31 липня 2024 року м. Київ № 320/40712/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправною та скасування постанови, повернення коштів,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), в якому просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 67871130 від 16.12.2021;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) неправомірно стягнених коштів у межах виконавчого провадження № 67872230 у розмірі 1360,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що державним виконавцем, всупереч вимогам чинного законодавства безпідставно винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення штрафу, оскільки стягувачем було пропущено встановлений строк пред'явлення до виконання виконавчого документа, а зазначення стягнувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження про дотримання встановленого строку, є недостовірною інформацією.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Відповідач своїм правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
На підставі наведеного, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2021 головним інспектором з паркування відділу інспекторів з паркування Голосіївського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Павловим Олександром Володимировичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 1КІ № 0000757914 у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.
Відповідно до вищевказаної постанови, ОСОБА_1 порушила абз. «в» та «д» п. 15.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 та вчинила адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Дата набрання постановою законної сили - 01.09.2021.
Також, у постанові встановлений строк пред'явлення до виконання, а саме до 02.12.2021.
13.12.2021 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (стягувач) надійшла заява про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови в частині стягнення штрафу.
У заяві про відкриття виконавчого провадження вказано, що дана постанова направляється своєчасно за допомогою засобів поштового зв'язку 01.12.2021, що підтверджується відтиском печатки AT «Укрпошта» в описі вкладення.
Однак, як зазначає позивач, сам лист в якому надійшла вищевказана постанова (за Ukrposhta Tracking - 0104405539748), що знаходиться в матеріалах виконавчого провадження № 67871130 та опис вкладення має відтиск печатки AT «Укрпошта» з іншою датою відправлення - 03.12.2021.
Водночас, довіреність, яка додана до заяви про відкриття виконавчого провадження та якою уповноважено ОСОБА_2 правом підпису та подання документів в інтересах Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видана 03.12.2021 за № 053-29095.
Не зважаючи на порушення строку пред'явлення постанови до виконання, старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевичем Олександром Васильовичем відкрито виконавче провадження, що зареєстроване в АСВП № 67871130 від 16.12.2021.
Ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження, позивач вважає, що державним виконавцем постанову про відкриття виконавчого провадження винесено незаконно, зважаючи на те, що стягувачем було пропущено встановлений строк для пред'явлення до виконання виконавчого документа.
Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Спеціальним Законом, що здійснює регулювання правовідносин, які склалися в процесі судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів, є Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до норм ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
З наведеного слідує, що постанова серії 1КІ № 0000757914 у вигляді штрафу в розмірі 680 грн, є виконавчим документом та на неї розповсюджуються правила та механізм їх виконання, визначений Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з п. 6 та 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню), строк пред'явлення рішення до виконання.
Відповідно до норм п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У той же час, згідно з п. 1 та 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
З наведеного слідує, що постанова про накладення адміністративного стягнення, є виконавчим документом, який може бути пред'явлений до примусового виконання шляхом подання відповідної заяви стягувачем протягом трьох місяців, які обчислюються з дня набрання такою вимогою законної сили.
Таким чином, при надходженні виконавчого документа виконавець має перевірити дату набрання ним законної сили та дотримання строку пред'явлення його до виконання. У разі недотримання цього строку, постанова повертається стягувачу без прийняття до виконання відповідно до п. 1 або 2 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Судом досліджено, що 14.07.2021 головним інспектором з паркування відділу інспекторів з паркування Голосіївського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) винесено постанову про накладення адміністративного стягнення 1КІ № 0000757914. Дата набрання постановою законної сили - 01.09.2021. Також, у постанові встановлений строк пред'явлення до виконання, а саме до 02.12.2021.
Водночас, 13.12.2021 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (стягувач) надійшла заява про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови в частині стягнення штрафу. У заяві про відкриття виконавчого провадження вказано, що дана постанова направляється своєчасно за допомогою засобів поштового зв'язку 01.12.2021, що підтверджується відтиском печатки AT «Укрпошта» в описі вкладення.
Однак, лист в якому надійшла вищевказана постанова (за Ukrposhta Tracking - 0104405539748), що знаходиться в матеріалах виконавчого провадження № 67871130 та опис вкладення має відтиск печатки AT «Укрпошта» з іншою датою відправлення - 03.12.2021.
Крім того, довіреність, яка додана до заяви про відкриття виконавчого провадження та якою уповноважено ОСОБА_2 правом підпису та подання документів в інтересах Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видана 03.12.2021 за № 053-29095.
Отже, незважаючи на порушення строку пред'явлення постанови до виконання, старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевичем Олександром Васильовичем з порушенням норм законодавства було вирішено відкрити виконавче провадження, що зареєстроване в АСВП № 67871130 від 16.12.2021.
У відповідності до вимог ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Тобто дана постанова не підлягає виконанню, оскільки пропущено строк її пред'явлення до примусового виконання.
За даних обставин, суд вважає, що у відповідача (органу ДВС) були відсутні правові підстави для прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення, що є виконавчим документом, за яким стягувачем є державний орган, подана після спливу тримісячного строку, встановленого ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», а отже, виконавець був зобов'язаний повернути виконавчий документ без виконання.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про те, що стягував пропустив строк на пред'явлення виконавчого документа до виконання. Будь-яких інших пояснень щодо строку пред'явлення постанови до державної виконавчої служби не надано ні при поданні виконавчого документа до виконання, ні під час розгляду даного спору в суді.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
За висновками суду, постанова державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження № 67871130 від 16.12.2021 є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.
Щодо позовної вимоги в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) неправомірно стягнених коштів у межах виконавчого провадження № 67872230 у розмірі 1360,00 грн, суд зазначає про те, що процедура повернення коштів, передбачена ст. 296 КУпАП, а саме, окремий порядок повернення коштів передбачений Порядком повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787. Вказана позиція також узгоджується з постановою Верховного Суду від 22.07.2019 року у справі № 757/2757/16-а.
Відповідно до положень Порядку № 787 повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до Державного бюджету України здійснюється на підставі заяви про повернення коштів з бюджету до якої має бути додано подання органу, що контролюють справляння надходжень бюджету та оригіналом або копія документа на переказ, або паперова копія електронного розрахункового документа, які підтверджує перерахування коштів до бюджету.
При цьому, списання (перерахування) таких коштів здійснюється відповідним органом Казначейства.
Доказів звернення позивача до відповідного органу Казначейства із заявою про повернення коштів з бюджету суду не надано, з огляду на вказане, зазначені вимоги є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Тож, позовні вимоги в цій частині є передчасними та врегульовані окремим порядком повернення коштів, при цьому, наразі права позивача в цій частині не є порушеними, позаяк, така процедура повґязується з поданням відповідному органу заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Стороною відповідача не було доведено правомірність прийнятого рішення, як і не було надано пояснень по суті позовних вимог.
Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (органу ДВС), згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України, пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог, у розмірі 1073,60 грн.
У частині вимог про стягнення судових витрат на надання правничої допомоги адвоката у розмірі 10000 грн, суд звертає увагу на те, що такі вимоги наразі не вирішуються, позаяк, окрім заявленого клопотання, позивачем не надано доказів понесення витрат на надання правничої допомоги та прийняття таких робіт/послуг у розрізі складових.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправною та скасування постанови, повернення коштів - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження № 67871130 від 16.12.2021.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) суму судового збору в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.