01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції Аксьонова .М.
Суддя-доповідач Епель О.В.
31 липня 2024 року Справа № 760/1993/23
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 та Департаменту патрульної поліції на додаткове рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20 березня 2024 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції,
треті особи, які не Управління патрульної поліції у м. Києві,
заявляють самостійних інспектор поліції 2 батальйону 4 роти
вимог на предмет спору Управління патрульної поліції в м. Києві капрал
на стороні відповідача Вакульчук Дмитро Михайлович
про скасування постанови про адміністративне
правопорушення
Історія справи.
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - Відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - УПП в м. Києві, інспектор поліції 2 батальйону 4 роти УПП в м. Києві капрал Вакульчук Д.М., в якому просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6391717 та закрити справу про адміністративне правопорушення.
2. Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено.
3. 29 листопада 2023 року Позивач звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі та просив стягнути з Департаменту патрульної поліції 18725,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. Додатковим рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 20 березня 2024 року заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, а саме: стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 5000 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підготовка позовної заяви, відповіді на відзив не вимагала від представника Позивача надмірного обсягу юридичної і технічної роботи з огляду на незначну складність вказаної справи (малозначна справа) та сталу судову практику у даній категорії справ, в т.ч. і суду касаційної інстанції.
5. Не погоджуючись з таким додатковим судовим рішенням, Позивач та Відповідач подали апеляційні скарги.
Позивач просить його скасувати в частині відмови у стягненні на користь ОСОБА_1 з Департаменту патрульної поліції понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 725,00 грн та ухвалити нове рішення яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення суду в повному обсязі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог, Позивач стверджує, що він вчинив всі дії передбачені процесуальним законодавством, спрямовані на відшкодування на його користь понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, фактично поніс такі витрати та надав докази, які ці витрати підтверджують.
Крім того, ОСОБА_1 наполягає на тому, що представник Відповідача, під час розгляду справи в суді першої інстанції, не довів необґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд першої інстанції протиправно, за власною ініціативною та на власний розсуд зменшив їх розмір.
Також Позивач стверджує, що рішення у яких суди частково стягують з Департаменту патрульної поліції витрати на правничу допомогу адвоката на користь Позивачів в розмірі 5 000,00 грн є такими, що спонукають Позивачів у майбутньому не звертатися за професійною правовою допомогою в аналогічних справах.
З цих та інших підстав, на думку Апелянта, оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в частині.
Відповідач у своїй скарзі просив скасувати рішення суду першої інстанції наполягаючи на тому, що розрахунок суми на правову допомогу у розмірі 5 000, 00 грн є не співмірним.
Крім того, Відповідач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.03.2020 у справі №726/549/19 та від 21.01.2021 у справі №280/2635/20.
6. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 та від 26.06.2024 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційні скарги та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
7. Від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Відповідача, у якому він просить у її задоволенні відмовити, зазначаючи доводи, які вже були викладені у його апеляційній скарзі та додатково стверджуючи про відсутність у Дідковської Д.Ю. повноважень на подання від імені Відповідача апеляційної скарги.
8. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
9. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
10. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між адвокатом Кіфою І.О. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №11/01-23 від 11 січня 2023 року.
На підтвердження надання Клієнту правової допомоги сторонами підписано письмове завдання (доручення) від 11 січня 2023 року №1 на виконання договору про надання правової допомоги від 11 січня 2023 року №11/01-23, детальний опис наданих послуг від 27 листопада 2023 року №1 за письмовим завданням (дорученням) від 11 січня 2023 року згідно договору про надання правової допомоги від 11 січня 2023 року №11/01-23; акт приймання-передачі наданих послуг від 27 листопада 2023 року №1 за письмовим завданням (дорученням) від 11 січня 2023 року №1 згідно договору про надання правової допомоги від 11 січня 2023 року №11/01-23.
На підтвердження оплати за надані послуги представником позивача надано суду копію платіжної інструкції №0.0.3376133936.1 від 22 грудня 2023 року на суму 18725 грн.
11. Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частинами першою, другою, третьою, четвертою, п'ятою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно з частин третьої та п'ятої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Висновки суду апеляційної інстанції
12. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.
13. При цьому, законодавцем передбачено можливість вирішення питання щодо відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу шляхом ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення в частині розподілу судових витрат.
14. Разом з тим, апеляційний суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», у справі «East/West Alliance Limited» проти України» та «Ботацці проти Італії» (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
15. Перевіряючи доводи апеляційних скарг, колегія суддів звертає увагу на те, що заявлені Позивачем у цій справі витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються наданими ним доказами.
16. Втім, апеляційний суд звертає увагу на те, що предметом судового спору в цій справі є постанова про накладення адміністративного стягнення, ця справа належить до справ незначної складності, а тому заявлена Позивачем сума на правничу допомогу у розмірі 18725,00 грн, не є співмірною зі складністю цієї справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт (надання послуг) і ціною позову.
17. Крім того, колегія суддів зазначає, що заява про ухвалення додаткового рішення, подана відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України, за своєю юридичною природою є формою реалізаціїї процесуальної дії. Тому витрати на підготовку такої заяви не відносяться до витрат, понесених стороною у зв'язку з розглядом (переглядом) справи і не підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.
18. З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неспівмірності заявленої до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу та щодо здійсненого ним розрахунку належної суми до стягнення.
19. При цьому, судова колегія також враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 02.06.2022 у справі № 160/6899/20, про те, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
20. При цьому, з огляду на обсяг наданих адвокатом послуг/виконаних робіт, апеляційний суд вважає необґрунтованим твердження Відповідача про те, що розрахунок суми у розмірі 5000,00 грн є завищеним.
21. Доводи Позивача про те, що він вчинив всі дії, передбачені процесуальним законодавством, спрямовані на відшкодування на його користь понесених ним витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів приймає до уваги, однак зазначає, що вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
22. Разом з тим, апеляційний суд вважає неаргументованим твердження Позивача про те, що суд першої інстанції протиправно за власною ініціативною зменшив розмір витрат на правову допомогу з огляду на наступне.
23. Так, відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
24. Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем, під час розгляду цієї справи судом першої інстанції, було реалізоване його процесуальне право подати до суду відповідні заперечення, у яких чітко викладено конкретні доводи та мотиви на підставі яких він вважає, що заявлений Позивачем розмір судових витрат є неспівмірним.
25. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд врахував правову позицію та надав належну правову оцінку як доводам ОСОБА_1 , так і доводам Департаменту патрульної поліції, що спростовує вказані вище твердження Позивача.
26. При цьому, колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи Позивача про те, що подібні висновки судів спонукають Позивачів у майбутньому не звертатися за професійною правовою допомогою в аналогічних справах, оскільки вони засновані на суб'єктивних припущеннях і не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
27. Перевіряючи твердження Позивача про відсутність у Дідковської Д.Ю. повноважень на подання від імені Відповідача апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
28. Так, відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
29. Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
30. Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
31. Пунктом 1 частини першою статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
32. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).
33. Так, у матеріалах справи наявна довіреність видана на ім'я Дідковської Дарини Юріївни , яка підписана начальником Департаменту патрульної поліції Є.О. Жуковим, який, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником юридичної особи - Департаменту патрульної поліції /т. 1 а.с. 222-224/.
34. Більш того, згідно з вказаним витягом, Дідковська Д.Ю. є представником ДПП, має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє у судах України без окремого доручення керівника з правами, що надані стороні, третій особі, з правом посвідчення копій документів, без права відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відкликання та відмови від апеляційних скарг, укладення мирової угоди)).
35. Таким чином, з огляду на викладене вище, твердження Позивача про відсутність у Дідковської Д.Ю. повноважень подавати апеляційну скаргу від імені Відповідача не знайшли свого підтвердження.
36. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
37. Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено додаткове судове рішення з дотриманням норм матеріального права і процесуального права.
38. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
39. Таким чином, апеляційні скарги ОСОБА_1 та Департаменту патрульної поліції підлягають залишенню без задоволення, а додаткове рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20 березня 2024 року - без змін.
40. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення, а додаткове рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20 березня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 31 липня 2024 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Є.І. Мєзєнцев
В.В. Файдюк