01 серпня 2024 рокусправа № 380/24930/23
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, Золочівський РТЦКтаСП), у якій просить:
- визнати бездіяльність відповідача яка полягає у не розгляді по суті заяви позивача від 05.09.2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» протиправною;
- зобов'язати відповідача розглянути по суті заяву позивача від 05.09.2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Повідомив, що у зв'язку із введенням на території України воєнного стану та оголошення загальну мобілізацію. Позивач вважає, що має право на відстрочку від призову на військову службу по мобілізації на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як військовозобов'язаний, який має дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати. Повідомив, що бажаючи отримати відстрочку від призову він 05.09.2023 звернувся до відповідача із заявою про надання йому такої відстрочки, однак листом від 12.09.2023 відповідач повідомив позивача про заборону одноосібного прийняття рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації та рекомендовано звернутися до відповідної комісії військової адміністрації. У свою чергу, Золочівська районна військова адміністрація Львівської області повідомила позивача про те, що повноваження щодо прийняття рішень про надання відстрочки від призову під час мобілізації не відносяться до компетенції (повноважень) районних військових адміністрацій, тому позивач, не погоджуючись з позицією відповідача, звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 30.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 92594 від 30.11.2023) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема, взаємодіють з місцевими держадміністраціями з питань залучення громадян на військову службу, оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, взаємодіють з місцевими держадміністраціями, беруть участь у межах своїх повноважень участь у здійсненні контролю за виконанням мобілізаційних заходів у місцевих держадміністраціях, беруть участь у роботі місцевих держадміністрацій, інформують місцеві держадміністрації про стан призовної роботи та мобілізаційної підготовки, з питань залучення громадян на військову службу за контрактом, з інших питань, що належать до їх компетенції, і подають пропозиції щодо поліпшення такої роботи, беруть участь в організації та забезпечення роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві, сприяють організації призовними комісіями проведення медичного огляду, обстеження та лікування призовників. Повідомив, що 24.06.2023 надійшла заява від позивача, в які просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», до якої додав нотаріально завірену копію паспорта та ідентифікаційного номера ОСОБА_2 , нотаріально завірену копію паспорта ОСОБА_1 , нотаріально завірену копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 27.05.1990, нотаріально завірену копію довідки до акту огляду МСЕК від 15.06.2023, оригінал довідки № 5 від 13.06.2023; витяг з реєстру територіальної громади від 15.06.2023 № 2023/004484411 та витяг з реєстру територіальної громади від 15.06.2023 № 2023/004475416. Вказав, що на таку заяву відповідач повідомив позивача листом від 26.06.2023 № 3303 про те, що станом на день подання вищезазначеної заяви позивач користується правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію». Вказаний лист, як стверджує відповідач, містив прохання особисто з'явитися до ТЦК з військово-обліковим документом для здійснення відповідного запису. Повідомив, що 19.07.2023 позивач особисто прибув до територіального центру, та в грубій формі вимагав негайно надати йому відстрочку від призову по загальній мобілізації. Вивчивши надані позивачем документи, відповідач виявив, що військово-обліковий документ ОСОБА_1 втратив чинність та підлягав заміні на новий. Відповідач зауважив, що в позовній заяві позивач вказав про те, що військовий документ примусово вилучено, що, як стверджує відповідач, є помилковим та свідчить пошук позивачем порушень дій працівників ТЦК. Також зазначив, що позивач отримав направлення для проходження військово-лікарської комісії (далі - ВЛК), однак зобов'язаний був прибути до РТЦК 24.07.2023 з відповідним актом медичного обстеження, та станом на день подання відзиву не представив жодного медичного документу та ВЛК не пройшов. Зазначив, що 06.09.2023 на адресу відповідача надійшла від позивача заява з аналогічними вимогами, щодо надання відстрочки на військову службу по мобілізації відповідно до абз. 11 ч.1 ст.23 вище згаданого Закону. Вказав, що 12.09.2023 листом № 4834 ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслано відповідь про те, що відповідно до листа першого заступника Міністра оборони України від 01.08.2023 № 220/8963 та розпорядження начальника штабу-заступника командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 14.08.2023 № 501/3/3/805, ІНФОРМАЦІЯ_5 заборонено одноосібно приймати рішення щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації. Вказав, що такі розпорядження є обов'язковими для виконання ІНФОРМАЦІЯ_5 . Рішення щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» буде приймати комісія з розгляду питань надання відстрочок при районних військових адміністраціях. Після прийняття відповідних рішень комісією, витяги з протоколів будуть скеровуватися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військовозобов'язаним відстрочки від мобілізації, що передбачено абз. 8 п. 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, а саме: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік. Додатково повідомив, що відповідно до телеграми ІНФОРМАЦІЯ_6 від 03.11.2023 № 11981, відновлено процедуру прийняття заяв наданих військовозобов'язаними документів та впорядкування документального оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації громадянам України відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У вищенаведеному відзиві відповідач просив закрити справу про адміністративне правопорушення, а позову заяву без розгляду. Зважаючи на те, що наведені відповідачем заперечення викладені у відзиві, а також те, що відповідач не зазначив підстав для закриття провадження у справі або про залишення позовної заяви без розгляду, суд відповідні клопотання не розглядає з огляду на положення статті 167 КАС України.
Від представниці позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 92256 від 29.11.2023) у якій навела доводи, аналогічні тим які викладені в позовній заяві. Серед іншого вказала, що лист першого заступника Міністра оборони України від 01.08.2023 № 220/8963 та розпорядження начальника штабу-заступника командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 14.08.2023 № 501/3/3/805 не є нормативно-правовими актами, а є лише розпорядчими документами. Просила позов задовольнити.
Суд вивчив матеріали справи, з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та встановив таке.
Зі змісту свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , слідує, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертної комісії серії 12 ААГ № 372438 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи, яка встановлена йому безтерміново.
ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 05.09.2023, у якій просив надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До заяви додав нотаріально завірену копію паспорта та ідентифікаційного номера ОСОБА_2 , паспорта ОСОБА_1 , свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копію довідки до акта огляду МСЕК від 15.06.2023, оригінал довідки № 10 від 30.06.2023, витяг з реєстру територіальної громади від 15.06.2023 № 2023/004484411, витяг з реєстру територіальної громади від 15.06.2023 № 2023/004475416, копію заяви від 19.07.2023, копію відповіді ІНФОРМАЦІЯ_7 від 21.07.2023 № 107/33.4/06-19, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, нотаріально завірену копію пенсійного посвідчення ОСОБА_3 , копію листа ІНФОРМАЦІЯ_8 від 02.08.2023 № 4197.
Листом від 12.09.2023 № 4834 ІНФОРМАЦІЯ_9 повідомив позивача про те, що відповідно до листа першого заступника Міністра оборони України від 01.08.2023 № 220/8963 та розпорядження начальника штабу заступника командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 14.08.2023 № 501/3/3/805, територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки заборонено одноосібно приймати рішення щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації. Повідомлено, що рішення щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» буде приймати комісія з розгляду питань надання відстрочок при районних військових адміністраціях. Після прийняття відповідних рішень комісією, витяги з протоколів будуть скеровуватися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військовозобов'язаним відстрочки від мобілізації, що передбачено абз. 8 п. 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154. Таким чином, з метою надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивачу запропоновано звернутися до відповідної комісії військової адміністрації. Додатково повідомляємо, згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
ОСОБА_1 03.10.2023 звернувся до Золочівської районної військової адміністрації із заявою, в якій просив надати йому роз'яснення щодо надання відстрочки від служби в армії у зв'язку із фактом догляду за його батьком, інвалідом 2 групи.
Листом від 17.10.2023 № 56-vyh-1541/0/2-23 Золочівська районна державна адміністрація Львівської область повідомила позивача про те, що згідно з пунктом 11 Положення про територіальні центри комплектування і соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, районні ІНФОРМАЦІЯ_5 , зокрема: беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві; оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік. 3 вищезазначеного вбачається, що прийняття рішень про надання відстрочки військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не відноситься до компетенції (повноважень) районної військової адміністрації, а відтак, створення комісії в районній військовій адміністрації для вирішення зазначених питань не передбачено жодним нормативним документом, тому суперечитиме положенням чинного законодавства.
Не погодившись із бездіяльністю відповідача, яка полягає у не розгляді по суті заяви позивача від 05.09.2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та вважаючи таку протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, Закон України "Про оборону України", Про Збройні Сили України", «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Указом Президента України № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.
Пунктом 8 цього Указу встановлено, місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку:
1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;
2) здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України;
3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, статтею 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації встановленні статтею 22 Закону № 3543-XII.
Так, згідно з абзацом першим частини першої вказаної статті громадяни зобов'язані, зокрема з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Частиною третьої статті 22 Закону № 3543-XII встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Отже, з 24.02.2022 під час проведення загальної мобілізації у громадян України виник обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виконання конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
При цьому, статтею 23 Закону № 3543-XII для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, згідно з абзацом 11 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону № 3543-XII особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
З доказів у справі слідує, що батьку ОСОБА_1 - ОСОБА_2 встановлено 2 групу інвалідності безтерміново.
Виходячи з таких обставин, позивач вважає, що має право на відстрочку від призову під час мобілізації.
При цьому суд зазначає, що згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Суд враховує, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від позивача заяви від 05.09.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в такому. Разом з цим, відповідач у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів направив листа, в якому зазначив, що для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач повинен звернутися до відповідної комісії військової адміністрації (в конкретному випадку Золочівської РДА Львівської області).
З приводу вказаних висновків відповідача суд зазначає таке. Указом Президента України від 24.02.2022 року № 68/2022 (далі - Указ №68/2022) постановлено утворити, зокрема Львівську обласну військову адміністрацію.
Згідно з п. 2 Указу № 68/2022 на базі існуючих районних державних адміністрацій утворюються відповідні районні військові адміністрації. У зв'язку з утворенням районних військових адміністрацій відповідні районні державні адміністрації та голови таких адміністрацій набувають статусу відповідних районних військових адміністрацій та начальників таких військових адміністрацій.
Відповідно до преамбули Закону України «Про місцеві державні адміністрації», цей Закон визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.
Статтею 27 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» закріплено повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі оборонної роботи. Серед визначених повноважень відсутні повноваження щодо формування комісій з розгляду питань надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України "Про оборону України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про критичну інфраструктуру", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Частиною другою статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено виключний перелік повноважень військових адміністрацій, які останні управі здійснювати на відповідній території. Серед визначеного переліку відсутні повноваження щодо формування комісій з розгляду питань надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації. Отже, чинним законодавством не передбачені повноваження районної військової адміністрації щодо формування комісій з розгляду питань надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.
Суд також звертає увагу на те, що лист першого заступника Міністра оборони України від 01.08.2023 № 220/8963 та розпорядження начальника штабу заступника командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 14.08.2023 № 501/3/3/805 якими встановлено заборону територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки одноосібно приймати рішення щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації та визначено, що такі рішення буде приймати комісія з розгляду питань надання відстрочок при районних військових адміністраціях, на які у своїй відповіді посилається відповідач не тільки не можуть змінювати прямі норми Законів України і надавати додаткові повноваження військовим адміністраціям, а й скасовувати встановлені пунктом 11 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки оформляти для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також вести їх спеціальний облік.
Крім того, таких документів відповідачем не надано.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду заяви позивача від 05.09.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як зазначалось вище, розгляд заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", відбувається за встановленою процедурою.
Таким чином, прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є дискреційними повноваженнями відповідача, на обліку в якого перебуває військовослужбовець.
Враховуючи характер і зміст спірних правовідносин, суд вважає, що належним способом захисту позивача є задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача від 05.09.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язання відповідача розглянути по суті заяву позивача від 05.09.2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ураховуючи викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на висновок суду про необхідність задоволення позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.09.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_9 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 05.09.2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя Р.П. Качур