Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 серпня 2024 року Справа №200/3252/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Коваленко Вікторії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
27 травня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, надійшов позов Коваленко Вікторії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) щодо:
- зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 січня 2018 року з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення відмови в здійсненні з 01 квітня 2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.02.2024 № ФС- 97693 /09/01/543, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30 серпня 2017 року № 704-2017-п, після скасування п. 2 постанови КМУ 103;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), із розрахунку основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.02.2024 № ФС-97693/09/01/543, з урахуванням різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01 січня 2018 року та місячним розміром пенсії, отриманої позивачем за період з 01 січня 2018 року.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, на виконання Постанови КМУ №103 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 1 січня 2018 року, але всупереч вимогам законодавства, зменшив основний розмір пенсії з 90% до 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Також позивач вважає, що має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно постанови Кабінету Міністрів України №704. Проте, відповідач протиправно відмовив у перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка направлена ІНФОРМАЦІЯ_1 для проведення з 1 квітня 2019 року основного розміру пенсії. Позивач вважає, що відмова у проведенні перерахунку пенсії з 1 квітня 2019 року з урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, виплати пенсії у повному, перерахованому, розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII внесено зміни до статті 13 Закону № 2262, згідно яких максимальний розмір пенсії за вислугу років, не повинен перевищувати 70 % сум грошового забезпечення за будь-якою із підстав зазначеною в статті 63 Закону № 2262.
Відповідач зазначив, що умови проведення перерахунку пенсій передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” були передбачені пунктом 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб”. На виконання вимог постанови КМУ № 103 та постанови КМУ № 704 Позивачу здійснено перерахунок пенсії з 1 січня 2018 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з тим, після визнання противоправними та скасування пунктів 1-2 вказаної постанови Кабінетом Міністрів України інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалось. Відповідач вказав, що після набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 асигнування з Державного бюджету України Пенсійному фонду України не збільшувались, тому пенсії виплачуються в розмірах, що існували станом на день набрання законної сили судовим рішенням, з урахуванням бюджетних асигнувань, визначених на цю мету.
Також відповідач вказав, що ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду, оскільки позивач вважає, що його право порушено з 01 січня 2018 року, в той же час з позовом до суду звертається лише 21 травня 2024 року, при цьому не наводить жодних підстав та не надає жодних документів в підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 24.06.2024 продовжено строк для усунення недоліків.
27.06.2024 позивач надав заяву про усунення недоліків у якій виклав клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Так, на виконання вимог ухвали суду, позивач надав заяву про поновлення строку звернення до суду у якій вказав, що позивач є людиною поважного віку, має обмежене коло спілкування та про порушення прав дізнався від знайомого. З посиланням на практику Верховного Суду у справі №646/6250/17 вказав, що у разі порушення органом влади України законодавства про соціальне забезпечення шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України не застосовується, оскільки це матиме наслідком неможливості реалізувати передбачене право власності громадянина, що врегульоване цивільним законодавством.
Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Згідно з протоколом за пенсійною справою ОСОБА_1 , пенсія за вислугу років позивачу призначена з 1 червня 2007 року довічно у розмірі 90% грошового забезпечення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області проведено перерахунок пенсії позивача з 1 січня 2018 року виходячи з розміру 70% грошового забезпечення.
При цьому, з січня 2018 року відповідачем неодноразово було проведено перерахунок пенсії позивача, що підтверджується протоколами про перерахунок пенсії.
14.03.2024 адвокат позивача звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, та отримавши лист від 10.04.2024, звернувся до суду з даним позовом 27.05.2024.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
За визначенням наведеним в статті 1 Закону № 1058-ІV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.
Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Суд наголошує на тому, що пенсійні виплати є періодичним та фіксованим платежем, а тому в будь-якому разі отримання чи не отримання пенсії відомо особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про підставу здійснення виплати, її розмір, як вона обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів було здійснено/не здійснено виплату.
На думку Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, позивачу недостатньо лише посилатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, суд враховує, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі № 240/12017/19 від 31. 03.2021 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18 (касаційне провадження К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів; позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду; в той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно, а відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Суд зазначає, що зменшення відсоткового розміру пенсії відбулося з січня 2018 року, при цьому позивач до суду лише у травні 2024 року.
Суд наголошує, що отримання позивачем листа відповідача від 10.04.2024 у відповідь на заяву адвоката не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Таким чином, суд зазначає, що доводи, викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з позовною вимогою щодо зменшення відсоткового розміру пенсії з 01 січня 2018 року, є безпідставними. В даному випадку, позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду, при цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.
Будь-яких інших заяв чи доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду станом на сьогодні позивачем не надано.
Також суд зазначає, що положення ч. 3 ст. 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ в частині не обмеження перерахунку пенсії будь-яким строком не можна застосувати до спірних правовідносин, оскільки у січні 2018 року не відбулося зміни розміру грошового забезпечення, з якого вираховується пенсія позивача. Обмеження пенсії було здійсненно відповідачем на виконання вимог Закону № 1166-VII.
Водночас, суд наголошує, що у справі Європейського суду з прав людини Стаббігс та інші проти Великобританії визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява №28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Крім того, інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Згідно зі статтею 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене вище, беручи до уваги те, що позов містить також вимогу щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки із розрахунку 90% грошового забезпечення, суд вважає за необхідне, позовні вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із розрахунку основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення залишити без розгляду в частині: з 01.01.2018 по 31.03.2019.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 241 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із розрахунку основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, з 1 січня 2018 року по 31 березня 2019 року - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в частині залишення позовних вимог без розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв