Справа № 579/1767/24
1-кс/579/355/24
іменем України
"01" серпня 2024 р. слідчий суддя Кролевецького районного суду Сумської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кролевець клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кролевець, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, з професійно-технічною освітою, військовозобов'язаного, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, та додані до клопотання матеріали,-
Вивчивши клопотання із долученими до нього додатками та заслухавши учасників розгляду клопотання встановлено, що 29.07.2024 близько 21 години 30 хвилин ОСОБА_7 рухаючись на автомобілі марки «Volkswagen Caddy» з державними номерними знаками НОМЕР_1 в межах населеного пункту Богданка Шосткинського району Сумської області разом з пасажирами ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , зупинившись на узбіччі дороги напрямком від села Богданка Шосткинського району Сумської області до міста Шостка, Сумської області, на вимогу неповнолітньої ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка попрохала підвезти її до міста Шостки, Сумської області під час чого у ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 виник умисел направлений на вчинення дій сексуального характеру відносно неповнолітньої ОСОБА_9 .
Після надання погодження від ОСОБА_7 , який керував вище вказаним автомобілем, на транспортування ОСОБА_9 від села Богданка Шосткинського району Сумської області до міста Шостка, Сумської області ОСОБА_9 , добровільно сіла на переднє праве сидіння вказаного автомобіля де також знаходились ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .
Надалі автомобіль марки «Volkswagen Caddy» з державними номерними знаками НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 , та в кабіні якого знаходились ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 вирушив від села Богданка, Шосткинського району Сумської області в напрямку міста Шостка, Сумської області.
В межах міста Шостка, Сумської області, точнішого місця та часу не встановлено, автомобіль «Volkswagen Caddy» з державними номерними знаками НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 зупинився, після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_5 проти волі заштовхали ОСОБА_9 до (кузова) вантажного відділу вказаного автомобіля. ОСОБА_8 також заліз до кузова вказаного автомобіля з метою уникнення адміністративної відповідальності ОСОБА_7 за перевищення кількості пасажирів на передньому сидінні вказаного автомобіля.
Перебуваючи у (кузові) вантажному відділі вказаного автомобіля ОСОБА_9 висунула вимогу до ОСОБА_8 щодо зупинки автомобіля та її висадки, на що ОСОБА_8 відповів в ультимативній формі, що вказані побажання відбудуться у разі, якщо ОСОБА_9 задовольнить ОСОБА_8 оральним способом, на що ОСОБА_9 відповіла відмовою.
Надалі перебуваючи на території Кролевецької об'єднаної територіальної громади, Конотопського району, в лісовому масиві розташованому між населеними пунктами селища Вороніж, Шосткинського району та міста Кролевець, Конотопського району в період часу з 21 години 54 хвилин по 22 годин 38 хвилин вказаний автомобіль, зупинився, де ОСОБА_7 в ультимативній формі висловив вимогу до ОСОБА_9 щодо негайного фізичного задоволення оральним способом, на що ОСОБА_9 відповіла відмовою. Після чого ОСОБА_7 погрожуючи ОСОБА_9 предметом схожим на пістолет наказав останній залізли на переднє сидіння вказаного автомобіля «Volkswagen Caddy».
В подальшому ОСОБА_7 з метою задоволення власної статевої пристрасті шляхом вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням до ротової порожнини ОСОБА_9 , сів на водійське сидіння вказаного автомобіля, зняв шорти та труси, та дістав статевий орган та почав здійснювати поступальні рухи до рота ОСОБА_9 , яка перебувала на пасажирському сидінні стоячи на колінах пасажирського сидіння, а ОСОБА_8 , приспустив з ОСОБА_9 штани та труси, в подальшому розірвавши їх.
ОСОБА_8 , оголивши статеві органи ОСОБА_9 , здійснював поступальні рухи, шляхом ковзання статевим членом в області анального отвору, та не достигнувши проникнення наказав зняти штани
ОСОБА_9 , після чого продовжив здійснювати поступальні рухи статевим членом в області анального та вагінального отворів. В результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_7 дійшов до еяколяції в ротову порожнину ОСОБА_9 .
Після вказаних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_8 проти волі, застосовуючи фізичну силу до ОСОБА_9 , змусили останню залізти до (кузова) вантажного відділу автомобіля марки «Volkswagen Caddy» з державними номерними знаками НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 та сіли разом з ОСОБА_9 до автомобіля, де в подальшому в положенні стоячи на колінах перебуваючи на підлозі ОСОБА_9 проти своєї волі задовольняла статеву пристрасть ОСОБА_5 шляхом орального проникнення статевого членом до своєї ротової порожнини, в той час, як ОСОБА_8 перебуваючи позаду ОСОБА_9 здійснював поступальні рухи статевим членом в області анального та вагінального отворів ОСОБА_9 , при цьому не здійснивши проникнення.
В подальшому автомобіль марки «Volkswagen Caddy» з державними номерними знаками НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 , розпочав рух з місця скоєння злочину, та відвезли ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_2 , де ОСОБА_9 разом з ОСОБА_5 піднялись до квартири АДРЕСА_3 .
Після чого автомобіль марки «Volkswagen Caddy» з державними номерними знаками НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 поїхали у невідомому напрямку.
Надалі ОСОБА_5 , продовжуючи свої умисні злочинні дії направлені на вчинення дій сексуального характеру відносно ОСОБА_9 перебуваючи разом з неповнолітньою ОСОБА_9 в квартирі АДРЕСА_4 , з метою задоволення статевої пристрасті, наказав роздягнутися та після чого вчинив оральне проникнення статевим членом до ротової порожнини неповнолітньої ОСОБА_9 проти волі останньої.
Далі ОСОБА_5 , проти волі ОСОБА_9 примусив останню лягти спиною на ліжко та піднявши ноги останній, продовжив вчиняти дії сексуального характеру, шляхом лизання язиком в області піхви ОСОБА_9 .
Потім ОСОБА_5 вчинив поступальні дії шляхом орального проникнення статевим членом до ротової порожнини ОСОБА_9 , проти волі останньої, яка в цей час сиділа на ліжку, в результаті чого ОСОБА_5 досяг еякуляції.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у зґвалтуванні неповнолітньої особи групою осіб, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 152 КК України.
Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що тримання під вартою обумовлюється тяжкістю і суспільною небезпекою злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , можливістю спроб підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали. Слідчий повідомила, що власником житла, де зареєстрований ОСОБА_5 , є, як відомо слідству, він сам. Прокурор наголосив, що застосовувати цілодобовий домашній арешт до особи, яка живе самотою, суперечить практиці ЄСПЛ, оскільки існує питання задоволення побутових потреб такої особи, придбання продуктів та інших предметів першочергового вжитку.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати інший запобіжний захід, усно зобов'язавшись прибувати за першою вимогою до поліції та суду. Вину у скоєному не визнав, повідомивши, що все відбувалося за обопільною згодою, а прокурор просто намагається виставити їх гвалтівниками. Відмовився давати детальні покази, пославшись на ст.63 Конституції України. У той же час неодноразово висловлювався щодо необхідності надати йому та іншим поспілкуватися із потерпілою ОСОБА_9 та знайти із нею порозуміння.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Підозру вважав необгрунтованою, пояснивши, що вини у інкримінованому злочині підзахисний не визнає. Ризики щодо впливу на свідків вважав надуманим, оскільки свідки пояснювали лише обставини, за яких ОСОБА_9 сіла до машини, а також, що ОСОБА_5 посеред ночі викликав із дому знайомого. ОСОБА_5 раніше злочинів не вчиняв, тому ризик вчинення інших кримінальних правопорушень теж не доведений. Крім того, ризики, вказані прокурором, можна нівелювати, застосувавши цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
01 серпня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливу на потерпілого та свідка; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 183 ч. 2 п. 4 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий суддя проаналізувавши матеріали кримінального провадження, дійшов до висновку, що прокурором та слідчим у клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України, доказами: протоколами огляду місця події, протоколом допиту потерпілої та протоколом додаткового допиту потерпілої, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Санкція ч.3 ст.152 КК України передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків зазначених у ст. 177 КК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винним підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність у нього родини та утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, репутацію підозрюваного, майновий стан, наявність судимостей, розмір шкоди або розмір доходу від вчиненого кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 слідчим суддею враховуються зазначені вище обставини, зокрема, вік підозрюваного, його репутація, істотність покарання у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, у якому він підозрюється, відсутність стійких соціальних зв'язків, постійного місця роботи.
Крім того, слідчий суддя вважає, що кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 152 КК України, в якому підозрюється ОСОБА_5 , становить небезпеку для суспільства, враховується також і те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні та обґрунтовані підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може незаконно переховуватися від органів досудового розслідування та суду з урахуванням тяжкості покарання, до якого його може бути притягнуто; впливати на потерпілу та свідків, зокрема, з метою схилити їх до зміни показів, а також на тих свідків, які на даний час встановлені оперативними співробітниками ВП АДРЕСА_5 , проте не допитані; вчинити інші кримінальні правопорушення. Відтак, для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та доведені у судовому засіданні, вважає недостатнім застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином, у кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, поза розумним сумнівом, і те, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою.
За змістом ч. 3 ст. 26, ч. 5 ст. 132 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом з поданням доказів обставин, на які вони посилаються, а доводи, на які посилається захисник та підозрюваний, не підтверджуються доказами.
Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182, ч.4 ст.182, п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя не визначає розмір застави у даному провадженні, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину із погрозою застосування насильства.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 29 вересня 2024 року без визначення розміру застави.
В задоволенні клопотання підозрюваного та захисника про застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу для виконання та контролю направити начальнику відділення поліції № 1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області і начальнику Державної установи «Сумський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним протягом 5 днів з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1