про поновлення строку звернення до суду
справа № 380/12733/24
01 серпня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, встановленого ст.122 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у січні та лютому 2016року, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 по вересень 2016року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за січень та лютий 2016 року, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 по вересень 2016 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення..
Ухвалою від 22.07.2024 суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів, що підтверджуються поважність причин його пропуску.
31.07.2024 позивач звернувся до суду із заявою, у якій не погоджується з висновками суду, викладеними в ухвалі від 22.07.2024.
При вирішенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, заявленого представником відповідача, суд зазначає таке.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 року звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати, якщо було порушено законодавство про працю, не було обмежено строком.
19.07.2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-IX від 01.07.2022, яким внесено зміни до діючого законодавства про працю.
Зокрема, частини 1-2 ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у такій редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).
Таким чином, частиною 2 ст.233 КЗпП України встановлено тримісячний строк звернення до суду з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
При цьому згадана норма визначає також і строк звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення, котрий становить один місяць з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
Зі змісту норми ч.2 ст.233 КЗпП України можна зробити висновок, що законодавець розмежовує трудовий спір у справах про звільнення та справи про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.
Спори з приводу, зокрема, звільнення громадян з публічної служби відносяться до справ, на які поширюється юрисдикція адміністративного суду і для звернення до суду у яких, відповідно до ч.5 ст.122 КАС України, встановлюється місячний строк.
Однак правове регулювання відносин щодо виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовці. Водночас такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України.
Таким чином, за змістом ч.1 ст.122 КАС України, відповідно до якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами, строк звернення до адміністративного суду, може бути встановлений і Кодексом законів про працю України.
До того ж, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-IX стаття 233 КЗпП України регулює правові відносини щодо строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів, тоді як до внесення змін у цю статтю, тобто до 01.07.2022 ця стаття регулювала правові відносини щодо строків звернення до місцевого загального суду за вирішенням трудових спорів.
Таким чином, після викладення ст. 233 КЗпП України у новій редакції відповідно до Закону України № 2352-IX, законодавець встановив правила щодо строків звернення за вирішенням трудових спорів не лише до місцевого загального суду, а до будь-якого суду.
Отже, оскільки правове регулювання відносин щодо виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні врегульовані Кодексом законів про працю України, і стаття 233 КЗпП України регулює правові відносини щодо строків звернення до суду, а не лише до місцевого загального суду, то суд застосовує ч.2 ст.233 КЗпП України щодо строків звернення до адміністративного суду військовослужбовця про захист прав щодо виплати всіх сум, що належать йому при звільненні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про застосування у цій справі тримісячного строку звернення до суду дня одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. При цьому, суд ураховує те, що строк для звернення до суду за вирішенням спору щодо виплати всіх сум, що належать працівникові (військовослужбовцю) при звільненні, обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.
Як видно з матеріалів позовної заяви, позивач виключений зі списку особового складу загону та всіх видів забезпечення НОМЕР_4 прикордонного загону ДПС України наказом від 10.03.2023. Таким чином про порушення своїх прав в частині належних до виплати коштів при звільненні позивач повинен був дізнатися саме із зазначеної дати.
До суду з позовною заявою позивач звернувся 14.06.2024.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На час вчинення процесуальної дії відкриття провадження у цій справі, вже з 19.07.2022 року діє нова редакція ч. 2 ст. 233 КЗпП України, яку належить застосувати.
Зазначене свідчить про те, що позивач пропустив строк звернення до суду, передбачений ст.233 КЗпП України у редакції Закону України № 2352-IX від 01.07.2022.
Водночас, як видно із заяви позивача, отриманої судом 31.01.2024, то позивач зазначає, що при виключенні ОСОБА_1 10.03.2023 року із списків особового складу загону відповідач не провів повного розрахунку із ним, зокрема в частині не здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 30 вересня 2016 року, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звертався до суду.
Також позивач повідомив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі № 380/15228/23, позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Відтак, про наявність підстав про можливість застосування ст.ст.116-117 КЗпП України стосовно відповідача, позивач міг дізнатися саме з означеної дати, тобто після з 22.04.2024.
Таким чином, ураховуючи, що з дня набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 минуло менше, ніж три місяці, як це визначено ст.233 КЗпП України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду, як про це просить відповідач у своєму клопотанні.
З огляду на викладену мотивацію цієї ухвали суд відмовляє у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Керуючись ст.ст.122, 123, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
у задоволенні клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду - відмовити.
Продовжити розгляд справи №380/12733/24.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується окремо від рішення суду.
Суддя Лунь З.І.