24 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/6648/23 пров. № А/857/7406/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року (суддя - Осташ А.В., час ухвалення - 16:22 год., місце ухвалення - м.Тернопіль, дата складання повного тексту - 23.02.2024),
в адміністративній справі №500/6648/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області,
про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУНП в Тернопільській області, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області від 02.10.2023 №2691 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді звільнення з роботи; 2) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області від 03.10.2023 №329 о/с "По особовому складу " про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення; 3) поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з 03 жовтня 2023 року; 4) стягнути з Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 жовтня 2023 року з відповідними відрахуваннями, встановлених законом податків та інших обов'язкових платежів; 5) рішення в частині поновлення позивача на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з 03 жовтня 2023 року звернути до негайного виконання; 6) звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з ГУ НП в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Відповідач в суді першої інстанції позовних вимог не визнав, подавши відзив на позов. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 в задоволенні позову відмовлено.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вказане рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що при прийнятті спірних наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідачем не були враховані обставини, визначені у статті 19 Дисциплінарного статуту, зокрема, не було враховано його особи, його попередню поведінку та його ставлення до служби. Відповідачем не було конкретизовано, в чому полягало порушення Присяги поліцейського та Дисциплінарного статуту НП в частині утримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України і чому саме такий крайній та найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, як звільнення, є єдиним можливим засобом виховання поліцейського та недопущення нових дисциплінарних проступків. Судом першої інстанції не враховано, що відповідачем при прийнятті наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, не були враховані приписи Дисциплінарного статуту НП, зокрема статті 29 «Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану», якою визначені особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, як спеціальної норми. Вважає скаржник, що оскільки позивач на час виникнення спірних правовідносин не мав діючого дисциплінарного стягнення, а застосування до нього такого виду стягнення як звільнення зі служби в поліції, яке є більш суворим, відбулось без врахування приписів ч.1 ст. 29 Дисциплінарного статуту НП, тобто всупереч чітко встановленим нормам, наявні правові підстави для скасування наказу відповідача про застосування такого стягнення. Під час визначення виду стягнення керівник не врахував характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Службове розслідування проведено за межами строку проведення такого. Матеріали службового розслідування містять ознаки підроблення. Судом не прийнято до уваги пояснення позивача про те, що він не міг скористатись телефонами колишньої дружини та тещі. Вказує, що відповідач в суді першої інстанції посилався на те, що позивач систематично порушував службову дисципліну, у зв'язку із чим на нього накладено 15 стягнень, однак жодного доказу обставин на які посилався не надав.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить оскаржене рішення суду від 20.02.2024 скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому зазначає про необґрунтованість її доводів, які не спростовують фактів, наведених при проведенні службового розслідування, та при прийнятті рішення судом першої інстанції. Вважає рішення суду законним і обґрунтованим. Просить залишити без змін рішення суду та в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що така підлягає залишенню без задоволення.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 з 15.08.2000 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України та з 07.11.2015 по 03.10.2023 в Національній поліції України на різних посадах. На час звільнення обіймав посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області.
Наказом ГУНП в Тернопільській області від 02.10.2023 №2691 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за грубе порушення вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказу ГУНП в області від 03.02.2016 року №172 “Про затвердження внутрішнього розпорядку дня працівників структурних підрозділів, відділів та відділень ГУНП в області”, щодо суворого дотримання законності та службової дисципліни, до інспектора сектору реагування патрульної поліції Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції України (а.с. 40).
Наказом ГУНП в Тернопільській області від 03.10.2023 №329 о/с "По особовому складу" відповідно до п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України "Про Національну поліцію") інспектора сектору реагування патрульної поліції Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, майора поліції ОСОБА_2 , звільнено зі служби в поліції з 03.10.2023 (а.с. 15).
Не погодившись із вказаними наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення зі служби в поліції, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведені норми означають, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 року №580-VIII “Про Національну поліцію” (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.1 ст.59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Водночас, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” від 15.03.2018р. №2337-VII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до ст.11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з посади.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Наведені правові норми дають підстави для висновку, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування передбачена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. №893 (далі - Порядок №893).
Пунктом 1-3 розділу V Порядку №893 встановлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Матеріалами розглядуваної справи підтверджується, що підставою для винесення наказу ГУНП в Тернопільській області від 02.10.2023 №2691 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді звільнення з роботи стали результати службового розслідування за виявленими фактами грубого порушення службової дисципліни з боку майора поліції ОСОБА_1 , яке виразилося у свідомому ігноруванні вимог порушення п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказу ГУНП в області від 03.02.2016 року №172 “Про затвердження внутрішнього розпорядку дня працівників структурних підрозділів, відділів та відділень ГУНП в області”.
На реалізацію цього наказу відповідачем прийнято наказ ГУНП в Тернопільській області від 03.10.2023 №330о/с “По особовому складу”, відповідно до якого, позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію”.
Як встановлено судом, підставою для проведення службового розслідування став факт порушення службової дисципліни з боку майора поліції ОСОБА_1 , що відобразився у відсутності позивача на робочому місці 06.09.2023 в період з 08:00 год. по 18:15 год. (а.с. 48).
Результати службового розслідування викладено у Висновку від 29.09.2023 року (а.с. 44).
Так, у ході проведення службового розслідування встановлено, що 06.09.2023 до керівництва Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області із письмовим рапортом звернувся начальник сектору реагування патрульної поліції Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області лейтенант поліції ОСОБА_3 про те, що ним було виявлено відсутність на службі без поважних причин інспектора сектору реагування патрульної поліції Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_1 , який згідно графіку несення служби особовим складом Чортківського РВП на 06.09.2023 року майор поліції ОСОБА_1 повинен був заступити на денне чергування у дистанційний наряд з планшетним пристроєм, який кваліфіковано опрацьовує в дистанційному режимі повідомлення про дорожньо-транспортні пригоди, які трапляються на території Чортківського району Тернопільської області, проте, на службу не заступив та на зв'язок із черговою частиною Чортківського РВП не виходив, на телефонні дзвінки не відповідав.
06.09.2023 о 14:30 год. старшим інспектором СКЗ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції ОСОБА_4 спільно з інспектором СКЗ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції ОСОБА_5 та лейтенантом поліції ОСОБА_3 , з метою встановлення місця перебування інспектора СРПП ОСОБА_1 , було здійснено виїзд по місцю проживання останнього в АДРЕСА_1 , де у одній із кімнат будинку було виявлено майора поліції ОСОБА_1 , який лежав на дивані та вказував на проблеми із здоров'ям, однак перебував із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри та тремтіння пальців рук.
Після цього майору поліції ОСОБА_6 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора “Drager Alkotest 6810”, на що останній відмовився. Тоді йому було запропоновано пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на таке проведення, а саме КНП “Чортківська центральна міська лікарня”, однак останній знову відмовився, про що складено відповідний Акт про відмову від добровільного проходження медичного освідування (огляду) у зв'язку з підозрою в перебуванні на службі (роботі) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, зареєстрованого у канцелярії Чортківського РВП за вих. №15276/116/01 від 06.09.2023.
Відсутність майора поліції ОСОБА_1 на робочому місці в період з 08:00 год. по 18:15 год. 06.09.2023 підтвердили старший інспектор-черговий ЧЧ СМ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області майор поліції ОСОБА_7 , помічник чергового чергового ЧЧ CM Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області старший сержант поліції ОСОБА_8 , а також начальник CPПП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області лейтенант поліції ОСОБА_3
06.09.23 складено Акт про відсутність на робочому місці майора поліції ОСОБА_6 , який зареєстровано в канцелярії Чортківського РВП за вих.№ 15275/116/01 від 06.09.2023 (а.с. 64).
З метою підтвердження або спростування перебування майора поліції на стаціонарному або амбулаторному лікуванні сформовано запит до КНП “ЦПМСД” Чортківської міської ради та КНП “Чортківської центральної міської лікарні”.
На дані запити отримано відповіді, в яких вказано про те, що майор поліції ОСОБА_1 у КНП “ЦПМСД” Чортківської міської ради на протязі доби за медичною допомогою не звертався, а у відповіді на запит КНП “Чортківської центральної міської лікарні” вказано про те, що майор поліції ОСОБА_1 06.09.2023 на протязі робочого дня в період з 08:00 год. по 18:15 год. також не звертався за медичною допомогою. Однак, звернувся після закінчення робочого дня, а саме о 23:55 год. у приймальне діагностичне відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги із діагнозом вегето-судинна дистонія.
Відповідно до п. 2 ст. 91 розділу IX Закону №580-VIII, розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції, а п. 3 ст. 91 даного розділу поліцейським установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Згідно п. 1 наказу ГУНП в Тернопільській області від 03.02.2016 №172 “Про затвердження внутрішнього розпорядку дня працівників структурних підрозділів, відділів та відділень поліції ГУНП в Тернопільській області, дотримання ними вимог пропускного режиму” робочий день розпочинається о 09:00 год. та закінчується о 18:15 год. із обідньою перервою в період з 13:00 год. по 14:00 год.
У відповідності до вимог п.п. 1.3 п. 1 наказу ГУНП в Тернопільській області від 27.04.2018 №1236 “Про окремі питання організації чергування в ГУНП в Тернопільській області” час зміни нарядів у відокремлених підрозділах проводиться щоденно о 08:00 год..
Згідно з положеннями п.п. 1 та 2 п. 1 ст. 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Наведені вище обставини в своїй сукупності свідчать про відсутність майора поліції ОСОБА_1 06.09.2023 на робочому місці без поважних на те причин.
Судом першої інстанції враховано, що у своїх доводах позивач покликався на неможливість повідомити керівництво про його відсутність на робочому місці у зв'язку з поганим самопочуттям. Однак, суд зазначив, що позивач не довів, що його фізіологічний стан не давав йому можливості завчасно до початку робочого дня чи на початку робочого дня повідомити безпосереднього керівника про неможливість з'явитися на роботу за станом здоров'я.
Також встановлено, що позивач не звертався протягом робочого дня - 06.09.2023 за медичною допомогою, а на пропозицію працівників поліції, які 06.09.2023 виїхали по місцю проживання позивача з метою встановлення місця його перебування, та за підозрою у перебуванні в стані алкогольного сп'яніння запропонували позивачу пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора "Drager Alcotest 6810" чи провести такий огляд в КНП "Чортківська центральна міська лікарня", на що позивач відмовився. Про вказане складено відповідний Акт про відмову від добровільного проходження медичного освідування (огляду) у зв'язку з підозрою в перебуванні на службі (роботі) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, зареєстрованого за вих.№ 15276/116/01 від 06.09.2023.
Суд встановив, що позивач проживає за однією адресою з дружиною та тещею, проте він не зміг пояснити, чому 06.09.2023 не міг скористатися телефоном дружини та тещі для того, щоб повідомити керівника про неможливість виходу на роботу.
Підпунктом 2 п.1 наказу Національної поліції України “Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції” від 19.07.2022 №507 передбачено застосування за результатами службових розслідувань якими встановлено факт безпідставної відсутності на робочому місці - звільнення зі служби в поліції.
На виконання вказаного вище нормативного документу майор поліції ОСОБА_1 власноручно підписувався у відомостях про те, що він попереджений, про вказані в наказі суворі заходи дотримання службової дисципліни. Треба зауважити, що позивач в своїх поясненнях не заперечує факту ознайомлення з вказаним наказом, також цей факт підтверджується відомостями про його ознайомлення з ним. Сам факт невиходу підтверджується також і затвердженим графіком несення служби від 01.09.2023.
Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що Правила етичної поведінки поліцейських, які затверджені наказом МВС від 09.11.2016 №1179 (далі - Правила №1179), передбачають, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Крім цього, посадовими повноваженнями ОСОБА_1 чітко передбачено обов'язок не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять образ поліцейського.
Водночас, суд також зазначає, що 11.01.2023 року майор поліції ОСОБА_1 включений до групи психологічної підтримки та допомоги на підставі зловживання алкоголем, систематичних порушень службової дисципліни та направлений на консультацію до працівників ЦПД та ППВ ДУ “Територіального медичного об'єднання МВС в Тернопільській області”. В силу покладених на поліцейського службових обов'язків, він не повинен допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер. Свою вину у скоєнні дисциплінарного проступку позивач визнав як на стадії проведення службового розслідування, так і в ході розгляду даної адміністративної справи та зобов'язався більше не повторювати подібного.
Як свідчать результати службового розслідування, відповідачем вживались вичерпні заходи з психопрофілактичної роботи по відношенню до поведінки ОСОБА_1 , і одночасно його свідоме небажання дотримуватися вимог дисципліни та законності, повторні та неодноразові факти порушення трудової дисципліни у наслідок вживання алкоголю - подальше проходження служби в підрозділах ГУНП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_1 за психологічними показниками не рекомендується.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає обгрунтованими доводи відповідача про те, що в ході службового розслідування було встановлено факти грубого порушення службової дисципліни з боку майора поліції ОСОБА_9 , яке виразилось у безпідставному невиході на службу, свідомому ігноруванні вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію” та ч. 1 ст. 1, пунктів 2 та 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
При цьому, слід зазначити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Суд враховує, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
Дослідивши обставини справи у відповідності до наведених правових норм та встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно прийняті накази ГУНП в Тернопільській області від 03.10.2023 №2691 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та від 03.10.2023 №329о/с "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення.
Апеляційний суд також враховує, що під час розгляду дисциплінарної справи, дисциплінарний орган самостійно надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявним у матеріалах дисциплінарної справи доказам, встановлює в діях поліцейського ознаки дисциплінарного проступку й ухвалює рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Пунктом 7 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Щодо обрання виду дисциплінарного стягнення, то відповідно до п.8 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до службових обов'язків.
Застосування дисциплінарного стягненні у виді звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує доведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Аналогічний правовий висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2018 року у справі № 824/227/17-а.
У своїх доводах апелянт зазначає, що відповідачем в ході притягнення його до дисциплінарної відповідальності порушено вимоги норм ст.29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, однак такі доводи колегія суддів відхиляє, з огляду на таке.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 по справі № 420/14443/22, за змістом ч.2 ст.29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно, як помилково вважає апелянт. Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеної в постанові від 16.04.2020 №807/1223/17.
Стосовно твердження апелянта про опитування позивача в стані алкогольного сп'яніння, то відповідно до вимог ч.4 ст.18 Дисциплінарного статуту НП, на які посилається позивач, стосується процедури відкладення отримання пояснень від особи, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння. Натомість в даній справі чітко зафіксовано факт відмови ОСОБА_6 від проходження освідування на стан сп'яніння. Отже поліцейські зафіксували належним чином цей факт та інших доказів перебування позивача в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння не мали, а тому в особи за її згодою було відібрано пояснення.
Щодо дати відібрання пояснень в ході службового розслідування 09.09.2023 (субота), суд звертає увагу на те, що наказом ГУНП в Тернопільській області від 23.06.2023 №1577 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану» передбачено шестиденний робочий тиждень та скасування суботи як вихідного дня.
Стосовно твердження апелянта про недотримання строків службового розслідування та видання заднім числом наказу про продовження строків розслідування від 22.09.2023 № 2597, то такі доводи апелянта колегія суддів вважає безпідставними у зв'язку із їх необгрунтованістю та бездоказовістю.
Так, згідно п.3 ст.26 Дисциплінарного статуту НП, службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
Про необхідність наявності рапорту чи доповідної не зазначено. Отже рапорт є доповнюючим елементом, наявність чи відсутність якого не спростовує факту підписання керівником наказу від 22.09.2023 №2597 та його проінформованості про необхідність продовження строків. Також суд звертає увагу на те, що в тексті вказаного є посилання на п.3 ст.26 Дисциплінарного статуту і відсутнє посилання на ст.16 Дисциплінарного статуту.
Щодо доводів скаржник про те, що відповідачем не надано жодного доказу про наявність у ОСОБА_6 15 стягнень за час проходження служби, то вказане спростовується Довідкою про заходи психологічного супроводження від 13.09.2023 № 2170/2/21/2023.
Таким чином, встановлені у справі фактичні обставини та наведене правове регулювання дають підстави судовій колегія вважати правильним висновок суду першої інстанції, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, виконано та доведено правомірність та законність його дій та рішень, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Висновки суду першої інстанції щодо правомірності спірних наказів доводами апеляційної скарги позивача не спростовано.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання протиправними і скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
Оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Колегія суддів зазначає, що право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апелянта не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції і тому апеляційні вимоги є безпідставними.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що згідно ч.6 ст.12 КАС України дана адміністративна справа є незначної складності, суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року в адміністративній справі №500/6648/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
Р. Й. Коваль
Повний текст постанови суду складено 01.08.2024 року