Справа № 736/699/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кутовий Ю.С.
31 липня 2024 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Ганечко О. М., Файдюка В. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справах про адміністративні правопорушення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 червня 2024 року,
ОСОБА_1 звернувся до Корюківського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- скасувати постанову № 12 від 26.02.2024, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного штрафу в розмірі 1700 грн, справу закрити за відсутності події та складу правопорушення.
Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 червня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Доводи апелянта аналогічні, заявленим у позовній заяві та стосуються того, що позивача безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів, з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 15.01.2024 був направлений на позаштатну військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення його придатності в особливий період (воєнний стан).
Позивачу, як військовозобов'язаному було визначено термін проходження військово-лікарської комісії на протязі 4-х робочих днів з наданням додаткових 3-х робочих днів для можливості додаткового обстеження.
Протягом визначеного терміну військовозобов'язаний не пройшов військово-лікарську комісію з невизначених причин, чим порушив п. п. 4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а тому постановою № 12 від 26.02.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративний штраф за ч. 2 ст. 210 КУпАП в розмірі 1700 грн.
Вважаючи вищевказану постанову незаконною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову, виходячи з того, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 2 ст. 210 КУпАП, а відповідачем було здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення із дотриманням порядку, передбаченого КУпАП.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) ІНФОРМАЦІЯ_4; проходити медичний огляд та лікування в лікувально - профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Відповідно до п. 1.1 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджений наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 (далі - Положення) медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Згідно п. 1.4 Розділу ІІ Положення про медичний огляд громадян, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення та допризовників, проводиться в порядку, визначеному таблицею, відповідно до п. 10 якої резервісти, військовозобов'язані, які призиваються та проходять воєнні навчальні (перевірочні) та спеціальні збори осіб рядового сержантського, старшинського та офіцерського складу; призиваються та проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період проходять медичний огляд у ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3, гарнізонні (госпітальні) ВЛК.
Відповідно до п.п. 4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_5, закладів охорони здоров'я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти ІНФОРМАЦІЯ_4 у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників ІНФОРМАЦІЯ_5), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Частиною 1 ст. 210 КУпАП передбачено, що порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 2 ст. 210 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд першої інстанції вірно зауважив, що з копії протоколу про адміністративне правопорушення № 14 від 24.02.2024 при складанні якого був присутній позивач, останньому роз?яснено його право користуватися правами та обов'язками, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 248 КУпАП та повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис ОСОБА_1 .
Відтак, доводи апелянта про те, що він не був належним чином попереджений про час та місце розгляду адміністративної справи, був позбавлений можливості скористатися правовою допомогою, надати пояснення є безпідставними.
Судом апеляційної інстанції досліджено матеріали справи та колегія суддів погоджується з тим, що відповідачем цілком правомірно винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення вимог частини другої статті 210 КУпАП.
На переконання колегії суддів, відповідач надав належні докази, в розумінні ст.ст. 73 - 76 КАС України, на підтвердження факту порушення позивачем вимог чинних нормативно-правових актів, за що передбачена відповідальність згідно з ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що оскаржувана постанова містить усі необхідні реквізити, визначені законом
Судом враховано, що положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має зокрема право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Водночас, судова колегія відхиляє посилання апелянта на те, що він був позбавлений можливості скористатися правовою допомогою, позаяк останнім не обґрунтовано те, яким чином отримання правничої допомоги та відкладення розгляду справи могло спростувати обставину порушення ним правил військового обліку.
В частині доводів апеляційної скарги про невірну кваліфікацію згаданого правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП, оскільки раніше до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП ОСОБА_1 не притягався, то вони є безпідставними, правомірно відхилені судом першої інстанції, позаяк ч. 2 ст. 210 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил військового обліку, у тому числі, в особливий період.
При розгляді апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на тому, що її доводи зводяться до незгоди з притягненням до адміністративної відповідальності з підстав неможливості скористатися правовою допомогою. Водночас, жодних істотних аргументів стосовно відсутності події та складу адміністративного правопорушення апелянтом не наведено, як і не вказано про дотримання обов'язку, передбаченого п.п. 4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, на переконання колегії суддів, дії відповідача при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, а суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Крім того, апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві та поясненнях, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справах про адміністративні правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 червня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
В. В. Файдюк