІІ, у встановленому порядку.
Відповідачем не надано доказів того, що будь-які інші особи, з числа визначених частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, які мають відповідне право, звертались із заявою про виплату недоодержаних сум пенсії ОСОБА_2 .
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ.
Таким чином, вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявниці.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.05.2023 у справі №520/926/21 та від 27.09.2023 у справі №420/16546/21.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив ОСОБА_1 у виплаті недоодержаних сум пенсії померлого чоловіка, оскільки позивачка є особою, яка має право на отримання суми пенсії, яка підлягала виплаті ОСОБА_2 як пенсіонеру з числа військовослужбовців, і залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю, та звернулася до Управління з відповідною заявою у встановленому порядку до спливу шестимісячного строку, встановленого статтею 61 Закону №2262-ХІІ.
Суд зауважує, що вимога про прийняття рішення відповідачем при розгляді заяви позивачки від 24.12.2023 є похідною від вимоги про забов'язання відповідача повторно розглянути дану заяву, а тому окремого вирішення не потребує.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати позивачки на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. належить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протипраними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 нараховану ОСОБА_2 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 року у справі №480/6507/22 суму нарховану і не доодержану пенсію в розмірі 220121,90 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43,м. Суми,Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) від 24.12.2023 року згідно ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (м. Суми, вул. Степана Бандери, буд.43, код ЄДРПОУ 21108013) суму сплаченого судового збору у розмірі 1120 (одна тисяча сто двадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Осіпова