Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 липня 2024 року Справа№200/3266/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення фонду соціального захисту населення осіб з інвалідністю (юридична адреса: 87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Сєрова, 1а, код ЄДРПОУ 13492430) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 31539,87 грн,
Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . Просило суд: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України адміністративно- господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, у розмірі 31326,86 грн та пеню у розмірі 213,01 грн на р/р UA098999980313121230000005630 Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/50070000; ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785; МФО 899998; код платежу 50070000. ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не виконав норматив по працевлаштуванню 1 осиби з інвалідністю у 2023 році, для якої це місце роботи є основним, у зв'язку з чим відділенням Фонду було нараховано адміністративно - господарські санкції у розмірі 31326,86 грн, які відповідач повинен був сплатити до 15 квітня 2024 року. На даний час відповідачем не сплачені у добровільному порядку адміністративно - господарські санкції, у зв'язку із чим утворилась пеня у розмірі 213,01 грн, а Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось із даним позовом до суду.
31 травня 2024 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог Донецького обласного відділення фонду соціального захисту населення осіб з інвалідністю, мотивуючи це наступним.
Згідно Наказу № 6/12 від 06.12.2021 року у відповідача працевлаштована особа з інвалідністю ОСОБА_2 , котрий продовжує працювати по теперішній час.
При працевлаштуванні співробітник не повідомив про свою інвалідність і не надав довідку МСЕК. Весь 2023 рік ОСОБА_2 працював у відповідача на посаді Водій автотранспортних засобів і за нього сплачувалися всі податки і внески в повному обсязі.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не повідомив позивача про свою інвалідність і при працевлаштуванні не надав відповідних документів, ФОП ОСОБА_1 була допущенна помилка в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, а саме в строчці 102 Середньооблікова кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність вказана цифра 0 (нуль), а потрібно 1 (один). Через це помилкові дані були передані Пенсійним фондом України до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Відповідач зазначає, що фактично в нього в 2023 році було працевлаштовано вісім штатних працівників, з них одна особа з інвалідністю ІІІ групи, а саме ОСОБА_2 , (довідка МСЕК № 117307 від 09.02.2010 року). Тобто, відповідач вважає, що згідно частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» він виконав норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році.
Крім того, ФОП « ОСОБА_1 зазначив, що в березні 2023 року він подавав запит до Центру зайнятості за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії) осіб з інвалідністю».
З огляду на вищевикладене відповідач вважає, що не порушавав норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, а отже, дії позивача щодо нарахування штрафних санкцій є непротиправними.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, керуються Положенням про відділення Фонду, затверджене Наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю № 91 від 04.11.2021 року, що визначає основні функції, завдання та повноваження відділення Фонду, до яких належать, зокрема, прийом звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, збір сум адміністративно - господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, облік заборгованості по сплаті сум адміністративно - господарських санкцій і пені та відповідна позовна робота у судах різних інстанцій.
Таким чином, відділення Фонду у правовідносинах з роботодавцем реалізує управлінські функції, а право відділення Фонду на звернення до суду у спірних правовідносинах визначено частиною 4 статті 5 КАС України.
Відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 . Зареєстрований як фізична особа - підприємець 17 березня 2003 року.
Основний вид діяльності (КВЕД) - 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів, інші види діяльності (КВЕД) - 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп'ютерів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Відповідно до інформації з Пенсійного фонду України про створення приватним акціонерним товариством «Новотроїцьке рудоуправління» кількість робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 8 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб - 0, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, одиниць - 1, фонд оплати праці штатних працівників - 501229,73 грн, середня річна заробітна плата штатного працівника - 62653,72 грн, кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, одиниць - 1, сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 31326,86 грн.
Таким чином, згідно частини першої статті 19 Закону у відповідача у 2023 році повинно було бути працевлаштована 1 особа з інвалідністю, фактично ж, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, склала 0 осіб.
В зв'язку з цим, відділенням Фонду в автоматизованому режимі на підставі даних, наданих Пенсійним Фондом України, нараховано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) адміністративно-господарські санкції у розмірі 31326,86 гривень та 07.03.2024 року направлено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону
Розрахунок надіслано у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
Сума адміністративно-господарських санкцій, згідно розрахунку складає 31326,86 грн., які відповідач добровільно не сплатив до теперішнього часу, що й змусило відділення Фонду звернутися до суду.
Крім того відділенням Фонду здійснено розрахунок пені з прострочення відповідачем сплати адміністративно-господарської санкції (17 календарних днів) з урахуванням зазначених облікових ставок НБУ за кожен день прострочення станом на 02.05.2024 року, а саме - 213,01 грн.
Станом на даний час, відповідачем не сплачені адміністративно-господарські санкції.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальних сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права і свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII від 21.03.1991 року (далі Закон № 875)
Згідно із частиною 2 статті 17 Закону № 875 підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Згідно з частиною 3 статті 18 Закону № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1-3 статті 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Частиною 5 статті 19 Закону № 875 визначено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Відповідно до положень частин 1-5 статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями, про що, також, вказано у статті 20 Закону № 875-ХІІ. Основні засади застосування адміністративно-господарських санкцій визначені положеннями Господарського кодексу України.
Нормами статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
За змістом статті 18-1 Закону № 875-ХІІ пошук роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості, а тому обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 року у справі № 804/8007/16, від 28.05.2019 року у справі № 807/554/17, від 24.02.2020 року у справі № 820/2132/17.
Форма звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок її подання затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316 (був чинним до 06.07.2022 року).
Згідно з пунктом 1 Розділу І Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316 (далі Порядок № 316), цей Порядок визначає механізм подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі форма № 3-ПН).
Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця (пункт 3 Розділу І Порядку № 316).
Актуальність зазначених у формі № 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв'язку (пункт 4 Розділу І Порядку № 316).
Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (пункт 5 Розділу І Порядку № 316).
Згідно з пунктом 6 Розділу І Порядку № 316 роботодавець визначає вид звітності - первинна або уточнювальна.
Первинна звітність подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії).
Уточнювальна звітність подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії: умов праці, розміру заробітної плати, вимог до претендента тощо. При цьому, не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та назви професії (посади).
Відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 316 за наявності у роботодавців коментарів до вакансії заповнюється розділ II, у якому відображаються порядковий номер відповідного запису в розділі I, а також характеристики вакансій (умови праці, розмір заробітної плати та вимоги до претендентів).
У пункті 1 зазначається порядковий номер відповідного запису з розділу I та вказується кількість вакансій.
У пункті 2 наводиться загальна кількість осіб із числа громадян, що мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню (відповідно до статті 14 Закону України «Про зайнятість населення»), яких роботодавець може працевлаштувати. За бажанням роботодавця може проводитись деталізація категорій претендентів на вакансію з урахуванням категорій громадян, перелік яких наведений у статті 14 Закону України «Про зайнятість населення», а також внутрішньо переміщених осіб.
Наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 року № 827-22 (набрав чинності 07.07.2022 року, далі Порядок № 827-22) затверджені Форма звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок її подання, яким визначений механізм подання означеної форми звітності.
Відповідно до положень Порядку № 827-22:
1.4. Форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії);
1.5. Форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником;
1.6. Роботодавець визначає вид форми № 3-ПН - первинна або уточнювальна. Первинна форма № 3-ПН подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії). Уточнювальна форма № 3-ПН подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії(й), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата(ів) тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади);
1.7. Актуальність зазначеної(их) у поданій формі № 3-ПН вакансії(й) уточнюється фахівцем центру зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним чи фіксованим зв'язком, надсилання/отримання повідомлення електронною поштою. Також таке уточнення здійснюється перед направленням зареєстрованого безробітного або особи, яка шукає роботу, до роботодавця;
1.8. Роботодавець може самостійно повідомити центр зайнятості про закриття вакансії(й) шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним або фіксованим зв'язком, надсилання повідомлення електронною поштою, а також під час особистої зустрічі з фахівцем центру зайнятості;
4.1. У таблиці «Основні дані про вакансію(ї)» форми № 3-ПН (далі - таблиця «Основні дані про вакансію(ї)») відображається загальна інформація про попит на робочу силу (вакансії). У графі А вказується порядковий номер запису. У графі 1 зазначається професійна назва робіт (професія/посада) згідно з Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327. У графі 2 зазначається загальна кількість вакансій, що відповідають даним, відображеним у графах 1, 3-6. У графі 3 відображається розмір заробітної плати з урахуванням основної заробітної плати, доплат, надбавок, премій, інших заохочувальних та компенсаційних виплат. У графі 4 зазначається розмір основної заробітної плати (тарифна ставка / посадовий оклад). У графі 5 вказується характер виконуваної роботи (постійний, тимчасовий, сезонний або вказується інше). У графі 6 вказується поштова адреса місця виконання робіт (поштовий індекс, область / АР Крим, район, населений пункт, вулиця/провулок, площа тощо, № будинку/корпусу, № квартири/офісу). У графі 7 відображається інформація щодо способу укомплектування вакансії(й) за сприяння Державної служби зайнятості або ні. У графі 8 відображається інформація щодо способу укомплектування вакансії(й) у разі здійснення підбору кадрів роботодавцем самостійно або ні. У графі 9 за потреби можуть зазначатися примітки. Під одним порядковим номером наводяться дані про загальну кількість вакансій за однойменними професіями/посадами з однаковими даними щодо розміру заробітної плати, характеру виконуваної роботи, місця виконання робіт, основних характеристик вакансії (виконувані основні функціональні обов'язки, вид трудового договору, режим та умови праці, вимоги до кандидата), доступності робочого місця для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (наявність інклюзивності будівель, споруд; доступність і безпека робочого місця для маломобільних груп населення, у тому числі осіб з інвалідністю), вхідного оцінювання кандидата (проведення співбесіди та/або тестування, проходження випробувальних завдань на професійну майстерність та/або конкурсу), способу укомплектування вакансії(й). У разі якщо дані, зазначені в абзаці дванадцятому пункту 4.1 цього Порядку, відрізняються для однієї і тієї самої вакансії, такі дані відображаються під окремими порядковими номерами.
Відповідно до частини першої статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Зі змісту частини другої статті 218 ГК України вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).
Отже, суб'єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.
Для надання оцінки доводам сторін необхідно перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.
Порядком № 316 (до 06.07.2022 року) та № 827-22 (з 07.07.2022 року) на роботодавців покладено обов'язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.
В матеріалах справи знаходить повідомлення про прийняття працівника на роботу форми F3001001, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 06.12.2021 року прийняв на роботу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Крім того, факт прийняття ОСОБА_2 на роботу до ФОП ОСОБА_1 підтверджується трудовим договором № В1-21/4 від 07 грудня 2021 року.
Відповідно до довідки МСЕК серії ДОН-07 № 117307, ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи безстроково за загальною хворобою з 05.02.2010 року.
Отже, у ФОП ОСОБА_1 з 07 грудня 2021 року працевлаштован інвалід.
Тобто згідно частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідностю в Україні» ФОП ОСОБА_1 виконав норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році.
Матеріали справи не містять доказів проведення перевірки відповідача органами Держпраці на предмет дотримання виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році. Позивач передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернувся з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій. Отже, відсутні підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.
Більш того, відповідачем в березні 2023 року було подано запит до Центру зайнятості за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії) осіб з інвалідністю».
Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та, відповідно, пені за їх несплату.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Донецького обласного відділення фонду соціального захисту населення осіб з інвалідністю (юридична адреса: 87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Сєрова, 1а, код ЄДРПОУ 13492430) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 31539,87 грн - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко