Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 серпня 2024 року Справа№200/4216/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - УПФ), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 30.05.2024 № 056650008000; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву від 21.05.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1: період роботи 31.05.2012 ( 1 день ) на посаді гірника очисного забою 5 розряду підземного з повним робочим днем у шахті; з 27.01.2013 по 31.01.2013 ( 5 днів ) на посаді гірника очисного забою 5 розряду підземного з повним робочим днем у шахті; 28.02.2013 ( 1 день ) на посаді гірника очисного забою 5 розряду підземного з повним робочим днем у шахті;); з 28.04.2013 по 30.04.2013 ( 3 дні ) на посаді гірника очисного забою 5 розряду підземного з повним робочим днем у шахті; з 29.05.2013 по 31.05.2013 ( 3 дні ) на посаді гірника очисного забою 5 розряду підземного з повним робочим днем у шахті; з 29.12.2020 по 16.01.2021 ( 18 днів ) до стажу роботи на посаді гірника очисного забою 5 розряду підземного з повним робочим днем у шахті на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі №200/4920/22; з 24.08.2021 по 07.09.2021 ( 14 днів ) до стажу роботи на посаді гірника очисного забою 5 розряду підземного з повним робочим днем у шахті на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі №200/4920/22; з 06.11.2021 по 10.11.2021 ( 5 днів ) до стажу роботи на посаді гірника очисного забою 5 розряду підземного з повним робочим днем у шахті на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі №200/4920/22; з 12.11.2021 по 19.11.2021 ( 8 днів ) до стажу роботи на посаді гірника очисного забою 5 розряду підземного з повним робочим днем у шахті на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі №200/4920/22; з 11.01.2022 по 24.01.2022 ( 14 днів ) до стажу роботи на посаді гірника очисного забою 5 розряду підземного з повним робочим днем у шахті на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі №200/4920/22; додаткових 7 років ( 4 роки 8 місяців + 3 роки ) за час проходження військової служби в особливий період з 27.05. 2020 року по 29.04.2024 року; 3) зобов'язати відповідача призначити пенсію з 21.05.2024 на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду по даній справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 травня 2024 року він звернувся до УПФ із заявою про призначення пенсії. Проте рішенням від 30 травня 2024 року відповідач відмовив у призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу роботи.
Як зазначає позивач, відповідачем зараховано період проходження військової служби в особливий період до пільгового стажу без застосування, передбаченої законодавством, кратності. Окрім того, на думку позивача, відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періоди роботи на посаді гірника очисного забою.
Позивач звертає увагу, що розрахований відповідачем його пільговий стаж складає 19 років 0 місяців 29 днів, та з урахуванням 2 місяців 13 днів (період роботи за списком 1), додаткових 4 років 8 місяців та 3 років (час проходження військової служби в особливий період) разом дорівнює 26 років 11 місяців 12 днів, що є достатнім для призначення пенсії на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У зв'язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом.
01 липня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
29 липня 2024 року представник Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що страховий стаж позивача на момент звернення із заявою про призначення пенсії згідно документів, доданих до заяви про призначення пенсії та додатково наданих документів, а також з урахуванням інформації з системи персоніфікованого обліку становить: 40 років 3 місяці 16 днів; пільговий стаж - 19 років 0 місяців 29 днів, з них: роботи підземні, професії за пост.202 (20) - 10 років 1 місяць 16 днів; робота за Списком №1 - 7 років 4 місяці 18 днів; військова служба в особливий період 01 рік 6 місяців 25 днів. Представник відповідача звертає увагу, що до пільгового стажу враховано всі періоди згідно наданих документів та персоніфікованих відомостей.
У зв'язку з відсутністю технічної можливості зарахувати до пільгового стажу позивача період проходження військової служби в особливий період з розрахунку один місяць такої служби за три місяці, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області направлено лист до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з проханням виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2023 у справі№200/4920/22.
На підставі наведеного, представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту громадянина України.
21 травня 2024 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
30 травня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення №056650008000, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за нормами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Згідно розрахунку стажу позивача, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи: 31.05.2012 року, з 27.01.2013 року до 31.01.2013 року, 28.02.2013 року, з 28.04.2013 року до 30.04.2013 року, з 29.05.2013 року до 31.05.2013 року, з 29.12.2020 року до 16.01.2021 року, з 24.08.2021 року до 07.09.2021 року; з 06.11.2021 року до 10.11.2021 року; з 12.11.2021 року до 19.11.2021 року; з 11.01.2022 року до 24.01.2022 року на підставі інформації по спеціальному стажу в системі персоніфікованого обліку.
Згідно розрахунку стажу, час проходження військової служби, протягом якого позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів зараховано без застосування кратності один місяць за три місяці.
Позивач оскаржує вищевказане рішення відповідача, як таке, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства та порушує його конституційні права.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
У відповідності до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV (в редакції чинній на момент прийняття Закону) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Також Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно із частиною 3 статтею 114 Закону № 1058- IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За приписами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб. Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - це орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Статтею 16 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", визначено, що державний реєстр створюється для забезпечення в тому числі ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації.
За приписами статті 20 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", передбачено, які відомості містить реєстр застрахованих осіб. Зі змісту даної статті вбачається, що вказаний реєстр містить відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості, в тому числі і відомості про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов'язкового державного соціального страхування, відомості про облік стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.
Відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) № 7-6 від 10.06.2004 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», № 26-1 від 05.11.2009 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», № 22-2 від 08.10.2010 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та № 25-2 від 03.12.2013 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».
Стосовно зарахування до пільгового стажу часу проходження військової служби, протягом якого позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів із розрахунку один місяць за три місяці, суд зазначає наступне.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок № 413).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
Пунктом 4 Порядку № 413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).
При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом № 2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 цього Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Згідно абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року №530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (далі Порядок).
При цьому, слід звернути увагу на те, що до 19.02.2022 пунктом 3 Порядку було визначено стаж, який зараховувався до вислуги років при призначенні пенсії у пільговому обчисленні.
Проте, у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України 16.02.2022 постанови № 119 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 така редакція Порядку зазнала змін (набрання чинності 19.02.2022). Пунктом 3 Порядку визначено, що стаж, який зараховується на пільгових умовах до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
Враховуючи дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії (21 травня 2024 року) до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 в редакції після 19.02.2022 року.
Таким чином, на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії редакція пп. «а» п. 3 Порядку № 393 зазнала змін, відповідно до яких зарахування на пільгових умовах до вислуги років спірного періоду, застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для її призначення, як передбачала попередня редакція пп. «а» п. 3 Порядку № 393.
Суд звертає увагу, що порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 має вищу юридичну силу ніж Наказ Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», на який посилається позивач. Тому до спірних правовідносин має бути застосована саме постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393.
Статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом № 2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Законодавець чітко визначив, що для встановлення права на призначення пенсії вислуга років визначається виключно в календарному обчисленні без періодів служби на пільгових умовах. Пільгова вислуга років застосовується лише для визначення розміру пенсії. Тобто, після внесення вищезазначених змін в Постанову № 393, було усунуто існуючу на той час колізію в законодавстві щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 31 серпня 2023 року у справі № 200/4951/22, від 07 вересня 2023 року у справі № 560/9478/22, від 15 вересня 2023 року у справі № 380/10714/22.
Як вже було зазначено вище, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії відповідач виходив з того, що в позивача відсутній необхідний стаж - 25 років зайнятості повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, або 20 років стажу роботи на провідних професіях.
З огляду на викладене, судом встановлено, що навіть враховуючи спірний пільговий стаж (2 місяці 13 днів), у позивача відсутні 25 років зайнятості повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, або 20 років стажу роботи на провідних професіях.
За встановлених судом обставин, позивач не відповідає необхідним умовам, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за частиною 3 статті 114 Закону №1058-ІV.
Разом з цим, посилання позивача на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року по справі № 200/4920/22, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року по справі № 200/4920/22 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій рішення про відмову у призначенні пенсії, прийнятого за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.10.2022 року № 2890, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 12.10.2022 року, зарахувавши до пільгового стажу відповідно до пп. “а” п. 3 Постанови КМУ № 393 від 17.07.1992 року, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: період з 27.05.2020 року по 28.12.2020 року, з 17.01.2021 року по 23.08.2021 року, з 08.09.2021 року по 05.11.2021 року, з 11.11.2021 року по 11.11.2021 року, з 20.11.2021 року по 10.01.2022 року, з 25.01.2022 року по теперішній час приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; а також період проходження військової служби за контрактом з 26.05.2020 року по 04.10.2022 року - до стажу роботи на посаді гірника очисного забою 5 розряду підземного з повним робочим днем у шахті, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 року у зразковій справі №360/3611/20-а, відповідно до заяви від 12.10.2022 року - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії від 19.04.2022 року № 056650008000.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 12.10.2022 року із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи на підставі записів у трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 , з зарахуванням періоду проходження військової служби в особливий період з 27.05.2020 року по 28.12.2020 року, з 17.01.2021 року по 23.08.2021 року, з 08.09.2021 року по 05.11.2021 року, з 11.11.2021 року по 11.11.2021 року, з 20.11.2021 року по 10.01.2022 року, з 25.01.2022 року по 04.10.2022 року (по дату видачі довідки № 96 від 04.10.2022 року) до пільгового та страхового стажу роботи з розрахунку один місяць такої служби за три місяці, з зарахуванням періоду проходження військової служби за контрактом з 26.05.2020 року по 04.10.2022 року - до стажу роботи на посаді гірника очисного забою 5 розряду підземного з повним робочим днем у шахті.
В решті позовних вимог відмовлено.
Враховуючи, що у справі № 200/4920/22 приймали участь інші особи, а спірні правовідносини виникли щодо нового звернення позивача про призначення пенсії від 21.05.2024, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування приписів ч. 4 ст. 78 КАС України.
Суд звертає увагу, що розгляд правомірності дій та рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до пільгового та страхового стажу роботи періоду проходження військової служби за контрактом з 26.05.2020 року по 04.10.2022 року з розрахунку один місяць такої служби за три місяці, повинен проводитись в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України.
Більш того, заява позивача про призначення пенсії від 21 травня 2024 року розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області не на виконання рішення суду у справі № 200/4920/22.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 30 травня 2024 року № 056650008000 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: вул. Кравчука, 22В, м. Луцьк, 43026, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Лазарєв