01 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/8555/24
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради в Житомирській області з 31.10.2023 нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що 17 липня 2018 року Конституційний Суду України прийняв рішення №6-р/2018, яким підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону №76-VІІІ визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та відновлено дію статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З огляду на зазначене позивач вважає, що з 17 липня 2018 року має право на отримання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки є особою, потерпілою від Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який Переліком населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року № 106, віднесений до зони гарантованого добровільного відселення. Разом з тим, відповідач відмовив у нарахування та виплаті вказаної соціальної допомоги у зв'язку відсутністю в Державному бюджеті України коштів, передбачених на відповідні виплати. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невиплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII, протиправною, а тому звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. Відповідач надіслав до суду відзив, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того зазначив, що до 01 січня 2015 року позивач не перебував на обліку як отримувач коштів, передбачених статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за призначенням зазначеної допомоги звернувся із заявою лише 31.10.2023.
Суд, розглянувши позовну заяву та з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, встановив наступне.
Судом безспірно встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесений до зони гарантованого добровільного відселення, та перебуває на обліку у відповідача. Позивач звертався в інтересах своєї дитини до вдповідача із заявою щодо нарахування і виплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII. Відповідач листом повідомив про відсутність підстав для нарахування виплат такої щомісячної грошової допомоги.
Перевіряючи правомірність бездіяльності відповідача, судом встановлено наступне.
Так, відповідно до статті 37 Закону №796-XII (в редакції закону від 09.07.2007) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Підпунктом 7 пункту 4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII ст. 37 Закону № 796-XII була виключена.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 такі зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
За змістом пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIIІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017. Зазначене свідчить, що за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом №1774-VIII, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Така допомога має бути розрахована з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року. Таким чином, відновлено право позивача як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену статтею 37 Закону № 796-XII, у розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.
Право осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на отримання зазначеної щомісячної грошової допомоги підтверджено рішенням Верховного Суду від 21.01.2019 у зразковій справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області. Вказане судове рішення набуло чинності згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 (оприлюднене 14.01.2020).
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду такої зразкової справи.
Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка призвела до не нарахування та невиплати позивачу щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Враховуючи наведене, а також той факт, що до 01 січня 2015 року позивач не перебував на обліку як отримувач коштів, передбачених статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за призначенням зазначеної допомоги звернувся із заявою лише 31.10.2023 року, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача з 31.10.2023 нарахування та виплату позивачу зазначеної щомісячної грошової допомоги у розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року. Відтак, позов підлягає задоволенню.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 , як законного представника її малолітньої доньки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради в Житомирській області (вул. Шевченка, 8, м. Коростень, Житомирська область, 11501; код ЄДРПОУ 03192709) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити ді - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 як законного представника її малолітньої доньки ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради в Житомирській області з 31.10.2023 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 як законного представника її малолітньої доньки ОСОБА_2 щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович