01 серпня 2024 року
м. Київ
справа №160/19500/23
адміністративне провадження №К/990/27435/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Комунального підприємства «Парк культури та відпочинку Придністровський» Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі № 160/19500/23 за позовом Громадської організації «Молодіжна організація «Молоді ліберали» до Комунального підприємства «Парк культури і відпочинку «Придніпровський», треті особи: Дніпровська міська рада, Департамент парків та рекреації Дніпровської міської ради, про зобов'язання провести облік зелених насаджень,
Громадська організація «Молодіжна організація «Молоді ліберали» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Парк культури і відпочинку «Придніпровський», в якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення позапланового обліку зелених насаджень (інвентаризації та паспортизації) території об'єкту загального користування (зеленої зони) в районі вулиць Автопаркової та 20-річчя Перемоги в м. Дніпро внаслідок протиправних дій юридичних і фізичних осіб з видалення дерев;
- зобов'язати вчинити дії з проведення позапланового обліку зелених насаджень (інвентаризації та паспортизації) території об'єкту загального користування (зеленої зони) в районі вулиць Автопаркової та 20-річчя Перемоги в м. Дніпро внаслідок протиправних дій юридичних і фізичних осіб з видалення дерев.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 відмовлено у відкриття провадження.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.09.2023 ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 скасовано та справа направлена для продовження розгляду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 скасовано, та прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Парк культури і відпочинку «Придніпровський» щодо непроведення позапланового обліку зелених насаджень (інвентаризації та паспортизації) території об'єкту загального користування (зеленої зони) в районі вулиць Автопаркової та 20-річчя Перемоги в м. Дніпро внаслідок протиправних дій юридичних і фізичних осіб з видалення дерев.
Зобов'язано Комунальне підприємство «Парк культури і відпочинку «Придніпровський» вчинити дії з проведення позапланового обліку зелених насаджень (інвентаризації та паспортизації) території об'єкту загального користування (зеленої зони) в районі вулиць Автопаркової та 20-річчя Перемоги в м. Дніпро внаслідок протиправних дій юридичних і фізичних осіб з видалення дерев.
Не погодившись із таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 залишити без змін.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Як було зазначено вище, згідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. При цьому, виключно у випадках наведених у пунктах 1-4 наведеної вище норми процесуального Закону.
У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 640/21611/19.
Цю справу суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї статті передбачено, що судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, судові рішення, які прийняті в порядку спрощеного позовного провадження, можуть бути оскаржені у виняткових випадках, доведення яких покладається на скаржника.
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Проте, обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, скаржник не зазначив про наявність передбачених частиною п'ятою статті 328 КАС України виключних підстав, за яких допускається касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності.
З урахуванням вищевикладеного, скаржнику слід зазначити підстави касаційного оскарження, з урахуванням предмету спору, зазначивши більш детальні обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частиною п'ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у системному взаємозв'язку із частиною четвертою цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення копії цієї ухвали шляхом уточнення підстав касаційного оскарження відповідно до статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Комунального підприємства «Парк культури та відпочинку Придністровський» Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі № 160/19500/23 за позовом Громадської організації «Молодіжна організація «Молоді ліберали» до Комунального підприємства «Парк культури і відпочинку «Придніпровський», треті особи: Дніпровська міська рада, Департамент парків та рекреації Дніпровської міської ради, про зобов'язання провести облік зелених насаджень - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.
Надіслати копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій
Н.В. Коваленко ,
Судді Верховного Суду