31 липня 2024 рокусправа № 380/5052/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом позову Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Львівський державний університет внутрішніх справ звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить : стягнути кошти в сумі 89 837,48 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначають, що відповідно до наказу №883 о/с від 29.08.2022 відповідача було зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Львівському державному Університету внутрішніх справ України (далі - Львівський ДУВС). 29.08.2022 між позивачем та відповідачам укладений контракт про здобуття освіти у закладах освіти, які здійснюють підготовку поліцейських. Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.01.2024 №110 о/с відповідача було відраховано з числа курсантів згідно з пп.2 п.2.1 Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2009 №381 за невиконання навчального плану та відряджено для подальшого несення служби до Національної поліції України. Згідно з проведеним розрахунком сума фактичних витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 в ЛьвДУВС з 29.08.2022 по 05.02.2024 становить 89 837,48 грн. В якості досудового врегулювання спору позивач надіслав відповідачу претензію, на яку остання жодним чином не відреагувала. Відповідач у добровільному порядку вказані витрати не відшкодовує, тому позивач звернувся до суду.
Ухвалою суду від 11.03.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.
Відповідачем подано відзив на позов, де вказано, що після відрахування з числа курсантів її 05.02.2024 було відряджено до ГУНП у Львівській області для подальшого проходження служби. Наказом ГУНП у Львівській області від 14.02.2024 №86 о/с, відповідно до ч.9 ст. 65 Закону України “Про Національну поліцію” за переведенням, ОСОБА_1 прибула з ЛьвДУВС, призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції ГУНП з 06.02.2024.
Таким чином, після відрахування з числа курсантів ЛьвДУВС, відповідач на замовлення ГУНП у Львівській області продовжує несення служби у підрозділах Національної поліції, а вимоги позивача щодо стягнення коштів в сумі 89 837,48 є незаконні та не обґрунтовані. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що між ОСОБА_1 , Головним управлінням Національної поліції (далі Замовник) та Львівським державним університетом внутрішніх справ (далі Виконавець) укладено контракт №277/22 про здобуття освіти за спеціальністю “Правоохоронна діяльність” у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі Контракт).
Згідно з пунктом 3 контракту від 29.08.2022 №277/22 відповідач зобов'язувався, у разі дострокового розірвання контракту (відрахування з закладу вищої освіти), а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини 4 статті 74 Закону України “Про Національну поліцію”.
Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 01 липня 2028 року (п. 5 Контракту).
Відповідно до наказу ректора Львівського державного університету внутрішніх справ від 29.01.2024 №110 о/с “Про особовий склад” позивачку з 05.02.2024 відраховано з числа курсантів (за невиконання навчального плану (незадовільне складання іспиту протягом семестру)) та відряджено для подальшого несення служби до Національної поліції України з 06.02.2024.
Згідно з довідкою-розрахунком №8 від 30.01.2024 витрати, пов'язані з навчанням відповідача в університеті з 29.08.2022 по 05.02.2024 становлять 89837,48 грн та складаються з таких витрат: грошове забезпечення - 27371,51 грн; медичне забезпечення - 410,00 грн; продовольче забезпечення - 41055,78 грн; речове забезпечення - 11201,72 грн; оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв - 9798,47 грн.
На адресу відповідача за №18/17 від 16.02.2024 направлялась претензію про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі.
28.02.2024 відправлена претензія була вручена особисто, що підтверджується роздруківкою із сайту АТ “Укрпошта”.
Вказана претензія залишена без відповіді та реагування.
Наявність боргу відповідача перед ЛьвДУВС зумовила звернення останнього до суду з цим позовом.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до норм частини першої, другої статті 48 Закону №580-VIII призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Накази про зарахування поліцейських курсантами, слухачами денної форми навчання до вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, є підставою для звільнення таких осіб зі штатних посад, які вони займають в органах (закладах, установах) поліції.
Згідно з частиною першою статті 63 Закону №580-VIII контракт про проходження служби в поліції - це письмовий договір, що укладається між громадянином України та державою, від імені якої виступає поліція, для визначення правових відносин між сторонами.
Контракт про проходження служби в поліції укладається з громадянами, які зараховані до вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, - на час навчання (пункт 2 частини другої статті 63 Закону №580-VIII).
Відповідно до норм статті 63 Закону №580-VIII контракт є підставою для видання наказу про прийняття особи на службу в поліції та/або призначення її на відповідну посаду. Контракт про навчання укладається з громадянами, які зараховані до вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, за умови досягнення такими особами 18-річного віку. Контракт про проходження служби в поліції укладається на підставах і в порядку, визначених Міністерством внутрішніх справ України. Типову форму контракту затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
Відповідно до норм частини четвертої, п'ятої статті 74 Закону №580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок №261).
Згідно з пунктом 1 цього Порядку, такий визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема, звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відповідно до пункту 2 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.
Пунктами 3 та 4 Порядку №261 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Відповідно до пункту 5 Порядку №261 у разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису МВС (пункт 7 Порядку №261).
Згідно з пунктом 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм Закону №580-VIII, Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах та Порядку № 261, особа, звільнившись зі служби в поліції за власним бажанням і до закінчення дії договору, повинен відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, тобто у ЛьвДУВС.
Разом з тим, судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 14.02.2024 №86о/с “По особовому складу” рядового поліції ОСОБА_1 (0217574), яка прибула з Львівського державного університету внутрішніх справ призначено поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП з 06.02.2024.
Водночас пунктом 9 Порядку 261 визначено, що стягнення суми витрат припиняється в разі: поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу; повторного прийняття особи на службу в поліцію.
З урахуванням того, що наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 14.02.2024 №86о/с “По особовому складу” рядового поліції ОСОБА_1 призначено поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП з 06.02.2024, враховуючи положення п. 9 Порядку № 261, суд висновує про відсутність підстав для відшкодування ним витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 89 837,48 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених в основу доводів адміністративного позову, суд висновує про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
вирішила:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна