31 липня 2024 року
м. Київ
справа №990/197/24
адміністративне провадження №П/990/197/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Хохуляка В.В., суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М., Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Змієвська А.С.,
за участю представника відповідача Цуцкірідзе І.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 в частині забезпечення позову у справі №990/197/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та нечинним рішення,
До Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої Ради правосуддя, у якому позивач просить визнати рішення Вищої ради правосуддя від 30.04.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України протиправним та нечинним повністю.
Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою суду від 05.06.2024 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої Ради правосуддя про визнання протиправним та нечинним рішення. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 31.07.2024 о 9:30год. Зобов'язано відповідача надати належним чином завірені копії: рішення Вищої ради правосуддя від 30.04.2024; подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення судді Білозерського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 .
Судом отримано відзив Вищої ради правосуддя на позовну заяву та додаткові документи.
На адресу суду надійшла відповідь на відзив, до якої позивачем долучено заяву про зупинення провадження з одночасним забезпеченням позову. Посилаючись на Конституцію України та Кодекс адміністративного судочинства України позивач просить:
Зупинити провадження у справі №990/197/24 до ухвалення остаточного рішення у справі №990/69/24.
До закінчення розгляду судової справи №990/197/24 по суті позовних вимог та ухвалення рішення судом, з власної ініціативи ухвалити рішення, керуючись нормою прямої дії Конституції України щодо гарантій незалежності судді ст.126 Конституції України, та
- відтермінувати дію Рішення ВРП від 30.04.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України шляхом заборони відповідачу направляти будь-яким органам чи організаціям Рішення ВРП від 30.04.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України до виконання. Термін, на який діє ухвала Великої Палати ВС: до закінчення розгляду судової справи по суті позовних вимог на ухвалення рішення судом;
- зупинити дію рішення ВРП від 30.04.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України до закінчення розгляду судової справи по суті позовних вимог та ухвалення рішення судом;
- заборонити іншим особам: ДСА України, ТУ ДСА України в Херсонській області, Білозерському районному суду в Херсонській області використовувати рішення ВРП від 30.04.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України для оформлення наказу чи інших документів для звільнення судді.
У судовому засіданні представник відповідача щодо заяви про забезпечення позову заперечував, посилався на положення статті 35 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статті 151 КАС України.
Позивач у судове засідання не з'явилась. На електронну пошту суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій позивач просить відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю прибути 30.07.2024 у м.Київ з смт Білозерка (адреса робочого місця). Позивач виявила бажання особисто бути присутньою під час розгляду позову. ОСОБА_1 в указаній заяві повідомляє, що судові повістки за місцем роботи не отримувала, за зареєстрованим місцем м.Чернвці не проживає.
Судом з'ясовано, що ухвала суду про відмову у забезпеченні позову, ухвала про відкриття провадження у справі та повістка про виклик у судове засідання надіслані на адреси, що зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову, позовній заяві, інших документах, які надійшли до суду від позивача, а саме: АДРЕСА_1 - адреса постійної реєстрації; АДРЕСА_2 - адреса робочого місця. Оператором поштового зв'язку повернуто конверти на адресу суду без вручення, зокрема, з м. Чернівці з відміткою «за закінченням терміну зберігання», з смт Білозерка - «інші причини». Таким чином, з огляду на приписи абзацу другого пункту 2 частини четвертої статті 124 КАС України, у разі відсутності учасників справи за адресою їх місця проживання чи місця перебування вважається, що судовий виклик вручено їм належним чином.
Суд відзначає, що за інформацією, розміщеною на сайті Вищої ради правосуддя (https://www.hcj.gov.ua), згідно рішення Вищої ради правосуддя від 30.05.2023 № №566/0/15-23 Білозерський районний суд Херсонської області наразі не здійснює правосуддя, а територіальна підсудність судових справ, що розглядалися цим судом, змінена відповідним рішенням ВРП шляхом її передачі Херсонському міському суду.
Суд, порадившись на місці, задовольнив заяву ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи. Також суд ухвалив здійснити розгляд заяви про зупинення провадження у даній справі за участю всіх учасників справи.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 в частині забезпечення позову, заслухавши думку відповідача, суд виходить з наступного.
У поданій заяві про зупинення провадження у справі позивач порушує питання про забезпечення позову. З тексту слідує, що у зв'язку з невідомим часовим терміном розгляду справи і неможливістю судом прийняти рішення з об'єктивних причин до ухвалення остаточного рішення у справі №990/69/24, з огляду на положення статті 150 КАС України, позивач вважає доцільним з власної ініціативи суду відтермінувати дію рішення ВРП від 30.04.2024, шляхом заборони відповідачу направляти будь-яким органам чи організаціям рішення ВРП від 30.04.2024 до виконання; заборонити ДСА України, ТУ ДСА України в Херсонській області, Білозерському районному суду в Херсонській області використовувати рішення ВРП від 30.04.2024 для оформлення наказу чи інших документів для звільнення судді.
Матеріали справи свідчать, що одночасно з пред'явленням позову, ОСОБА_1 просила забезпечити позов, шляхом зупинення дії рішення Вищої ради правосуддя від 30.04.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України до закінчення розгляду судової справи по суті та ухвалення рішення судом (набрання законної сили рішення суду).
У справі, що розглядається ухвалою Верховного Суду від 04.06.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Колегія суддів звертає увагу, що зазначені вимоги, а саме: відтермінувати дію Рішення ВРП від 30.04.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України шляхом заборони відповідачу направляти будь-яким органам чи організаціям Рішення ВРП від 30.04.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України до виконання. Термін, на який діє ухвала Великої Палати ВС: до закінчення розгляду судової справи по суті позовних вимог на ухвалення рішення судом; зупинити дію рішення ВРП від 30.04.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України до закінчення розгляду судової справи по суті позовних вимог та ухвалення рішення судом за своєю суттю є тотожними та відтворюють зміст одна одної.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
3. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
4. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Положеннями статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
Пункт 3 частини першої статті 151 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020}
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Колегія суддів звертає увагу, що як встановлено пунктом 1 частини третьої статті 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії.
Визначена наведеним приписом заборона є імперативною, будь-яких виключень з унормованого правила чинними нормативно-правовими актами не передбачено.
Оскільки позивач просила обрати видом забезпечення позову - заборонити Вищій раді правосуддя вчиняти певні дії, заява позивача в розумінні спеціальної норми статті 151 КАС України задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150, 151, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині забезпечення позову у справі №990/197/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та нечинним рішення відмовити.
Ухвала про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Повний текст судового рішення складено 31.07.2024.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
І.А. Васильєва
М.М. Гімон
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду