31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 520/990/22
касаційне провадження № К/990/26987/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі №520/990/22 за позовом Фермерського господарства "Колос Агрогруп" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Фермерське господарство "Колос Агрогруп" звернулось до суду з позовом в якому просило суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №745 від 20.04.2021 про відповідність ФГ «Колос Агрогруп» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
2. Зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити ФГ «Колос Агрогруп» з переліків платників податку, які відповідають ризиковості платника податку.
3. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 15.12.2021 №3528699/42709899, від 15.12.2021 №3528697/42709899, №3528695/42709899 від 15.12.2021, №3528696/42709899 від 15.12.2021, 15.12.2021 №3528698/42709899, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних.
4. Зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних Фермерським господарством «Колос Агрогруп» податкових накладних №31 від 26.02.2021, №29 від 25.02.2021, №30 від 26.02.2021, №32 від 27.02.2021, №28 від 25.02.2021 датою подання - 06.10.2021.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023, позов задоволено.
Ухвалою від 10.08.2023 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою податкового органу на підставі пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, за відсутності винятків, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
18.01.2024 представником ДПС України до суду першої інстанції подано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2024, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024, відмовлено у задоволенні заяви Державної податкової служби України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 року у справі №520/990/22.
Суди попередніх інстанцій встановили, що обставини, на які посилається скаржник (здійснення ФГ «Колос Агрогруп» безтоварних господарських операцій з формальним складанням податкових накладних для формування безпідставного податкового кредиту ТОВ «Торговий Будинок «НОВААГРО», з огляду на відсутність у позивача можливості транспортування сільськогосподарської продукції, відсутності сільськогосподарської техніки, земельних ділянок, про що стало відомо контролюючому органу у зв'язку з отриманням 16.01.2024 листа від ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області та 18.12.2023 листа від ОСОБА_1 , з посиланням на акт №11888/20-40-07-22-0/42709899 від 12.07.2021 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «Колос Агрогруп» вказує, що приміщення вказані в податковій адресі не належить позивачу, договору оренди укладено не було, інших підстав користування не має та фактично там не перебуває, а також до перевірки не надано сертифікати походження товару, що позбавляє можливості встановити виробника продукції, посилається на листи від Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 03.01.2024 №10.0-057/2/58-24 та від ОСОБА_1 від 18.12.2023, тобто на ті обставини, які виникли після ухваленням 25.07.2022 судом кінцевого рішення у даній справі), не можуть вважатися нововиявленими обставинами у цій справі, адже не входили до предмета доказування у межах заявлених позовних вимог. Зазначені обставини виникли після ухвалення судом рішення, а новий доказ або нове обґрунтування заперечень проти позову не є нововиявленими обставинами. Стосовно доводів заявника про наявність відкритого кримінального провадження, суди зазначили, що наявність кримінального провадження, в яких не винесено обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, в силу приписів частини 6 статті 78 КАС України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними. Крім того, судовим розглядом встановлено факт виконання в повному обсязі рішення суду від 25.07.2022.
Не погодившись з зазначеними судовими рішеннями, Державна податкова служба України 11.07.2024 подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 (про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які при цьому неправильно застосовані цим судом, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник посилається на порушення судами пунктів 1, 2 частини другої статті 361 КАС України.
Разом з тим, касаційна скарга не містить належного обґрунтування, в чому саме полягало порушення судами попередніх інстанцій вказаних процесуальних норм.
Фактично наведені скаржником доводи стосуються обставин справи та касаційна скарга побудована на цитуванні норм законодавства й незгоді із висновками судів про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви Державної податкової служби України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 у справі №520/990/22, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, яка передбачена частиною другою статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводів (з належним їх обґрунтуванням) про неправильне застосування або порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, та яких саме, касаційна скарга не містить.
Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму процесуального права порушено судами першої та (або) апеляційної інстанцій, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Одночасно суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Державної податкової служби України повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити у суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
СуддяЛ.І. Бившева