про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі
01 серпня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/826/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач з урахуванням уточнених вимог просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 нового розрахунку матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, яку позивач отримувала під час проходження військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки ОСОБА_1 , яку отримувала під час проходження військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 та раніше виплачених сум матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки та грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 та здійснити виплату недоплачених частин матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки.
Ухвалою суду від 24.07.2024 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу протягом п'яти календарних днів з дати отримання вказаної ухвали усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений ухвалою.
29.07.2024 від позивача надійшла уточнена позовна заява, оформлена у відповідності до статей 160, 161 КАС України.
Отже, недоліки позовної заяви усунуто в строк, встановлений судом.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з 13.09.2016 по 05.10.2018 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Позивач звернулась із заявою щодо нарахування та виплати не отриманих коштів, які входили до складу допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги для оздоровлення, з включенням до складу останньої щомісячної додаткової грошової винагороди, виплата якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, що діяла на час виплати, проте відповідач відмовився здійснити доплату.
Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача протиправною.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Також в позовній заяві позивач просить здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без її участі.
До позовної заяви додано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та про витребування у відповідача доказів у справі.
Відповідно до частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає таке.
Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 1 липня 2022 року № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 1 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, від 03 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22 та у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22.
З огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 1 липня 2022 року № 2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Суд звертає увагу, що обов'язок держави створити умови та гарантувати можливості для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю є складовою її обов'язку щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав та свобод людини і громадянина (стаття 3, частини перша, друга, сьома статі 43 Конституції України).
Частиною 1 статті 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
В рішенні від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У правовій державі звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (абзац п'ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення).
Враховуючи гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.
Отже, предметом спору є виплата спірних допомог за 2016 та 2017 роки, тобто до набрання чинності частини 1 статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 1 липня 2022 року № 2352-IX, тому суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено процесуальний строк звернення до суду з цим позовом.
Таким чином зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не вбачає, у зв'язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.
Частинами першою, другою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Статтею 257 КАС України визначено, які справи підлягають обов'язковому розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Частина 2 статті 257 КАС України визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки дана справа не відноситься до категорій справ, зазначених у частині 4 статті 257 КАС України, враховуючи незначну складність справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Керуючись положеннями статті 9, 77, 80 КАС України, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання позивача про витребування доказів, а також з власної ініціативи витребувати у відповідача докази, яких, на думку суду, не вистачає для з'ясування всіх обставин у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 80, 160, 161, 171, 241, 243, 248, 257-262 КАС України, суддя
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Витребувати у військової частини НОМЕР_1 :
- належним чином засвідчені копії наказів про прийняття ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на службу та зарахування її до списків особового складу військової частини, а також про звільнення її зі служби та виключення зі списків особового складу;
- картку особового рахунку ОСОБА_1 за 2016 та 2017 роки, з усіма складовими грошового забезпечення, що виплачувались у вказаний період, в тому числі (але не виключно) відомості щодо виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889;
- письмові пояснення, в яких вказати чи було включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, до розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 та 2017 роки, виплачених ОСОБА_1 ;
- всі документи, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішень, вчиненні дій, з приводу яких подано позов.
Витребувані судом документи надати за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) - «Електронний суд», у строк протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
У разі заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановити строк для подання відповідної заяви протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відзив на позовну заяву (відзив) і всі докази разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання відзиву надіслати суду та відповідачу справи відповідь на відзив.
Запропонувати відповідачу протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив надіслати суду та позивачу справи заперечення проти відповіді на відзив.
Роз'яснити сторонам, що згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Попередити сторони, що відповідно до частини дев'ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Справа розглядатиметься суддею Качанком О.М. одноособово.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 44, 47 КАС України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО.М. Качанок