01 серпня 2024 року Справа № 280/5942/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
25 червня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати дії відповідача про стягнення надміру виплачених сум пенсії з позивача з 01.08.2022 по 30.11.2023.
Ухвалою суду від 01.07.2024 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області, як отримувач пенсії по інвалідності, у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, з визначенням чергового переогляду 15.07.2022. Позивач зазначає, що 16.11.2023 відповідно до довідки про невизнання інвалідом їй знято ІІІ групу інвалідності. Позивач вказує на те, що після зняття інвалідності нею від ГУ ПФУ в Запорізькій області було отримано лист, в якому було повідомлено про те, що у зв'язку із невизнанням її інвалідом виявлена переплата пенсії за період з 01.08.2022 по 30.11.2023 в сумі 40940,00 грн. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану, вона мала підставу для продовження інвалідності до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд. Тобто, позивач вказує на те, що у період з 01.08.2022 по 30.11.2023 вона мала право на виплату пенсії по інвалідності ІІІ групи. Позивач вважає дії відповідача про стягнення сум пенсії, виплачених надміру, не відповідають нормам матеріального права. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач - ГУ ПФУ в Запорізькій області у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що відповідно до пункту 14-6 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, строку повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої пенсії на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю. Зазначає, що у зв'язку із наведеним за період з 01.08.2022 по 30.11.2023 позивачу нараховувалась та виплачувалась пенсія. Разом з тим, у зв'язку з несвоєчасним проходженням комісії МСЕК та неповідомленням про рішення комісії щодо невизнання інвалідності, за зазначений вище період виникла переплата. При цьому, відповідач зазначає, що переплата пенсії з відповідача не стягувалась, отже предмет спору відсутній. З урахуванням вищевикладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що 11.08.2021 ОСОБА_1 пройдено огляд МСЕК за результатами якого її визнано особою з інвалідністю ІІІ групи до 01.08.2022, дату чергового огляду визначено на 15.07.2022.
У зв'язку із визнанням ОСОБА_1 особою з інвалідністю ІІІ групи їй було призначено пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
16.11.2023 ОСОБА_1 пройшла повторний огляд МСЕК за результатами якої їй видано довідку про невизнання інвалідом.
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області позивача було повідомлено про те, що у зв'язку із невизнанням її інвалідом було виявлено переплату пенсії за період з 01.08.2022 по 30.11.2023 в сумі 40940,00 грн.
Не погодившись із наявністю переплати пенсії, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон №1058).
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону №1058, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Згідно статті 34 Закону №1058, пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.
Відповідно до ч.1 ст.35 Закону №1058, у разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
Статтею 50 Закону №1058 передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Так, у листі ГУ ПФУ в Запорізькій області, що адресований позивачці, відповідач вказує на наявність переплати по пенсії в розмірі 40940,00 грн. за період з 01.08.2022 по 30.11.2023.
Позивач, в свою чергу, вважає, що переплата по пенсії відсутня, оскільки вона мала право на отримання пенсії за такий період.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
В свою чергу, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).
Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист…
Відтак завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Однак, порушення вимог Закону діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №802/2678/15-а, яка враховується судом під час ухвалення рішення у даній справі.
Разом з тим, в даному випадку, під час розгляду адміністративної справи не встановлено порушення прав та законних інтересів позивача, які підлягають судовому захисту, відсутні позовні вимоги які могли б сприяти відновленню порушеного права, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Суд зазначає, що Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 №6-4 затверджено Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, який визначає механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення (далі - Порядок №6-4).
Відповідно до пункту 2 Порядку №6-4, переплата пенсії - сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.
Пунктом 3 Порядку №6-4 визначено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено та не надано доказів протилежного, що ГУ ПФУ в Запорізькій області рішення про стягнення з ОСОБА_1 переплати пенсії не приймалося, а відповідно права позивача на момент розгляду справи не порушені.
На момент розгляду справи заходи зі стягнення пенсії відповідачем не здійснюються.
Також, суд звертає увагу позивачки на те, що у разі вирішення питання про стягнення з неї переплати пенсії у судовому порядку у цивільному суді, відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», питання наявності переплати пенсії та наявності підстав для її стягненні вирішується судом який розглядає даний спір (до прикладу справа №453/2013/23).
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова