про залишення позовної заяви без руху
29 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4785/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , за допомогою підсистеми "Електронний суд", звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", збільшеної до 100000 грн., за період з 01.08.2022 року по 01.10.2022 року, з 28.12.2022 року до 30.01.2023 року (включно) та невиплати грошового забезпечення у повному обсязі за лютий-березень 2023 року (включно) та за липень 2023 року;
- зобов'язати військову частину номер 2 нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні та у відпустках за станом здоров'я, за період 01.08.2022 року по 01.10.2022 року, з 28.12.2022 року до 30.01.2023 року (включно) та невиплати грошового забезпечення у повному обсязі за лютий-березень 2023 року (включно) та за липень 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом.
За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу норм частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.
Приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19 липня 2022 року, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом №2352-IX, який набрав чинності 19 липня 2022 року, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (у редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом №2352-IX) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
За змістом статті 234 КЗпП України (у редакції, викладеній згідно із Законом №2352-IX) у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Позовні вимоги позивача необхідно оцінювати як вимоги про стягнення заборгованості з виплати додаткової винагороди до грошового забезпечення, що охоплюється поняттями «заробітна плата» і «оплата праці» у тому сенсі, яким їх наповнив Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013.
Таким чином, спір, з яким звернувся до суду позивач, набуває ознак трудового, оскільки між сторонами він виник з приводу проходження позивачем військової служби у складі військової частини НОМЕР_2 і стосується ненарахування та невиплати йому грошового забезпечення у повному розмірі, зокрема додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 01.08.2022 року по 01.10.2022 року, з 28.12.2022 року по 30.01.2023 року та за лютий-березень 2023 року, липень 2023 року.
Згідно пункту 8 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260, грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Суддя вважає, що саме з дня отримання під час проходження служби грошового забезпечення у меншому розмірі позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
З цим позовом позивач звернувся до суду 15.07.2024 року, пропустивши установлений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк для звернення до суду з вимогами про нарахування та виплату йому додаткової винагороди за серпень - вересень, грудень 2022 року, січень - березень, липень 2023 року.
Щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, представник позивача просить суд врахувати те, що позивач перебуває на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_1 , стан здоров'я позивача через поранення та добросовісну поведінку позивача, який не зволікав умисно з реалізацією наданого права на судовий захист.
Натомість наведені представником позивача причини пропуску позивачем строку звернення до суду суддя відхиляє, оскільки сукупність обставин викладених вище вказує на те, що позивачем у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення звернення до суду першої інстанції для захисту своїх прав.
Так, зокрема згідно інформації із програми Діловодства спеціалізованого суду, суддя убачає, що позивач до звернення в суд з цією позовною заявою, через своїх представників (адвокатів), вже тричі звертався до Кіровоградського окружного адміністративного суду з аналогічними позовами (справи №340/10218/23, №340/10372/23 та №340/4343/24).
Також, як на переконання суду, проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_1 не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Щодо отриманого поранення, згідно свідоцтва про хворобу суддя убачає, що позивач 04.06.2022 року отримав вогнепальне наскрізне поранення ділянки лівої половини тазу з переломом крила клубової кістки. В подальшому він перебував на обстеженні та лікуванні з 05.06.2022 по 09.06.2022, з 10.06.2022 по 05.08.2022, з 23.08.2022 по 14.09.2022, з 15.09.2022 по 30.09.2022, та з 28.12.2022 по 30.01.2023. Таким чином, з лютого 2023 року позивач міг почати вчиняти дії для захисту свого порушеного права. Однак перший позов (справа №340/10218/23) ним подано лише в грудні 2023 року, тобто з пропуском строку звернення до суду ще на той час.
З цим адміністративним позовом позивач звернувся 15.07.2024 року, через 17 місяців з дня настання об'єк5тивної можливості на його подання.
Інших обґрунтованих причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Оскільки право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, позивачу слід подати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення з відповідними позовними вимогами, а також надати документальні докази поважності причин його пропуску.
При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Канцелярією суду позовну заяву зареєстровано 15.07.2024 року.
У період з 22.07.2024 по 26.07.2024 суддя Казанчук Г.П. тимчасово не здійснювала правосуддя у зв'язку з перебуванням у відпустці.
Відтак, питання про залишення позовної заяви без руху вирішується в перший робочий день після закінчення відпустки судді.
Керуючись статтями 120, 122, 123, 169, 170 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити особу, що подала позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК