31 липня 2024 рокусправа № 380/5864/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про зобов'язання до вчинення дій, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати йому компенсації втрат частини доходів за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2013 по 21.12.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2013 по 21.12.2023.
Ухвалою суду від 22.03.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив вимоги Кодексу законів про працю України, оскільки не виплатив позивачу при звільненні всіх належних йому сум. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі №380/4383/22 військовою частиною НОМЕР_2 21 грудня 2023 року було виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення в сумі 60585,95 грн. Однак не нараховано та не виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2013 по 21.12.2023.
Таким чином, позивач вважає, що існують достатні правові підстави для задоволення його позовних вимог.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що оскільки нарахування та виплата індексації грошового забезпечення проводилась за рішенням суду, відсутні правові підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, так як рішення суду про виплату індексації грошового забезпечення позивача виконано відповідачем своєчасно. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 14.09.2018 № 412 позивача звільнено зі служби у запас, відповідно до підпункту «к» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу“.
Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 03.10.2018 року позивача ОСОБА_1 з 03.10.2018 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі №380/4383/22:
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.01.2013 по 03.10.2018 із застосуванням липень 2011року, квітень 2013року, вересень 2013року, січень 2014року, жовтень 2015 року базовими місяцями.
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2013 по 28.02.2018, виходячи з розрахунку базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008року та за період з 01.03.2018 по 03.10.2018, виходячи з розрахунку базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення березень 2018року відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004, з урахуванням виплачених сум.
Згідно з випискою по картковому рахунку на виконання вищевказаного рішення суду позивачу 21.12.2023 виплачені кошти в сумі 60 585,95 грн.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до ст.1 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно ст.3 Закону №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до ст.4 Закону України №2050-ІІІ визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 року №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, положення якого фактично відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.
Так, у ст.3 Закону №2050-ІІІ та п.4 Порядку №159 є формулювання, що сума компенсації обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць. Це означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
З аналізу норм Закону №2050-ІІІ і Порядку №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Водночас, як вже зазначено судом вище, основною умовою для виплати позивачеві компенсації, передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
З наведеного слідує, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку із несвоєчасним виконанням рішення суду. Між тим, право на компенсацію особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Суд встановив, що 21.12.2023 відповідач на виконання рішення суду здійснив виплату позивачу грошового забезпечення в сумі 60 585,95 грн.
Однак, під час проведення цієї виплати відповідач не нарахував та не виплатив позивачу компенсацію втрати частини доходу за несвоєчасно виплачене грошового забезпечення, що відповідачем не заперечується.
Оскільки факт несвоєчасної виплати сум грошового забезпечення із затримкою на один і більше календарних місяців з моменту виникнення права на її отримання встановлений рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 у справі №380/4383/22, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.
Компенсація втрати частини доходу є спеціальним видом юридичної відповідальності, який застосовується до органу, що здійснює нарахування та виплату доходів, з метою захисту майнових інтересів громадян та є прямим правовим наслідком невиконання обов'язку щодо своєчасного нарахування та виплати особі відповідних доходів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, яке було йому нараховане та виплачене на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 у справі №380/4383/22, є протиправною.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З урахуванням вищевикладеного суд, з метою ефективного поновлення порушених прав позивача у спірних відносинах, вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за весь час затримки виплати з 03.10.2018 року (з дня виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення) по день фактичної виплати 21.12.2023 року.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 1,13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за весь час затримки виплати з 03.10.2018 року по день фактичної виплати 21.12.2023 року.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за весь час затримки виплати з 03.10.2018 року по день фактичної виплати 21.12.2023 року.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 31.07.2024 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович