Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 липня 2024 року Справа№460/3926/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
11 квітня 2024 року до Рівненського окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», надійшов позов адвоката Завгороднього І.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про:
-визнання протиправним та скасування індивідуальний акт - наказ виконувача обов'язків начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) «Про особовий склад» від 12.03.2024 № 281-ОС щодо припинення (розірвання) контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, звільнення з військової служби, виключення зі списків особового складу та всіх видів матеріального забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону інспектора прикордонної служби 3 категорії (фахівця радіотехнічного поста) відділення технічних засобів охорони державного кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_2 прикордонного загону головного сержанта служби за контрактом ОСОБА_2 ;
- визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а саме Військової частини НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо невидання наказів та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , захопленого в полон) грошового забезпечення та додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, відповідно до приписів пунктів 6, 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 та пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», починаючи з 27 лютого 2024 року і дотепер.;
- Військову частину НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) видати накази та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , захопленого в полон) грошове забезпечення та додаткову винагороду, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, відповідно до приписів пунктів 6, 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 та пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», починаючи з 27 лютого 2024 року і дотепер. (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог)
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який виконуючи свої обов'язки щодо захисту територіальної цілісності України під час повномасштабного вторгнення російської федерації у м. Маріуполь 20.05.2022 року потрапив у полон. Вказує, що у період з березня 2023 року по січень 2024 року Військова частина НОМЕР_1 щомісячно виплачувала позивачу, як дружині військовослужбовця захопленого в полон, грошове забезпечення та додаткову винагороду в розмірі 100 000,00 грн на місяць. На підставі рішення Володимирецького районного суду Рівненської області відповідачем прийнято наказ №281-ОС про припинення (розірвання) контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, звільнення з військової служби, виключення зі списків особового складу частини та всіх видів матеріального забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону інспектора прикордонної служби (фахівця радіотехнічного поста) відділення технічних засобів охорони державного кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_2 прикордонного загону головного сержанта служби за контрактом ОСОБА_2 , у зв'язку з чим позивачу припинено нарахування та виплата грошового забезпечення та додаткової винагороди. Вважає наказ відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Також, вважає протиправною бездіяльність щодо невидання наказів та невиплати ОСОБА_1 , дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , захопленого в полон, грошового забезпечення та додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року адміністративну справу №460/3926/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій - передано за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.
20 травня 2024 року адміністративна справа №460/3926/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.
В результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначено суддю Крилову М.М. для розгляду адміністративної справи №460/3926/24.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано копії та докази.
Ухвалою суду від 21 червня 2024 року повторно витребувано у відповідача копії та докази.
26 червня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції вказав, що відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі безвісної відсутності - до визнання його в установленому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим. Відповідно до п. 27 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 днем припинення (розірвання) контракту є день набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця в установленому законом порядку безвісно відсутнім. Визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення померлим чи встановлення факту смерті військовослужбовця здійснюється в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, за заявою начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходив службу або у розпорядженні якого він перебував, якщо з такою заявою до суду не звернулися інші особи.
Згідно п. 303 цього Положення військовослужбовці, визнані за рішенням суду безвісно відсутніми чи оголошені померлими, виключаються зі списків особового складу Держприкордонслужби наказами начальників, яким надано право видавати накази по особовому складу органів Держприкордонслужби, в яких ці військовослужбовці перебували на посадах (у розпорядженні), з дня, що настає після дня набрання законної сили таким рішенням суду.
Вказує, що рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 24.01.2024 у справі № 556/3664/23 визнано головного сержанта ОСОБА_3 - інспектора прикордонної служби 3 категорії (фахівця радіотехнічного поста) відділення технічних засобів охорони державного кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) безвісно відсутнім.
У зв'язку з чітким дотримання вимог чинного законодавства стосовно визнання особи безвісно відсутньою, підстав та порядку звільнення та виключення військовослужбовця зі списків військової частини то вимоги Позивача, щодо скасування наказу НОМЕР_2 прикордонного загону № 281-ОС від 12.03.2024, не підлягають задоволенню та є безпідставними.
Також зазначає, що 27 березня 2024 року за № 222/кш/5372 надійшла відповідь Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, де зазначено, що в інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими містяться відомості про зазначену особу. Разом з тим до Координаційного штабу не надходила інформація від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або державних органів російської федерації про перебування вищезазначеної особи у полоні держави-агресора.
Вказує, що наведені у позовній заяві обґрунтування, не спростовують факт відсутності відомостей про ОСОБА_2 більше одного року.
Відповідач вважає, що відсутні підстави для визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання військову частину НОМЕР_1 видати накази та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткову винагороду, а тому в цій частині позовні вимоги також є безпідставними та не підлягають до задоволення, як і весь позов в цілому.
03 липня 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, зі змісту якої представник позивача спростовував доводи наведені у відзиві на позовну заяву. Також вказав, що що 17.06.2024 Володимирецький районний суд Рівненської області скасував рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 24 січня 2024 року у справі №556/3664/23 через недоведеність Військової частини НОМЕР_1 зазначеного факту.
Вказує, що припинення (розірвання) контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, звільнення з військової служби, виключення зі списків особового складу та всіх видів матеріального забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону інспектора прикордонної служби 3 категорії (фахівця радіотехнічного поста) відділення технічних засобів охорони державного кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ) головного сержанта служби за контрактом ОСОБА_2 з ініціативи командування органу Держприкордонслужби та на підставі рішення Володимирецького районного суду Рівненської області 24.01.2024 у справі № 556/3664/23 про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_2 , посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_5 від 05.10.2015 суперечить приписам пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону № 2232-XII, пункту 267 розділу XII. Звільнення з військової служби. Загальні питання Положення № 1115/2009.
Ухвалою суду від 19 липня 2024 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішення суду по справі №556/858/24.
Ухвалою суду від 29 липня 2024 року поновлено провадження в адміністративній справі
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_6 виданий Першотравневим РВ УМВС України в Донецькій області 10 грудня 2009 року. Згідно з довідкою від 11.01.2023 року №3248-5002498501 має статус внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , що не заперечується між сторонами та підтверджується записом у паспорті громадянина України серії НОМЕР_6 .
24.02.2022 російські війська здійснили широкомасштабне вторгнення на територію України.
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.
На підтвердження факту перебування чоловіка позивача, ОСОБА_2 , до суду надані наступні документи:
Лист ДП «Український національний центр розбудови миру» від 13.07.2023 року №9483 25 відповідно до якого розглянуто звернення ОСОБА_1 від 13.06.2023 року про перебування у полоні ОСОБА_2 . Відомості про ОСОБА_2 внесені до реєстру Національного інформаційного бюро (НІБ). НІБ отримало інформацію про перебування ОСОБА_2 в полоні.
Лист ДП «Український національний центр розбудови миру» від 14.02.2023 року відповідно до якого ОСОБА_4 є у переліку, складеному Міжнародним комітетом Червоного Хреста під час виходу оборонців України з Азовсталі.
Лист ДП «Український національний центр розбудови миру» від 26.06.2022 року відповідно до якого ОСОБА_2 перебуває у реєстрі оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, що окремо містить інформацію про полонених мирних (цивільних) осіб, які затримані та перебувають під владою держави агресора.
Лист ДП «Український національний центр розбудови миру» від 06.09.2022 року відповідно до якого перебування ОСОБА_2 в полоні підтверджено державою-агресором через Центральне Агентство з Розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Лист Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 06.08.2022 року відповідно до якого перебування військовослужбовця ОСОБА_2 у полоні держави-агресора підтверджено Міжнародним Комітетом Червоного Хреста.
Лист Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 30.08.2022 року відповідно до якого перебування військовослужбовця ОСОБА_2 у полоні держави-агресора підтверджено Міжнародним Комітетом Червоного Хреста.
Лист Служби Безпеки України від 21.06.2023 року №33/7 К-6015в відповідно до якого військовослужбовець ОСОБА_2 , станом на серпень 2022 року, перебуває в полоні.
Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 24.01.2024 по справі №556/3664/23 визнано головного сержанта ОСОБА_2 - інспектора прикордонної служби 3 категорії (фахівця радіотехнічного поста) відділення технічних засобів охорони державного кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) - безвісно відсутнім.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 12.03.2024 року №281-ОС наказано припинити (розірвати) контракт, звільнити з військової служби, виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв'язку з визнанням безвісно відсутнім головного сержанта ОСОБА_2 , який перебуває у розпорядженні начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (остання займана посада - інспектор прикордонної служби 3 категорії (фахівець радіотехнічного поста) відділення технічних засобів охорони державного кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) з 27 лютого 2024 року.
Підстава: рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 24.01.2024 (справа № 556/3664/23, номер провадження 2-о/556/72/2024), посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_5 від 05 жовтня 2015 року.
На звернення позивача від 03.03.2024 року позивач листом від 16.03.2024 року №68/К-222/24 повідомив, що НОМЕР_2 прикордонним загоном направлено запит до ДП «Український національний центр розбудови миру» щодо отримання інформації про перебування у полоні головного сержанта ОСОБА_2 .
На звернення позивача від 03.03.2024 року (№К-221 від 03.03.2024 року) відповідач листом повідомив, що НОМЕР_2 прикордонним загоном направлено запит до ДП «Український національний центр розбудови миру» щодо отримання інформації про перебування у полоні головного сержанта ОСОБА_2 . Після отримання підтвердження НОМЕР_2 прикордонним загоном буде направлено заяву до суду про скасування рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 24.01.2024 (справа № 556/3664/23, номер провадження 2-о/556/72/2024). Після скасування рішення суду ОСОБА_2 буде поновлено на військовій службі та всіх видів забезпечення.
Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 17.06.2024 року по справі №556/858/24, яке набрало законної сили 18.07.2024 року, скасовано рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 24 січня 2024 року у справі №556/3664/23 за заявою Військової частини НОМЕР_1 , заінтересовані особи Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області ОСОБА_1 , про визнання особи безвісно відсутньою, яким визнано головного сержанта ОСОБА_2 - інспектора прикордонної служби 3 категорії (фахівця радіотехнічного поста) відділення технічних засобів охорони державного кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 - безвісно відсутнім.
Вважаючи протиправним наказ відповідача, щодо припинення (розірвання) контракту та протиправну бездіяльність щодо невидання наказів та невиплати грошового забезпечення та додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, як дружині військовослужбовця, захопленого в полон, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 5:30 год. 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації. В подальшому Указами Президента України неодноразову продовжувався військовий стан, який неоднарозово продовжувася та діє станом на теперешній час.
Підстави, порядок та умови призначення, переведення та звільнення військовослужбовців з військової служби визначені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України №1115/2009 (далі Положення №1115/2009).
Згідно з ч. 5 ст. 1 Закону №2232 від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону №2232 порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно статті 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» під час дії воєнного стану для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, у тому числі з числа військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, строк військової служби може встановлюватися на час до оголошення рішення про демобілізацію або на строки, визначені частиною другою цієї статті.
З моменту введення воєнного стану застосовуються підстави передбачені пунктом 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» для припинення контрактів та звільнення військовослужбовців.
Згідно з пунктом 267 Положення 1115/2009 контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з підстав, визначених частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", з ініціативи:
1) командування органу Держприкордонслужби - за наявності підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в", "г", "д", "е", "з", "и", "і", "ї", "й", "л", "м" та "н" пункту 1, підпунктами "а", "б", "в", "г", "д", "е", "ж", "з", "и", "і", "ї" та "л" пункту 2, пунктом 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
2) військовослужбовця - за наявності підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "ж", "к" та "л" пункту 1, підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "й", "к" пункту 2, підпунктами "а" та "б" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до п. 3 ч. 5 статті 26 Закону 2232 під час проведення мобілізації та дії воєнного стану контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:
під час проведення мобілізації та дії воєнного стану:
а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
в) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
у зв'язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність;
у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
військовослужбовці-жінки - у зв'язку з вагітністю;
військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).
У відзиві на позовну заяву, відповідач вказує на те, що у зв'язку з визнанням в судовому порядку ОСОБА_2 безвісно відсутнім, ним було правомірно прийнято наказ від 12.03.2024 року №281-ОС.
Так, дійсно, відповідно до ч. 3 статті 24 Закону №2232 закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі: захоплення в полон або заручником, а також інтернування у нейтральну державу; безвісної відсутності - до визнання його в установленому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Згідно п. 303 Положення 1115/2009 військовослужбовці, визнані за рішенням суду безвісно відсутніми чи оголошені померлими, виключаються зі списків особового складу Держприкордонслужби наказами начальників, яким надано право видавати накази по особовому складу органів Держприкордонслужби, в яких ці військовослужбовці перебували на посадах (у розпорядженні), з дня, що настає після дня набрання законної сили таким рішенням суду.
Разом з цим, Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 17.06.2024 року по справі №556/858/24, яке набрало законної сили 18.07.2024 року, скасовано рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 24 січня 2024 року у справі №556/3664/23 за заявою Військової частини НОМЕР_1 , заінтересовані особи Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області ОСОБА_1 , про визнання особи безвісно відсутньою, яким визнано головного сержанта ОСОБА_2 - інспектора прикордонної служби 3 категорії (фахівця радіотехнічного поста) відділення технічних засобів охорони державного кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 - безвісно відсутнім.
Крім того, в мотивувальній частині рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 17.06.2024 року по справі №556/858/24 підтверджено факт перебування ОСОБА_2 у російському полоні.
Відповідно до ч.4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом
Також, факт перебування ОСОБА_2 підтверджується наявними в матеріалах справи листами, а саме:
Лист ДП «Український національний центр розбудови миру» від 13.07.2023 року №9483 25 відповідно до якого розглянуто звернення ОСОБА_1 від 13.06.2023 року про перебування у полоні ОСОБА_2 . Відомості про ОСОБА_2 внесені до реєстру Національного інформаційного бюро (НІБ). НІБ отримало інформацію про перебування ОСОБА_2 в полоні.
Лист ДП «Український національний центр розбудови миру» від 14.02.2023 року відповідно до якого ОСОБА_4 є у переліку, складеному Міжнародним комітетом Червоного Хреста під час виходу оборонців України з Азовсталі.
Лист ДП «Український національний центр розбудови миру» від 26.06.2022 року відповідно до якого ОСОБА_2 перебуває у реєстрі оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, що окремо містить інформацію про полонених мирних (цивільних) осіб, які затримані та перебувають під владою держави агресора.
Лист ДП «Український національний центр розбудови миру» від 06.09.2022 року відповідно до якого перебування ОСОБА_2 в полоні підтверджено державою-агресором через Центральне Агентство з Розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Лист Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 06.08.2022 року відповідно до якого перебування військовослужбовця ОСОБА_2 у полоні держави-агресора підтверджено Міжнародним Комітетом Червоного Хреста.
Лист Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 30.08.2022 року відповідно до якого перебування військовослужбовця ОСОБА_2 у полоні держави-агресора підтверджено Міжнародним Комітетом Червоного Хреста.
Лист Служби Безпеки України від 21.06.2023 року №33/7 К-6015в відповідно до якого військовослужбовець ОСОБА_2 , станом на серпень 2022 року, перебуває в полоні.
Наведені вище докази спростовують доводи позивача, щодо неперебування ОСОБА_2 у полоні держави-агресора
Отже, з моменту скасування рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 24 січня 2024 року у справі №556/3664/23, у відповідача були відсутні підстави вважати ОСОБА_2 безвісно відсутнім, проте жодних дій щодо скасування спірного наказу та поновлення ОСОБА_2 відповідачем здійснено не було.
Враховуючи те, що Наказ від 12.03.2024 року №281-ОС був прийнятий на підставі рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 24 січня 2024 року у справі №556/3664/23, проте Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 17.06.2024 року по справі №556/858/24, яке набрало законної сили 18.07.2024 року скасовано рішення від 24 січня 2024 року у справі №556/3664/23, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні законні підстави вважати ОСОБА_2 безвісно відсутнім та спірний наказ суперечить приписам п. 3 ч. 5 Закону №2232, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невидання наказів та невиплати ОСОБА_1 , дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , захопленого в полон, грошового забезпечення та додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, відповідно до приписів пунктів 6, 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 та пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», починаючи з 27 лютого 2024 року і дотепер.
Згідно до пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Пунктом 3 розділу ХХХ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260), встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
Таким чином, грошове забезпечення військовослужбовцям, які перебувають у полоні, виплачується відповідно до Порядку № 884.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову №168.
Положеннями пункту 1(2) Постанови № 168 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» Постанову № 168 доповнено пунктом 2-1 такого змісту: «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
Згідно з пунктом 2 Постанова №793 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 533 затверджено Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України (далі - Положення).
Пунктом 1 Положення визначено, що Адміністрація Державної прикордонної служби України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Згідно до пункту 9 Положення, Адміністрація Держприкордонслужби в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
З метою організації правильності застосування норм чинного законодавства, а саме пункту 2-1 Постанови № 168 та регулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям ДПСУ додаткової винагороди під час дії воєнного стану Адміністрацією Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрація ДПСУ) було прийнято наказ № 628/0/81-22-АГ від 19.12.2022 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», положення якого застосовувались з 01.12.2022 по 31.01.2023 (далі - Наказ № 628).
В подальшому, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36 затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі Порядок № 36), положення якого застосовувались з 01.02.2023.
Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252, втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 726 від 01.09.2023 (далі Наказ № 726).
Відповідно до пункту 1 Наказу 726 наказно затвердити такі, що додаються особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Особливості №726).
Відповідно до п. 1 Особливостей №726 ці Особливості визначають процедуру здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - військовослужбовці) додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, встановлюють перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати з урахуванням завдань, покладених на Державну прикордонну службу України (далі - Держприкордонслужба).
Відповідно до п. 2 Особливостей №726 на період воєнного стану виплачуються додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
Згідно з п. 11 Особливостей №726 виплата винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів відповідно Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби (навчання), а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.
Накази про виплату винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, видаються щомісяця до 8 числа.
Відповідно до п. 13 Особливостей №726 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень до таких наказів включаються військовослужбовці, зазначені в пункті 2 цих Особливостей, у тому числі такі, які захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі якщо зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні, заручниках та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності.
Відповідно до абзацу першого пункту 4 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Згідно з першим реченням абзацу четвертого частини шостої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і абзацом першим пункту 7 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Отже, грошове забезпечення (у тому числі, такий одноразовий вид грошового забезпечення, як додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168) військовослужбовця, який потрапив у полон, може виплачуватися членам його сім'ї, зокрема дружині, за їх заявами з дня захоплення військовослужбовця у полон.
Водночас законодавством встановлені підстави для відмови членам сім'ї військовослужбовця, який потрапив у полон, у виплаті грошового забезпечення такого військовослужбовця.
Так, відповідно до абзацу другого частини шостої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і пункту 8 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (установи, організації), місця служби або дезертирували, не здійснюється.
Згідно з абзацом сьомим пункту 5 Порядку № 884 командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.
Другим і третім реченням абзацу четвертого частини шостої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і абзацом четвертим пункту 6 Порядку № 884 встановлено, що виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).
Відтак члену сім'ї військовослужбовця, який потрапив у полон, грошове забезпечення такого військовослужбовця виплачується у разі одночасної наявності таких юридичних фактів:
1) невстановлення в порядку передбаченому законодавством обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця у полон;
2) перебування військовослужбовця у списку особового складу військової частини (установи, організації);
3) подання членом сім'ї військовослужбовця заяви про виплату йому грошового забезпечення на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) відповідно до Порядку № 884.
Судом встановлено, що Маріупольским районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні 120220200130000202 від 15.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 146-1 Криманального коедксу України за фактом насильнецького зникнення чоловіка позивача ОСОБА_2 . Досудове розслідування триває дотепер, повідомлення про підозру не здійснювалось, обвинувачення не висувалось.
01.06.2022 року позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату грошового забезпечення її чоловіка ОСОБА_2 , у зв'язку з тим, що з 18.05.2022 року з ним не має зв'язку, відсутні відомості про його перебування.
За заявою позивача їй виплачено грошове забезпечення її полоненого чоловіка, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, до 27.02.2024 року (моменту прийняття Наказу від 12.03.2024 року №281-ОС), що не заперечується між сторонами та підтверджується матеріалами справи.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 12.03.2024 року №281-ОС наказано припинити (розірвати) контракт, звільнити з військової служби, виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв'язку з визнанням безвісно відсутнім головного сержананта ОСОБА_2 , який перебуває у розпорядженні начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (остання займана посада - інспектор прикордонної служби 3 категорії (фахівець радіотехнічного поста) відділення технічних засобів охорони державного кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) з 27 лютого 2024 року.
Підстава: рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 24.01.2024 (справа № 556/3664/23, номер провадження 2-о/556/72/2024), посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_5 від 05 жовтня 2015 року).
Як вже було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи військовослужбовець ОСОБА_2 перебуває у полоні держави-агресора.
Даний факт не було спростовано відповідачем у даній справі.
Разом з цим, суд визнав протиправним та скасував Наказ від 12.03.2024 року №281-ОС, яким ОСОБА_2 звільнено з військової служби, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв'язку з визнанням безвісно відсутнім.
Таким чином, суд встановив, що:
відповідач не встановив у порядку передбаченому законодавством обставини щодо добровільної здачі в полон чоловіка позивача;
чоловік позивача перебуває у списку особового складу військової частини НОМЕР_1 , оскільки оскільки судом визнано протиправним та скасовано Наказ від 12.03.2024 року №281-ОС, яким ОСОБА_2 звільнено з військової служби, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв'язку з визнанням безвісно відсутнім
позивач подавала на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 заяву про виплату їй грошового забезпечення її чоловіка.
Наведене свідчить, що відповідач призупинив виплату позивачу з 27.02.2024 року грошового забезпечення її чоловіка, який перебуває в полоні, з порушенням норм частини шостої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та абзацу четвертого пункту 6 Порядку № 884.
Тому відповідна бездіяльність відповідача є протиправною.
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом:
Визнання протиправним та скасування наказ виконувача обов'язків начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина № НОМЕР_1 ) «Про особовий склад» від 12.03.2024 року №281-ОС щодо припинення (розірвання) контракту, звільнення з військової служби, виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення головного сержанта ОСОБА_2 .
визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 (дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , захопленого в полон) грошового забезпечення та додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до приписів пункту 6, 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 та пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», починаючи з 27 лютого 2024 року;
зобов'язання Військову частина НОМЕР_1 поновити виплату ОСОБА_1 (дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , захопленого в полон) грошового забезпечення та додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до приписів пункту 6, 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 та пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», починаючи з 27 лютого 2024 року.
Решта доводів позивача, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). В той же час, оцінивши повідомлені позивачем обставина та долучені до матеріалів справи докази у їх взаємозв'язку, суд дійшов висновку про недотримання відповідачем процедури, встановленої Порядком №1567, що є достатнім для визнання спірних постанов протиправними, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд встановив, що позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов'язків начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина № НОМЕР_1 ) «Про особовий склад» від 12.03.2024 року №281-ОС щодо припинення (розірвання) контракту, звільнення з військової служби, виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення головного сержанта ОСОБА_2 .
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 (дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , захопленого в полон) грошового забезпечення та додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до приписів пункту 6, 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 та пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», починаючи з 27 лютого 2024 року
Зобов'язати Військову частина НОМЕР_1 поновити виплату ОСОБА_1 (дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , захопленого в полон) грошового забезпечення та додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до приписів пункту 6, 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 та пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», починаючи з 27 лютого 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова