Справа № 620/12886/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Бородавкіна С.В.
01 серпня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Василенка Я.М., Мельничука В.П.;
за участю секретаря: Чорної К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року (розглянута у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - 10 травня 2024 року) у справі за розглядом заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернігівській області» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» (далі - ДУ «ТМО МВС України по Чернігівській області», відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові підготувати довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання станом на 29.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів сімей» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно із додатками до Постанови №704 для перерахунку пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023;
- зобов'язати відповідача відповідно до раніше зазначених норм діючого законодавства та нормативних документів виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку його пенсії станом на 29.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 по справі №620/12886/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024, позовні вимоги задоволено у повному обсязі та, у тому числі, зобов'язано Державну установу «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернігівській області» підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно із додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 (а.с. 64-67, 103-111).
Позивач звернувся до суду із заявою, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України та просить встановити контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/12886/23.
Заява мотивована тим, що, незважаючи на покладений рішенням суду обов'язок, відповідач видав йому довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії без премії (90%) та надбавки за особливості проходження служби (30%).
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та ухвалити нове судове рішення, яким задоволити заяву про встановлення порядку і способу виконання судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню та не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №620/12886/23.
Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суддя суду першої інтанції виходив з того, що позивач помилково пов'язує невключення у довідку від 15.03.2024 №33/45-61 певних складових його грошового забезпечення з виконанням рішення суду в цій справі.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.
Як встановлено матеріалами справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 по справі №620/12886/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024, позовні вимоги задоволено у повному обсязі та, у тому числі, зобов'язано Державну установу «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернігівській області» підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно із додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 (а.с. 64-67, 103-111).
На виконання рішення суду відповідач видав позивачу довідку від 15.03.2024 №33/4-61 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за посадою зам. Начальника Головного управління Держфельдслужби України, для проведення перерахунку пенсії (а.с. 119).
При цьому, відповідно до змісту вказаної довідки інформація про такі складові грошового забезпечення як надбавка за особливості проходження служби та премія, у ній відсутня.
Наведене стало підставою для звернення до суду з даною заявою.
Надаючи правову оцінку зазначеному вище, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відтак рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 р. зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.
Рішення суду, яке набуло законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.
Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас, суб'єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.
У випадку ухилення боржника - суб'єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов'язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Матеріалами справи встановлено, що обґрунтовуючи заяву про встановлення судового контролю, позивач зазначив, що станом на день подання заяви рішення суду не виконано відповідачем.
Так, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 по справі №620/12886/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024, позовні вимоги задоволено у повному обсязі та, у тому числі, зобов'язано Державну установу «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернігівській області» підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно із додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
Також встановлено, що рішення суду набрало законної сили - 12 березня 2024 року.
З огляду на вказане, Державна установа «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернігівській області» з дня набрання судовим рішенням суду апеляційної інстанції законної сили, зобов'язана була виконати таке рішення суду.
Європейський суд з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Проте, з часу набрання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року в адміністративній справі № 620/12886/23 законної сили Територіальне Державна установа «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернігівській області» не вчинено дій, спрямованих на реальне виконання судового рішення в повному обсязі у вказаній частині.
Згідно зі ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З вищевикладеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Згідно правової позиції викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 КАС України» № 3 від 13.03.2017 вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.
Пленум Вищого адміністративного суду України наголосив, що вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Водночас, колегія суддів наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Колегія суддів зазначає, що докази виконання Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернігівській області» рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 по справі №620/12886/23, ані станом на час звернення позивача з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, ані на час розгляду вказаної заяви в суді апеляційної інстанції, в матеріалах справи в повному об'ємі відсутні.
З огляду на викладене, враховуючи факт відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів виконання Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернігівській області» рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 по справі №620/12886/23, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 по справі №620/12886/23.
Щодо вимоги позивача про накладення штрафу за невиконання рішення суду, колегі суддів зазначає наступне.
Так, питання щодо встановлення судового контролю за виконання судових рішень в адміністративних справах регулюються статтею 382 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що зазначена вимога є передчасною, оскільки відповідачем не подано звіт про виконання судового рішення за наслідками невиконання якого визначається штраф.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку щодо скасування ухали суду першої інстанції та часткового задовлення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року в адміністративній справі №620/12886/23, встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року в адміністративній справі №620/12886/23 в частині зобов'язання Державну установу «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернігівській області» підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно із додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023, зобов'язати Державну установу «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернігівській області» подати звіт про виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року в адміністративній справі №620/12886/23 та встановити Державній установі «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернігівській області» строк один місяць з дня отримання копії цієї ухвали суду для подання звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року в адміністративній справі №620/12886/23.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За правилами ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо скасування ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року та задоволити частково заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року в адміністративній справі №620/12886/23.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 312, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити частково.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року - скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року в адміністративній справі №620/12886/23 - задоволити частково.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року в адміністративній справі №620/12886/23 в частині зобов'язання Державну установу «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернігівській області» підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно із додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
Зобов'язати Державну установу «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернігівській області» подати звіт про виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року в адміністративній справі №620/12886/23.
Встановити Державній установі «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернігівській області» строк один місяць з дня отримання копії цієї ухвали суду для подання звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року в адміністративній справі №620/12886/23.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 01 серпня 2024 року).
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Я.М. Василенка
В.П. Мельничук