01 серпня 2024 року Справа № 280/5438/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом - ОСОБА_1
до - Головного управління Національної гвардії України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
11 червня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Національної гвардії України (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- скасувати рішення Головного управління Національної гвардії України від 29.12.2023 № 117 про повернення матеріалів щодо надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Національної гвардії України надати ОСОБА_1 на підставі поданих документів статус учасника бойових дій.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій через наявність у нього обвинувального вироку суду за ч.2 ст.406 КК України (порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості), що кваліфікується як нетяжкий злочин. Зазначає, що підставою для відмови у наданні статусу учасника бойових дій є наявність обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або під час виконання бойового (службового) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями. Вважає, що відповідачем безпідставо відмовлено у наданні позивачу статусу учасника бойових дій, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
14 червня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/5438/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав.
У зв'язку із перебуванням головуючого по справі судді Сацького Р.В. у щорічній основній відпустці з 01.07.2024 по 31.07.2024, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2024 №02-35/24/61, розгляд адміністративної справи здійснюється суддею у перший робочий день, тобто 01.08.2024.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 у період з 01.04.2023 по 30.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Оріхів Пологівського району Запорізької області.
Відповідно до Витягу з протоколу № 117 засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 29.12.2023 комісія прийняла рішення повернути матеріали у зв'язку з тим, що обвинувальним вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2023 у справі № 333/374/23 ОСОБА_1 визнано винними у вчиненні, в період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України (порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості). Матеріали розглянути після погашення судимості.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни відповідно до Конституції України визначає Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2011-XII) та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 4 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Згідно зі статтею 5 Закону №3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Механізм надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 19 частини 1 статті 6 Закону №3551-XII, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення», якою затверджений Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення (далі - Порядок №413).
Так, пунктом 2 Порядку №413 визначено, що статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 01.04.2023 по 30.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Оріхів Пологівського району Запорізької області, що підтверджується Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 04.04.2024 № 3355.
Факт безпосередньої участі позивача у бойових діях відповідачем не заперечується. Відповідно до Витягу з протоколу № 117 засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 29.12.2023 Позивач у період з 01.04.2023 по 30.04.2023 брав участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у м. Оріхів Пологівського району Запорізької області, що підтверджується: довідкою від 20.11.2023 № 8614, видана командиром в/ч НОМЕР_1 ; підсумковим бойовим донесенням командира НОМЕР_2 броп НГУ від 01.04.2023 № 1142 т; наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 11.05.2023 № 747 дск (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2018 №887 затверджено «Положення про комісію Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни» (далі - Положення №887).
Це Положення визначає основні функції, завдання, повноваження та склад комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (далі - Комісія) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів і працівників Національної гвардії України, інших осіб, визначених чинним законодавством (далі - особи), а також порядок організації її роботи.
З метою забезпечення виконання покладених завдань Комісія має право:
вивчати довідки, документи та інші докази, надіслані начальниками територіальних управлінь, закладів вищої освіти, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров'я та установ, командирами з'єднань, військових частин (підрозділів) Національної гвардії України (далі - командири (начальники) військових частин), іншими особами, визначеними чинним законодавством, чи подані особисто;
заслуховувати в разі потреби осіб, свідків, представників державних органів, громадських організацій, рад ветеранів;
подавати на розгляд міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - міжвідомча комісія), яка утворюється Міністерством у справах ветеранів України, документи зі спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання;
повертати документи командирам (начальникам) військових частин для доопрацювання;
приймати рішення про надання статусу учасника бойових дій, учасника війни;
приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни;
приймати рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій, учасника війни;
повторно розглядати за рішенням командувача Національної гвардії України (особи, яка виконує його обов'язки) питання про надання статусу учасника бойових дій, учасника війни особам, яким було відмовлено в наданні такого статусу раніше.
Комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, учасника війни в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації).
Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни в разі:
відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази безпосереднього залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або виконання бойового (службового) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни;
виявлення факту підроблення документів, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни, або надання недостовірних даних про особу;
наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або під час виконання бойового (службового) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями.
Отже, підставою для повернення матеріалів щодо надання статусу учасника бойових дій позивачу стала наяність у нього обвинувального вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2023 у справі № 333/374/23, яким його визнано винними у вчиненні, в період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України (порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості).
Санкція частини 2 статті 406 КК України передбачає покарання у вигляді триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Відповідно до частини 4 статті 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Враховуючи вищевикладене, обвинувальним вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2023 у справі № 333/374/23 позивача визнано винним за вчинення нетяжкого злочину.
Таким чином, відповідач безпідставно повернув матеріали позивача у зв'язку з наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, нетяжкого злочину в період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
З огляду на викладене, рішення Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (витяг з протоколу від 29.12.2023 № 117) про повернення документів щодо надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 є протиправним підглягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу статусу учасника бойових дій, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права і свої визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно з пунктом 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05 квітня 2005 року суд зазначає засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 pоку, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Таким чином, суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення.
Враховуючи викладене, з урахуванням положень ст.9 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та зобов'язання Головне управління Національної гвардії України повторно розглянути матеріали щодо надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору, згідно п. 16 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної гвардії України (м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9-А, код ЄДРПОУ 08803498) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (витяг з протоколу від 29.12.2023 № 117) про повернення документів щодо надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Національної гвардії України повторно розглянути матеріали щодо надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 01 серпня 2024 року.
Суддя Сацький Р.В.