ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"31" липня 2024 р. Справа № 300/5791/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними дії щодо припинення з 01.12.2021 виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”; зобов'язати нарахувати та виплатити з 01.12.2021 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”.
Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що дізнався про порушення своїх прав у першій половині березня 2024 року від інших пенсіонерів. Позивач стверджує, що з дня отримання пенсійної виплати після перерахунку пенсії на виконання рішення суду в справі №3004422/21 не міг дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів, оскільки отримуючи щомісячно пенсійні виплати, знаючи про їх розмір позивач не мав можливості знати щодо порушеного права у спірних правовідносинах. Під час перерахунку пенсії на виконання рішення суду, коди відповідач припинив виплату доплати в розмірі 2000,00 грн. розмір пенсії позивача не зменшився на 2000,00 грн., а збільшився на 1002,44 грн. Достовірно про припинення доплати в розмірі 2000,00 грн. позивачу стало відомо тільки із відповіді пенсійного органу. Також покликається на частину 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та на постанову Верховного Суду від 20.05.2020 в справі №815/1226/18.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Зі змісту прохальної частини позову слідує, що позивач просить суд зобов'язати нарахувати та виплатити з 01.12.2021 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що пенсійний орган на виконання рішення суду від 28.09.2021 в адміністративній справі №300/4422/21 здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та з 01.12.2021 припинив виплату щомісячної доплати до пенсії, встановленої Постановою №713. У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати та виплатити щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 в адміністративній справі №300/4422/21, яке набрало законної сили 29.10.2021, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області” № 1099 від 24.06.2021, з урахуванням проведених платежів, з 01.04.2019.
Зі змісту листа пенсійного органу від 17.04.2024 №4182-2914/К-02/8-0900/24 слідує, що з 01.07.2021 ОСОБА_1 була встановлена щомісячна доплата відповідно до Постанови №713. На виконання рішення суду від 28.09.2021 в адміністративній справі №300/4422/21 пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Зазначено, що з грудня 2021 року ОСОБА_1 втратив право на встановлення щомісячної доплати відповідно до Постанови №713.
Згідно даних комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду” позивач звертався до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовною заявою у травні 2023 року (адміністративна справа №300/2716/23) після перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 28.09.2021 в адміністративній справі №300/4422/21, до якої долучав протокол за пенсійною справою станом на 01.01.2023. У вказаному протоколі відсутня інформація про нарахування спірної щомісячної доплати до пенсії.
Відтак, з наведеного слідує, що ОСОБА_1 в травні 2023 року був обізнаний про складові пенсійної виплати. З огляду на вказане доводи позивача про те, що про порушення своїх прав щодо невиплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. він дізнався в березні 2024 року не відповідають дійсності.
До суду із цим позовом позивач звернувся 23.07.2024.
В заяві про поновлення строку звернення до суду позивач покликається на норми статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд зазначає, що частинами 2, 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, вказана норма регулює питання проведення перерахунку пенсії за минулий час у зв'язку з непроведенням такого перерахунку з вини, зокрема, органів Пенсійного фонду України, у разі зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.
В контексті зазначеного суд вказує, що спірна доплата не є складовою грошового забезпечення, тобто не належить ні до основних ні до додаткових видів грошового забезпечення.
Враховуючи те, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку пенсії та те, що наведена норма врегульовує питання строків перерахунку пенсії, а не строків передбачених ст.122 КАС України, ч.ч. 2, 3 ст. 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не можуть бути застосовні при розгляді питання строків звернення до суду. Відтак, покликання позивача на приписи статті 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” є помилковими.
Суд наголошує, що відносини з приводу призначення, обчислення, нарахування і виплати доплати у порядку Постанови №713 не підпадають під дію ч.3 ст.51 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», оскільки доплата за Постановою №713 має іншу правову природу, суть та механізм призначення, обчислюється безвідносно до зміни розмірів видів грошового забезпечення або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.
Спір у цій справі виник щодо невиплати доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. на підставі Постанови № 713, а не щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Суд зауважує, що не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його звернення, оскільки вказаний документ свідчать лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірному випадку.
Помилковим є покликання позивача на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 в справі №815/1226/18, оскільки висновок суду в цій справі щодо застосування строків звернення до суду сформований за інших обставин.
Отже, із змісту позовної заяви слідує, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду із вказаним позовом за період з 01.12.2021 по 22.01.2024. Позивачем не зазначено обставин та не надано доказів, що об'єктивно унеможливили б своєчасне звернення до суду в строк встановлений КАС України. Наведені в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду обставини, не є поважними.
Частинами 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, - залишити без руху.
Надати позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в ній недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.