01 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6735/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Довгопол М.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.03.2024 № 10798792/36313601 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 896/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 20.06.2023 № 1741/6, складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес»;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 896/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 20.06.2023 № 1741/6, складений товариством з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес» (Ідентифікаційний код юридичної особи - 36313601) датою його первинного подання на реєстрацію.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.
02.07.2024 судом одержано від представника відповідача відзив на позовну заяву, в якому викладено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, мотивоване необхідністю особистої аргументації підтвердження позиції контролюючого органу та надання пояснень, що можуть виникнути у ході судового провадження.
У періоді з 28.06.2024 по 26.07.2024 суддя Довгопол М.В. перебувала у відпустці, а з 29.07.2024 по 30.07.2024 - у відрядженні.
Оцінюючи клопотання представника відповідача, суд виходить з такого.
Згідно з частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що представником позивача не обґрунтовано наявність конкретних обставин, які свідчать про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Суд наголошує, що відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, пояснення з приводу обставин справи учасники справи викладають письмово у заявах по суті справи та при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору.
При цьому, усні пояснення учасників справи не є засобом доказування у розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 витребувано докази у справі, які необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи.
При цьому повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка застосовується незалежно від того, в порядку якого провадження розглядається справа.
Суд також бере до уваги, що частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Дана справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 257 КАС України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.
Натомість, спір виник у справі незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження. Характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, не містить обґрунтованих аргументів та доказів на їх підтвердження щодо необхідності здійснювати розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі, тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 229, 256, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Довгопол