31 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/104/24 пров. № А/857/10179/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року (прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у м. Тернополі суддею Мірінович У. А.) у справі № 500/104/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,
У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із вказаним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області (далі - Відділ) Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) та просив скасувати постанову від 26 вересня 2023 року № 027611 про стягнення адміністративно-господарського штрафу у сумі 34 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області складений Акт № АР013670 від 08.08.2023 «Проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом», яким зафіксовано, що 08.08.2023 в 15 год. на об'їзній дорозі м. Львова, а/д М-06, Львівська область, водій ОСОБА_2 , керуючи автобусом марки «VAN HOOL» номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме при перевезенні пасажирів по маршруту «Тернопіль - Кальярі» згідно з Дозволом АН № 003939, перевізник не забезпечив водія документами, на підставі яких виконуються дані перевезення, зокрема, відсутній дозвіл іноземної країни, на рух їх територією. В акті перевірки водій ОСОБА_2 зазначив, що дозвіл знаходиться в іншому автобусі.
На адресу реєстрації позивача направлене повідомлення про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства, позивач стверджує, що таке повідомлення ним не отримано.
26.09.2023 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, прийнята постанова № 027611 “Про застосування адміністративно-господарського штрафу” в розмірі 34 000 грн.
Позивач не погоджується із вказаною постановою, вважає що вона прийнята передчасно, що позбавило його права бути присутнім під час розгляду справи, висловити заперечення, подати докази на спростування висновків акта перевірки, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила Укртрансбезпека, яка вважає, що рішення суду першої інстанції не враховує всіх обставин справи, прийняте з порушенням норм матеріального права. Тому просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час проведення рейдової перевірки встановлено, що у водія при здійсненні регулярних міжнародних перевезень пасажирів за маршрутом «Тернопіль-Кальярі» відсутній дозвіл іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення.
Звертає увагу суду, що виявлення факту порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та встановлення наявності підстав для притягнення особи до відповідальності за виявлене порушення відбувається саме на момент проведення рейдової перевірки на основі пред'явлених водієм документів.
Позивачем, як і його водієм не заперечується відсутність дозволу на момент проведення перевірки.
Крім того, зазначає, що відповідачем вжито усіх заходів щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи, оскільки здійснено повідомлення у спосіб, визначений Порядком № 1567.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 , дата проведення державної реєстрації 19.04.2007 (а. с 11).
11.08.2014 ОСОБА_1 видана Ліцензія серії АЕ № 422872 на надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, на внутрішні перевезення пасажирів автобусами та міжнародні перевезення пасажирів автобусами (а. с. 14).
27.05.2021 фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 виданий Дозвіл НОМЕР_3 на міжнародні регулярні перевезення пасажирів між Україною та Італійською Республікою по маршруту Тернопіль - Кальярі терміном дії до 26.05.2024 (а. с. 15).
Згідно Дозволу № 0018977, який виданий 18.07.2022 уповноваженим органом Республіки Словенії, ОСОБА_1 надано дозвіл на міжнародні регулярні автобусні перевезення між Тернополем та Кальярі на частині лінії по території Республіки Словенія згідно з розкладом, маршрутом (а. с. 16 - 17).
Згідно Наказу ФОП ОСОБА_1 від 13.03.2023 № 5-К позивач прийняв на роботу ОСОБА_2 на посаду водія автотранспортних засобів за основним місцем роботи (а. с. 12).
08.08.2023 посадові особи Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок № 53802/31/27-23 від 07.08.2023 та направлення на рейдову перевірку № 013183 від 07.08.2023 провели рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на А/Д М-06.
При проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб, який належить ОСОБА_1 , марки VAN HOOL н. з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 посвідчення водія НОМЕР_5 .
Під час перевірки встановлено, що у водія при здійсненні регулярних міжнародних перевезень пасажирів за маршрутом «Тернопіль-Кальярі» відсутній дозвіл іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення.
За результатами проведення рейдової перевірки складено Акт № АР013670 від 08.08.2023 “Проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом” (а. с. 19).
Водій ОСОБА_2 ознайомився з актом та надав пояснення, що дозвіл знаходиться в іншому автобусі.
Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по Акту № АР013670 від 08.08.2023 було призначено на 26.09.2023, про надіслано повідомлення ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом від 17.08.2023 за місцем реєстрації проживання позивача, що підтверджується фіскальним чеком AT “Укрпошта” від 17.08.2023.
Поряд з цим, доказів отримання позивачем зазначеного повідомлення, чи повернення такого на адресу відповідача з інших причин на дату розгляду матеріалів по Акту №АР013670 від 08.08.2023, як і на станом на дату розгляду справи судом відповідачем не надано, а судом не здобуто.
За результатами розгляду Акта № АР013670 від 08.08.2023 26.09.2023 начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, прийнята постанова № 027611 “Про застосування адміністративно-господарського штрафу” в розмірі 34 000 грн.
Позивач не погоджується з таким рішення суб'єкта владних повноважень, посилаючись на те, що постанова прийнята передчасно, без встановлення всіх істотних обставин, оскільки дозвіл іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення у нього був наявний, однак у зв'язку із неналежним повідомленням про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту № АР013670 від 08.08.2023 він був позбавлений можливості пред'явити його.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції суд дійшов мотивував його тим, що позивачем надано до суду Дозвіл № 0018977 на міжнародні регулярні автобусні перевезення виданий 18.07.2022 Міністерством інфраструктури Республіки Словенія, дозвіл дійсний з 18.07.2022 до 26.05.2024.
При цьому суд зазначив, що за неналежного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, останній був позбавлений права надати пояснення та документи щодо встановлених порушень, тому дійшов висновку, що недотримання Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 Порядку № 1567, є достатньою підставою для визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 027611 від 26.09.2023.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт;
Статтею 5 Закону № 2344-ІІІ визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
За вимогами статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно приписів статті 39 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
Згідно статті 40 Закону № 2344-ІІІ водій автобуса зобов'язаний, зокрема мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.
Згідно статті 53 Закону № 2344-ІІІ при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати:
дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях);
білетно-облікову документацію;
схему маршруту.
Отже, положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов'язок з забезпечення, а водія - пред'явлення для перевірки відповідних документів.
Згідно з абзацом шостим частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як видно з матеріалів справи, старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області складений Акт № АР013670 від 08.08.2023 «Проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом», яким зафіксовано, що 08.08.2023 в 15 год. на об'їзній дорозі м. Львова, а/д М-06, Львівська область, водій ОСОБА_2 , керуючи автобусом марки «VAN HOOL» номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме при перевезенні пасажирів по маршруту «Тернопіль-Кальярі» згідно Дозволу АН № 003939, перевізник не забезпечив водія документами, на підставі яких виконуються дані перевезення, зокрема, відсутній дозвіл іноземної країни, на рух їх територією.
В акті перевірки водій ОСОБА_2 зазначив, що дозвіл знаходиться в іншому автобусі.
При цьому колегія суддів апеляційного суду зазначає, що позивачем подано до суду Дозвіл № 0018977 на міжнародні регулярні автобусні перевезення виданий 18.07.2022 Міністерством інфраструктури Республіки Словенія, дозвіл дійсний з 18.07.2022 до 26.05.2024, який не було пред'явлено під час перевірки, внаслідок чого прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Разом з тим, подання цього дозволу до суду не спростовує факт відсутності встановленого порушення, оскільки Законом України «Про автомобільний транспорт» передбачено обов'язок мати дозвіл на міжнародні перевезення при виконанні цих міжнародних перевезень та пред'являти такий документ під час перевірки.
Щодо доводів позивача про неповідомлення його про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства позбавило його права бути присутнім під час розгляду справи колегія суддів зазначає таке.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Пунктом 21 Порядку № 1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Приписами пункту 25 Порядку № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно пункту 26 Порядку № 1567 про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Згідно з пунктом 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.
Судом встановлено, що 17.08.2023 відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області направив позивачу рекомендованим листом повідомлення від 17.08.2023 № 62644/37/24-23 про розгляд справи, який відбувся 26.09.2023.
Факт направлення підтверджується копією фіскального чеку AT “Укрпошта” від 17.08.2023, з якого видно, що повідомлення про розгляд справи позивачу було направлено 17.08.2023 о 16:16:28.
Відповідно до постанови від 01.03.2018 № 820/4810/17 Верховного Суду відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу, при розгляду даної справи не позбавляє особу спростовувати вину у суді та у зв'язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно господарського штрафу.
Обов'язок відповідача повідомити суб'єкта господарювання про розгляд справи обмежується лише надісланням виклику на розгляд справи. Фактичні обставини одержання надісланого виклику знаходяться за межами компетенції відповідача та не можуть впливати на розгляд справи про накладення штрафу, оскільки одержання кореспонденції засобами електронної пошти знаходяться поза контролем відповідача та не залежать від нього.
Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 809/1198/17 та від 13.06.2018 у справі № 820/6755/16.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що відносини між оператором поштового зв'язку, який забезпечує доставку відповідного відправлення та адресатом такого відправлення, перебувають поза контролем відправника та не залежать від нього.
Таким чином, відповідачем вжито усіх заходів щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи, оскільки здійснено повідомлення у спосіб, визначений Порядком № 1567.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що твердження суду першої інстанції про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності є хибним.
Отже, постанова від 26 вересня 2023 року № 027611 про стягнення адміністративно-господарського штрафу у сумі 34 000,00 грн є законною, а тому підстав для її скасування немає.
Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 229, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі № 500/104/24 скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин