Справа № 602/13/22Головуючий у 1-й інстанції Радосюк А.В.
Провадження № 22-ц/817/572/24 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
23 липня 2024 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої- Хома М.В.
суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,
секретар - Сович Н.А.
з участю ОСОБА_1 та його представника - адвоката Кноля П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Чудопалова Юрія Юрійовича на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 26 березня 2024 року, ухвалене суддею Радосюком А.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод,
У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом.
В обгрунтування позовних вимог указував, що йому на праві приватної власності належить 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 6123883300:01:001:0829, площею 0, 1558 га. з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гриньківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області. Даний вид цільового призначення не передбачає право її власника чи користувача на спорудження, зокрема, кам'яно-металевої огорожі із житловими будівлями.
ОСОБА_2 було встановлено, що на указаній земельній ділянці відповідачем ОСОБА_1 було споруджено кам'яно-металеву огорожу з житловими будівлями, у зв'язку з чим він 16.06.2020 року звернувся до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області із заявою щодо самовільного заняття землі ОСОБА_1 .
За результатами проведеної перевірки визначено, що земельні ділянки приватної форми власності сільськогосподарського призначення площею 0.1558 га за кадастровим номером 6123883300:01:001:0828 та площею 0.1558 га за кадастровим номером 6123883300:01:001:0829 перебувають у власності позивача та самовільно зайняті частково ОСОБА_3 на площі 0.18 га для вирощування сільськогосподарської продукції та частково на площі 0.026 га - ОСОБА_1 на земельній ділянці за кадастровим номером 6123883300:01:001:0829, на якій розташована самочинна кам'яно-металева огорожа із житловою будівлею, чим порушено вимоги ст. 125-126 Земельного кодексу України та ст. 53-1 КУпАП.
За результатами проведеної перевірки складено відповідний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки, видано приписи для усунення виявленого порушення та направлено виклики для складання адміністративних протоколів за ст. 53-1 КУпАП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Позивач зазначав, що незважаючи на це, споруджена ОСОБА_1 кам'яно-металева огорожа із житловими будівлями так і продовжує знаходитися на земельній ділянці за кадастровим номером 6123883300:01:001:0829.
Враховуючи указане, ОСОБА_2 просив усунути перешкоди в користуванні ним земельної ділянки, кадастровий номер 6123883300:01:001:0829, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, с/рада - Гриньківська, шляхом знесення за рахунок особи, яка здійснила таке самочинне будівництво, а саме ОСОБА_1 , самочинно збудованої кам'яно-металевої огорожі із житловими будівлями за вказаною вище адресою.
Рішенням Лановецького районного суду від 26 березня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Чудопалов Ю.Ю. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідачем належними доказами не спростовано здійснення ним самочинного будівництва на земельній ділянці позивача, а факт самочинного будівництва ОСОБА_1 - кам'яно - металевої огорожі із житловою будівлею на земельній ділянці з кадастровим номером 6123883300:01:001:0829 підтверджується належним доказом - листом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Управління з контролю за використанням та охороною земель Я-188/0-422/6-20 від 13.07.2020 року. Рішення № 45 виконкому Гриньківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, на яке відповідач посилається як на підставу законності своєї забудови, є недійсним та фактично підробленим, оскільки підпис на ньому здійснено не сільським головою, а іншою особою.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Кноль П.М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим. Зазначає, що позивачем не подано доказів, які б підтверджували те, яка саме частина земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд, якою користується ОСОБА_1 , включена в площу земельної ділянки ОСОБА_2 , а позивач не скористався правом заявити клопотання про проведення земельно - технічної експертизи.
На думку предcтавника позивача, посилання апелянта на лист Головного управління Держгеокадастру у Тернопльській області Управління з контролю за використанням та охороною земель Я-188/0-422/6-20 від 13.07.2020 року не може бути належним доказом на підтвердження позовних вимог, оскільки у ньому відсутня інформація про те, яку частину земельної ділянки займає споруджена будівля і огорожа, її розмір і конфігурацію, яка частина підлягає знесенню.
Адвокат Кноль П.М. вважає надуманим твердження представника позивача щодо доведеності факту самочинного зведення ОСОБА_1 будинку та огорожі на земельній ділянці ОСОБА_2 .
Доводи представника апелянта щодо недійсності рішення № 45 виконавчого комітету Гриньківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на будівництво житлового будинку на існуючій присадибній ділянці площею 0,25 га, вважає безпідставними, а наявний висновок експерта у даній справі за результатами проведення судово - почеркознавчної екпертизи вважає неналежним доказом, оскільки експерту не надавалися і ним не досліджувалися експериментальні зразки почерку і підпису сільського голови Гринківецької сільської ради.
ОСОБА_2 та його представник - адвокат Чудопалов Ю.Ю. у судове засідання не з”явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника адвоката Кноля П.М., які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Обставини справи.
Позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1558 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6123883300:01:001:0829, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 138919850 від 24.09.2018 року. Підстава виникнення права власності - свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданим 24.09.2018 року приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу Голод О.С.
З листа Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Управління з контролю за використанням та охороною земель № Я-188/0-422/6-20 від 13.07.2020 року вбачається, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 16.06.2020 року щодо самовільного зайняття його земельних ділянок приватної форми власності за кадастровими номерами 6123883300:01:001:0828 та 6123883300:01:001:0829 с. Грибова Лановецького району Тернопільської області встановлено, що вказані ділянки самовільно зайняті частково ОСОБА_3 на площі 0.18 га для вирощування сільськогосподарської продукції та частково на площі 0.026 га ОСОБА_1 на земельній ділянці за кадастровим номером 6123883300:01:001:0829, на якій розташована самочинна кам'яно-металева огорожа із житловою будівлею, чим порушено вимоги ст.ст. 125-126 Земельного кодексу України та ст. 53-1 КУпАП. За результатами проведеної перевірки складено відповідний акт дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки, видано приписи для усунення виявленого порушення та направлено виклики для складання адміністративних протоколів за ст. 53-1 КУпАП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Інформація щодо складання вказаних адмінпротоколів та результати їх розгляду у матеріалах справи відсутня.
Рішенням виконавчого комітету Гриньківської сільської ради №45 від 15 жовтня 1989 року ОСОБА_1 дозволено будівництво житлового будинку на існуючій присадибній земельній ділянці площею 0,25 га, яка знаходиться в с.Грибова Лози.
ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними господарськими будівлями загальною площею 206,90 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим виконавчим комітетом Гриньківської сільської ради, та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15355711, виданим 25.07.2007 року Лановецьким бюро технічної інвентаризації, зареєстрованим в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.07.2007 року.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Частинами другою, третьою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Відповідно до положень статей 12 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з приписами статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до приписів статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої надав оцінку зібраним у справі доказам та дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх позовних вимог, що є його процесуальним обов'язком, визначеним статтями 12, 81 ЦПК України. Питання про призначення у даній справі земельно-технічної експертизи, яка може бути належним доказом на підтвердження чи спростування обставин щодо розміщення частини належного відповідачу нерухомого майна (житлового будинку та огорожі) на земельній ділянці, що належить позивачу, останнім не ініційовано, не подано доказів як здійснення відповідачем самочинного будівництва, так і знаходження цього самочинно збудованого нерухомого майна на належній позивачу земельній ділянці.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_2 вказував на те, що на його земельній ділянці ОСОБА_1 споруджено кам'яно- металеву огорожу з житловим будинком. Крім того, позивач указував, що будівництво, яке здійснене відповідачем, є самочинним.
Отже, у спірних правовідносинах предметом доказування є захоплення відповідачем частини земельної ділянки позивача та спорудження на ній нерухомого майна (чи його частини).
У постанові постанові Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 206/1658/20. сформульований висновок про те, що у спірних правовідносинах питання щодо визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладення земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих та документації із землеустрою на ці земельні ділянки потребують спеціальних знань і мають бути підтверджені висновком судової земельно-технічної експертизи.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідних клопотань зі сторони позивача про призначення експертизи не було, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем не доведено порушення меж його земельної ділянки спірним будівництвом, яке здійснене відповідачем.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, будівництво житлового будинку з надвірними господарськими будівлями по АДРЕСА_1 (25.07.2007 року зареєстровано право власності на нього) ОСОБА_1 було здійснено у зв'язку із наданням йому дозволу на будівництво житлового будинку на існуючій присадибній ділянці площею 0,25 га, яка знаходиться с.Грибова Лози згідно рішення виконавчого комітету Гриньківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області від 15.10.1989 року № 45, що вірно було враховано судом першої інстанції при вирішенні даного спору та констатовано, що ОСОБА_2 не надано належних доказів здійснення відповідачем самочинного будівництва.
Доводи апеляційної скарги про те, що факт самочинного будівництва ОСОБА_1 - кам'яно - металевої огорожі із житловою будівлею на земельній ділянці з кадастровим номером 6123883300:01:001:0829 підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Управління з контролю за використанням та охороною земель Я-188/0-422/6-20 від 13.07.2020 року, колегія суддів оцінює критично, так як ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області під час здійснення перевірки не було установлено, яка саме частина земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд, якою користується ОСОБА_1 , включена в площу земельної ділянки ОСОБА_2 . Крім того, в указаному листі відсутня інформація про те, яку частину належної позивачу земельної ділянки займає споруджена відповідачем будівля і огорожа, її розмір і конфігурація, та яка частина будівлі підлягає знесенню.
Доводи апеляційної скарги про те, що рішення виконавчого комітету Гриньківської сільської ради Лановецького району Тернопільської області від 15.10.1989 року № 45 є недійсним та фактично підробленим, оскільки підпис на ньому здійснено не сільським головою, а іншою особою, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки дане рішення ніким не оскаржувалось, тому є чинним, а також на час його прийняття ОСОБА_2 не був власником суміжної з ОСОБА_1 земельної ділянки.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Чудопалова Юрія Юрійовича залишити без задоволення.
Рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 26 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 1 серпня 2024 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Гірський Б.О.
Храпак Н.М.