31 липня 2024 року № 320/28515/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатські мінеральні води» до Відділу державного нагляду (контролю) в м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатські мінеральні води» до Відділу державного нагляду (контролю) в м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить суд:
- скасувати постанову №012831 від 01.08.2023 Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу до товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатські мінеральні води» у сумі 17 000,00 грн.
- витребувати у відповідача належним чином завірені копії рекомендованих відправлень про вручення листа-повідомлення Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у м. Києві вих. №53979/28/24-23 від 18.07.2023р. та постанови Відділу державного нагляду (контролю) в м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 012831 від 01.08.2023;
- стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 2 684,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідно до акту про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №027773 від 26.06.2023, працівниками Укртрансбезпеки здійснено перевірку транспортного засобу Mersedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , що належить зазначено ТОВ «Карпатські мінеральні води» (вул. Олександра Копиленка буд. 3, кв. 7). Разом з тим, ідентифікаційний номер, зазначений працівником Укртрансбезпеки в постанові Відділу державного нагляду (контролю) в м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №012831 від 01.08.2023 належить іншій особі, а не власнику транспортного засобу ТОВ «Карпатські мінеральні води». Позивач вказує, що відповідно до договору оренди транспортних засобів № 15/11-1ТЗ від 15.11.2011, укладених між ТОВ «Карпатські мінеральні води» та ТОВ «Торговий дім «Карпатські мінеральні води» транспортний засіб Mersedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , передано в оренду ТОВ «Торговий дім «Карпатські мінеральні води». Також зазначає, що відповідно до ТТН №ТД-0028736 від 24.06.2023, яка надавалась уповноваженій особі в ході перевірки транспортного засобу, в якості автомобільного перевізника зазначено ТОВ «Торговий дім «Карпатські мінеральні води»», проте вказана обставина залишена відповідачем поза увагою. Зазначає, що на момент здійснення перевірки позивач не був перевізником в розумінні статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки вищезазначений транспортний засіб не перебував у його користуванні. Зазначає, що на момент здійснення перевірки позивач не був перевізником в розумінні статті 1 Закону № 2344, оскільки вищезазначений транспортний засіб не перебував у його користуванні. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Київського окружного адміністративного від 22.09.2023 було відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 04.10.2023. Витребувано докази по справі від відповідача:
- належним чином засвідчені копії рекомендованих відправлень про вручення листа повідомлення Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у м. Києві вих. №53979/28/24-23 від 18.07.2023;
- належним чином засвідчену копію постанови Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно господарського штрафу №012831 від 01.08.2023.
Згідно ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Представником позивача подане клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. представник відповідача поклався на розсуд суду.
Враховуючи наведене, суд на підставі ч. 3 ст. 194 КАСУ ухвалив розгляд справи №320/28515/23 здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
26.06.2023 уповноваженими особами Укртрансбезпеки Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області, відповідно до направлення від 23.06.2023 №004387 на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, за результатами проведення якої було зупинено транспортний засіб марки Mersedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , який використовувався ТОВ «Торговий дім «Карпатські мінеральні води» (код ЄДРПОУ 35633685, вул. Олександра Копиленка буд. 3, кв. 7) під час здійснення перевезення вантажу, крім того в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначено ТОВ «Карпатські мінеральні води» (вул. Олександра Копиленка буд. 3, кв. 7).
Відповідно до товарно-транспортної накладної, яка була надана перевіряючим особам, від 24.06.2023 № ТД0028736 в графі «автомобільний перевізник» зазначено ТОВ «Торговий дім «Карпатські мінеральні води».
Під час здійснення рейдової перевірки транспортного засобу марки Mersedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , уповноваженими особами Укртрансбезпеки Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області було складено Акт АР №027773 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до висновків Акту перевірки транспортний засіб марки Mersedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Карпатські мінеральні води» (вул. Олександра Копиленка буд. 3, кв. 7), під час перевірки виявлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3, перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа.
01.08.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №012831, якою за порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся до суду із позовом про її скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.
Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з частинами першою - другою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Згідно з пунктом 2.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року № 385 (далі - Інструкція № 385), транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1567).
В силу пунктів 21, 22 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Приписами пункту 25 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
В силу частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд, перевіривши доводи позовної заяви та наданих пояснень учасниками судового процесу, вважає за необхідне зазначити наступне.
З аналізу наведених норм слідує, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, передбачених статтею 48 Закону № 2344-III зокрема, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
При цьому, до переліку інших документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, передбачених законодавством віднесено, зокрема, в даному випадку, картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом (п. 3.3 Інструкції № 385).
Непред'явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються внутрішні перевезення вантажів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.
При цьому Законом № 2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.
Так, абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону N 2344-III, визначено, що суб'єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - є автомобільний перевізник.
В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-III - автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
У справі, що розглядається, позивач є власником транспортного засобу, який перевірявся Відділом Укртрансбезпеки.
Разом з тим, як встановлено судом, 15.11.2011 між ТОВ «Карпатські мінеральні води» - Орендодавець та ТОВ «Торговий дім «Карпатські мінеральні води» - Орендар укладено Договір оренди транспортних засобів №15/11-1ТЗ, відповідно до пункту 1.1. якого, Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в строкове платне користування транспортні засоби в кількості 70 (сімдесят) одиниць, (надалі іменуються «автомобілі»), а Орендар зобов'язується прийняти ці автомобілі та використовувати у своїй господарської діяльності, а також сплачувати Орендодавцю орендну плату.
Відповідно до акту приймання-передачі транспортних засобів від 14.12.2020, який є додатком №45 до договору оренди транспортних засобів №15/11-1ТЗ від 15.11.2011, ТОВ «Карпатські мінеральні води» - Орендодавець передав, а ТОВ «Торговий дім «Карпатські мінеральні води» - Орендар прийняв в тимчасове платне користування (оренду) наступний транспортний засіб марки Mersedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 .
Як зазначалось вище, водій повинен мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, серед яких є товарно-транспортна накладна.
Приписами пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 363 від 14 жовтня1997 року, визначено:
Перевізник - фізична або юридична особа суб'єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.
Аналіз вищезазначених положень Правил та форми яка наведена в додатку 7 до цих Правил, свідчить, що у будь-якому разі товарно-транспортна накладна має містити обов'язкову інформацію (обов'язкові реквізити) визначену цими Правилами та відображену у додатку.
Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні встановлюють, визначають що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов'язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах (тобто коли є послуга перевезення вантажу).
Матеріалами справи підтверджується, що Відповідно до ТТН №ТД-0028736 від 24.06.2023, яка міститься в матеріалах справи, автомобіль Mersedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , автомобільний перевізник ТОВ «Торговий дім Карпатські мінеральні води», водій - ОСОБА_1 .
Тобто, Суд звертає увагу, що інформація про ТОВ «Карпатські мінеральні води» як автомобільного перевізника не була зазначена у товарно-транспортній накладній ТТН № ТД-0028736 від 24.06.2023, якою оформлено перевезення вантажу. Натомість, у вказаній товарно-транспортній накладній саме ТОВ «Торговий дім Карпатські мінеральні води» визначено автомобільним перевізником.
Варто зауважити, що в силу статті 48 Закону № 2344-III водій був зобов'язаний пред'явити уповноваженим особам Укртрансбезпеки товарно-транспортну накладну, адже такий документ прямо передбачений у вказаній правовій нормі.
Відповідно до статті 800 Цивільного кодексу України, наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.
Отже, у спірних правовідносинах, що склались у цій справі, транспортний засіб передано позивачем в оренду ТОВ «Торговий дім Карпатські мінеральні води», договір оренди є чинним, недійсним не визнавався, тому саме наймач ТОВ «Торговий дім Карпатські мінеральні води», є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ в межах спірних правовідносин, а не позивач.
Таким чином, аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи суд виходить передусім з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.
Автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть співпадати.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2023 року у справі №240/22448/20 та від 22 грудня 2021 року у справі №420/3371/21.
За такого правового врегулювання та обставин справи, Суд вважає наявними підстави для задоволення позову.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 23 серпня 2023 року у справі № 600/1407/22-а, від 06 липня 2023 року у справі № 560/514/22, від 01 червня 2023 року у справі № 640/39442/21.
Отже, у даному випадку у суду відсутні докази того, що позивач був перевізником та/або водієм транспортного засобу Mersedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , відповідач на зазначені обставини уваги не звернув та фактично притягнув до відповідальності власника автомобіля.
Доказів того, що позивач є перевізником та/або водієм транспортного засобу, відповідачем до суду не надано, доводи позивача не спростовані.
Таким чином, позивачем доведено, що ним не вчинялось порушення транспортного законодавства, яке зазначене в Акті АР № 027773 від 26.06.2023 та Постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу № 012831 від 01.08.2023.
Суд не надає оцінку наявності або відсутності порушень ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки позивач, в даному випадку, не є суб'єктом який перевірявся та який повинен відповідати за дані порушення, що встановлені Актом перевірки АР № 027773 від 26.06.2023 на підставі якого винесена оскаржувана постанова № 012831 від 01.08.2023.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем оскаржувану постанову прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин у справі, а тому така постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України, не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.
У зв'язку з цим суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати постанову №012831 від 01.08.2023 р. Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу до товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатські мінеральні води» у сумі 17 000 грн. 00 коп.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги вищевикладене, оскаржуване в межах розгляду даної справи рішення не може вважатись таким, що прийняте з урахуванням критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваної постанови.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина першастатті 143 КАС України).
Відповідно до приписів частини першоїстатті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №012831 від 01.08.2023.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатські мінеральні води» (код ЄДРПОУ 31778022, місцезнаходження: 80743, Львівська обл., Золочівський р-н, село Струтин, вул.Зарицького Олексія Бл. свщмч., буд. 2) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, місто Київ, вул.Фізкультури, будинок 9, код ЄДРПОУ 39816845) судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатські мінеральні води» (код ЄДРПОУ 31778022, місцезнаходження: 80743, Львівська обл., Золочівський р-н, село Струтин, вул.Зарицького Олексія Бл. свщмч., буд. 2) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, місто Київ, вул.Фізкультури, будинок 9, код ЄДРПОУ 39816845) витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.