про залишення позовної заяви без руху
01 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/13982/24
категорія 112010200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, за участю третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому він просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 05.07.2024 о/р №204450008512 про відмову в проведенні перерахунку пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити йому перерахунок та виплату пенсії за віком, застосувавши показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2018-2020 роки, у розмірі 9118,81 грн., шляхом послідовного збільшення на коефіцієнти у розмірах: 1.11 відповідно до постанови КМУ від 22.02.2021 № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" з 01.03.2021, на 1,14 відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з 01.03.2022, на 1,197 відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" з 01.03.2023, на 1,0796 відповідно до постанови від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" з 01.03.2024.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність їх вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з таких підстав.
Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, позивачем подано клопотання, в якому він просить відстрочити сплату судового збору або звільнити його від сплати судового збору у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 та 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з наступних підстав: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зі змісту викладених норм випливає, що у випадку наявності однієї із альтернативних умов, передбачених ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", та враховуючи майновий стан сторони, суд має право звільнити особу від сплати судового збору. Суд також відмічає, що умовою для звільнення особи від сплати судового збору є її незадовільний майновий стан. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати, суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Дані про розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік позивач не надав, як це передбачено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", що позбавляє суд можливості встановити наявність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлений в розмірі 3028,00 грн.
Разом з тим, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Таким чином, позивач за подачу до суду даного позову повинен сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн. (розрахунок судового збору, що підлягає сплаті: 3028,00 грн. х 0,4 х 1 х 0,8, де: 3028,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 0,4 - ставка судового збору з подання до суду позову немайнового характеру; 1 - кількість позовних вимог немайнового характеру, заявлених позивачем у поданій позовній заяві; 0,8 - коефіцієнт пониження).
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду уточненої позовної заяви (та її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи):
- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 968,96 грн. або обґрунтованого клопотання про звільнення від такої сплати (відстрочення чи розстрочення) з наданням належних доказів існування підстав, визначених законом, для такого звільнення, зокрема, довідки про розміри річного доходу позивача за попередній календарний рік, виданої органом Державної фіскальної служби та територіальним органом Пенсійного фонду України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Н.М. Майстренко