Справа № 308/12542/24
01 серпня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді Придачук О.А.
за участю секретаря судового засідання - Бомбушкар В.П.
представника позивача - Костів Л.А.
відповідача - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 )
представника відповідача - адвоката Гомзи В.І.
перекладача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за адміністративним позовом військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до громадянина ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України
Позивач, військова військова частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до відповідача громадянина ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України.
Позов мотивує тим, що відповідач громадянина ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , о 04 год. 20 хв. 30.07.2024 року був затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на напрямку 344 прикордонного знаку на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на відстані 400 метрів від державного кордону України за спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку, поза пунктами пропуску через державний кордон України, в пішому порядку в складі групи осіб.
Своїми діями відповідач порушив вимоги статей 9 та 12 Закону України «Про Державний кордон України», відповідальність за, яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України».
В подальшому відповідно до вимог ст. 263 КУпАП був затриманий в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою з'ясування обставин правопорушення.
Про затримання іноземця встановленим порядком було повідомлено Посольство Демократичної Соціалістичної Республіки ОСОБА_5 в Україні та проінформовано чергового Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області.
В ході роботи з іноземцем було встановлено, що на територію України прибув через міжнародний пункт пропуску «Шегині» 15.09.2023 року по паспортному документу громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки ОСОБА_5 для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 на підставі візи.
Після чого громадянином ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено контракт про проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у інтернаціональному легіоні оборони України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу від 03.10.2023 року.
02.01.2024 року контракт про проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у Збройних Силах на посадах осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу було розірвано, що підтверджується Угодою про розірвання контракту про проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у Збройних Силах на посадах осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу від 02.01.2024 року.
Також встановлено, що 27.05.2024 року ГУ ДМС України у Львівській області на підставі ст. 26 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» стосовно громадянина ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ,, прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства. З урахуванням рішення про примусове повернення ГУ ДМС України у Львівській області громадянина ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язано не пізніше 25.06.2024 року залишити територію України, проте станом на 31.07.2024 року рішення про примусове повернення не виконав. Документів що дають право законно перебувати на території України не має.
На підставі ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та пункту 152 статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» 31.07.2024 року начальником НОМЕР_3 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ) стосовно громадянина ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнято рішення про примусове видворення з України.
Приймаючи до уваги вищевикладене, дотримуючись вимог частини 2 статті 19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, керуючись вимогами статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 12, 20, 55, 59, 60, 122, 160, 161, 168, 245, 257, 289, 372 КАС України, позивач просить суд: на підставі вимог ч. 2 та п. 11 ч. 6 ст. 12 та ст. 257 КАС України розгляд справи здійснити у порядку спрощеного позовного провадження; затримати громадянина ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 (шість місяців) до 30.01.2025.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила такий задовольнити, з наведених у позові підстав.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав. Зазначив , що якнайшвише бажає повернутися до сім"ї в ОСОБА_6 .
Представник відповідача - адвокат Гомза В.І. у судовому засіданні, зважаючи на позицію відповідача, проти позову не заперечив .
Заслухавши пояснення учасників справи., дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідач громадянин ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ,., о 04 год. 20 хв. 30.07.2024 року був затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на напрямку 344 прикордонного знаку на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на відстані 400 метрів від державного кордону України за спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку, поза пунктами пропуску через державний кордон України, в пішому порядку в складі групи осіб. В діях відповідача вбачається порушення вимог статей 9 та 12 Закону України «Про Державний кордон України», відповідальність за, яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України».
В подальшому відповідно до вимог ст. 263 КУпАП був затриманий в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою з'ясування обставин правопорушення.
Про затримання іноземця встановленим порядком було повідомлено Посольство Демократичної Соціалістичної Республіки ОСОБА_5 в Україні та проінформовано чергового Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області.
В ході роботи з іноземцем було встановлено, що на територію України прибув через міжнародний пункт пропуску «Шегині» 15.09.2023 року по паспортному документу громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки ОСОБА_5 для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 на підставі візи.
Після чого громадянином ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ,, було укладено контракт про проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у інтернаціональному легіоні оборони України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу від 03.10.2023 року.
02.01.2024 року контракт про проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у Збройних Силах на посадах осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу було розірвано, що підтверджується Угодою про розірвання контракту про проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у Збройних Силах на посадах осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу від 02.01.2024 року.
27.05.2024 року ГУ ДМС України у Львівській області на підставі ст. 26 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» стосовно громадянина ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства. З урахуванням рішення про примусове повернення ГУ ДМС України у Львівській області громадянина ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язано не пізніше 25.06.2024 року залишити територію України, проте станом на 31.07.2024 року рішення про примусове повернення не виконав. Документів що дають право законно перебувати на території України не має.
На підставі ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та пункту 152 статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» 31.07.2024 року начальником НОМЕР_3 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ) стосовно ггромадянина ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнято рішення про примусове видворення з України.
Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами: копією протоколу про адміністративне затримання від 30.07.2024 року; копією протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей та документів, копією рішення про примусове повернення ГУ ДМС у Львівській області; копією рішення про примусове видворення від 31.07.2024 року; копією повідомлення Посольства держави походження про затримання іноземця, копіями контракту про проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у інтернаціональному легіоні оборони України від 03.10.2023 року, Угодою про розірвання контракту про проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у Збройних Силах від 02.01.2024 року.
Відповідно до п. 14 ст. 1 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідача перейшов у статус нелегального мігранта.
Згідно з п. 14 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - це іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
У відповідності до вимог абзацу 6 ст. 2 Закону України «Про державну прикордонну службу України» однією з основних функцій прикордонної служби України - є участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів.
Згідно вимог частини 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Суд враховує те, що станом на 31.07.2024 року рішення про примусове повернення від 27.05.2024 року ГУ ДМС України у Львівській області на підставі ст. 26 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідач не виконав.
Документів що дають право законно перебувати на території України не має.
Окрім того, на підставі ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та пункту 152 статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» 31.07.2024 року начальником НОМЕР_3 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ) стосовно громадянина ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнято рішення про примусове видворення з України.
В ході судового розгляду встановлено, відповідач - громадянин ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має законних підстав для перебування на території України та існує ризик перешкоджання проведенню процедури його видворення, оскільки відповідач коштів для виїзду з території України не має, працевлаштуватись на території України не має змоги та не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту, враховуючи відсутність належного підтвердження таких обставин, мав намір незаконного перетину державного кордону України в країни Європейського Союзу.
Виходячи з вимог п. 26 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» від 25.06.2009 № 1, положень ч. 4ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та приписів ст. 289 КАС України, позовна заява з вимогою про затримання іноземця чи особи без громадянства може бути подана до суду лише з метою забезпечення видворення, тобто рішення судом про таке видворення повинно бути прийнято до вирішення питання про затримання або якщо такі позовні вимоги заявлені в одній позовній заяві, то під час вирішення такої позовної заяви.
З контекстного аналізу викладеного вище, вимог ч. 1, ч. 11 ст. 289 КАС України, слідує, що підставою для затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України є наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України.
З урахуванням наведеного та встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню, оскільки у відповідача відсутні документи, які б посвідчували законність його перебування на території України, він порушив вимоги законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, здійснивши спробу незаконного перетину державного кордону України з Словацькою Республікою, наразі незаконно перебуває на території України, що ним не заперечується.
В ході судового розгляду з'ясовано, що відповідач не належить до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту, доказів протилежно не представлено.
Згідно з ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», визначено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для забезпечення видворення за межі території України, але не більше як на вісімнадцять місяців.
Враховуючи встановлені судом обставини про те, що відповідач порушив вимоги законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, намагався незаконно перетнути державний кордон України, беручи до уваги відсутність у відповідача документів, що дають право на перетин державного кордону України, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 12, 257, 241, 244, 246, 289 КАС України, ст. ст. 4, 9, 16, 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд
Адміністративний позов військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до громадянина ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України - задовольнити.
Затримати громадянина ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк достатній для виконання судового рішення, але який не може перевищувати шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання до 30.01.2025 року.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.А. Придачук