Справа № 991/5958/24
Провадження 1-кс/991/5992/24
30 липня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
захисника - ОСОБА_3 ,
детектива - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_5 , на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52022000000000431,
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.До Вищого антикорупційного суду надійшла вищезазначена скарга, згідно з якою адвокат ОСОБА_3 просить скасувати письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складене старшим детективом Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 5202200000000431 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК.
2.Доводи скарги узагальнено зводяться до того, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 не було вручено у спосіб, передбачений КПК, а тому вона не набула статусу підозрюваної особи. Оскільки станом на дату складення повідомлення про підозру ОСОБА_5 перебувала за кордоном, єдиною належною процедурою її повідомлення про підозру було здійснення такого повідомлення в порядку міжнародного співробітництва, передбаченому ч. 7 ст. 135, ч. 1 ст. 566 КПК.
ІІ. Позиції учасників провадження
3.Захисник ОСОБА_3 наполягав на задоволенні скарги, посилаючись на наведені у ній доводи.
4.Детектив ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на таке: (1) у зв'язку з проведення слідчих дій, в тому числі обшуків, учасники організованої групи були обізнані про здійснення досудового розслідування; (2) оскільки ОСОБА_5 періодично приїздить на територію України, відсутні підстави вважати, що вона є громадянкою іншої країни, має постійне місце проживання в іншій країні та припинила всі взаємовідносини з Україною, а тому стороною обвинувачення дотримано порядок здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_5 , згідно з вимогами КПК; (3) повідомлення про підозру ОСОБА_5 також було надіслано детективом через месенджер і остання підтвердила факт його отримання.
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
5.Повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 276 КПК).
6.Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення час у, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (ч. 1 ст. 177 КПК).
7.Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ст. 278 КПК).
8.Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у порядку, передбаченому главою 11 КПК (виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід), за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи (ч. 3 ст. 111 КПК).
9.На досудовому провадженні підозрюваним, його захисником може бути оскаржене, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК).
ІV. Встановлені слідчим суддею обставин із посиланням на докази, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
10.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга адвоката ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
11.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, а також доводи скарги, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв'язання, у такому порядку: (1) щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа; (2) щодо доводів про порушення порядку здійснення повідомлення про підозру.
Щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа
12.З наданих сторонами документів встановлено, що НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000431 за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 209 КК.
13.20.11.2023, у цьому кримінальному провадженні, старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 , складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК, тобто у пособництві у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою, повторно.
14.У подальшому, 11.07.2024 постановою прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 з кримінального провадження № 52022000000000431 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК, які зареєстровані у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 52024000000000354.
15.Суть наведеного у повідомленні про підозру кримінального правопорушення, полягає у такому.
16.Діючи в межах єдиного злочинного плану, який полягав у організації проведення закупівель у підпорядкованому Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - ДССЗЗІ) Державному підприємстві «Українські спеціальні системи» (далі - ДП «УСС») засобів інформатизації за завищеними цінами через підконтрольні компанії (ТОВ «Інсайд Солюшнс», ТОВ «Сембер Трейд»), з метою отримання таким чином неправомірної вигоди, учасники організованої групи (далі - ОГ), під керівництвом організатора ОСОБА_7 , виконавців ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, за пособництва ОСОБА_5 та за участю інших, невстановлених досудовим розслідуванням, осіб, упродовж 2021 та 2022 років, під час закупівлі програмного забезпечення ІС «Платформа» та пакетів оновлення (компонентів) до програмного забезпечення ІС «Платформа», заволоділи коштами ДП «УСС» на загальну суму 62 016 351 грн (23 611 425 та 38 404 926 грн відповідно), чим спричинили цьому підприємству збитки на вказану суму.
17.Під час вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 , як пособник у складі ОГ, здійснювала функції щодо фінансово-бухгалтерського супроводження групи компаній підконтрольних ОСОБА_7 , як фізична особа-підприємець, зокрема здійснювала такі дії: виконувала вказівки ОСОБА_7 під час здійснення злочинної діяльності ОГ; проводила переговори з учасниками ОГ з числа працівників ДП «УСС», а також представниками суб'єктів господарювання реального сектору економіки для узгодження фінансових питань, що виникають у процесі закупівель засобів інформатизації, підготовки проектів договорів та інших документів щодо закупівлі та подальшого продажу засобів інформатизації; здійснювала поточний контроль за рухом коштів на банківських рахунках суб'єктів господарювання, пов'язаних з ОСОБА_7 , у тому числі забезпечуючи перерахування коштів на рахунки вказані ОСОБА_7 ; брала участь у розробці фінансових схем руху коштів між компаніями, які залучені до злочинної діяльності; забезпечувала контроль за надходженням коштів на розрахункові рахунки компаній, здійснювала подальші дії, направлені на переміщення частини цих коштів, які отримані злочинним шляхом та подальший розподіл цих коштів між учасниками ОГ.
Щодо доводів про порушення порядку здійснення повідомлення про підозру
18.Наведені у скарзі захисника доводи стосуються стверджуваних порушень порядку вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 . Так, на переконання захисника, повідомлення про підозру не було вручене ОСОБА_5 у порядку встановленому КПК, оскільки остання проживає за межами України, а не за адресою на території України, куди відправлялося повідомлення про підозру.
19.Дослідивши надані детективом документи, слідчий суддя встановив, що такі доводи захисника є необґрунтованими.
20.Так, з наданих слідчому судді документів встановлено, що у день складання повідомлення про підозру - 20.11.2023 сторона обвинувачення володіла інформацією, що ОСОБА_5 05.11.2023 виїхала за межі України, що підтверджується відомостями, наданими Державною прикордонною службою України.
21.Водночас, у кримінальному провадженні не було жодних офіційних відомостей про те, що ОСОБА_5 виїхавши за кордон, змінила своє місце проживання у встановленому законодавством України порядку, а також про конкретне місце проживання останньої за кордоном.
22.Зазначені обставини обґрунтовано давали підстави для висновків щодо неможливості безпосереднього вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 , внаслідок невстановлення її місцезнаходження.
23.З огляду на це, детективи НАБУ повідомили ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК, у визначеному статтями 111, 135 КПК порядку, шляхом вжиття заходів для вручення зазначеного повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень.
24.Зокрема, відповідно до рапорту детектива НАБУ від 20.11.2023 органом досудового розслідування здійснено виїзд за місцем реєстрації ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою вручення останній письмового повідомлення про підозру від 20.11.2023 у кримінальному провадженні 52022000000000431. За вказаною адресою ОСОБА_5 була відсутня. Водночас у цій квартирі проживає її родичка ОСОБА_12 , яка із власного мобільного телефону зателефонувала до ОСОБА_5 та пояснила їй про факт вручення письмового повідомлення про підозру. Також під час спілкування із ОСОБА_5 на гучному зв'язку, остання повідомила про те, що на даний час перебуває за кордоном. У подальшому детектив повідомив, що у зв'язку з відсутністю ОСОБА_5 за місцем реєстрації письмове повідомлення про підозру о 16 год 45 хв 20.11.2023 вручено ОСОБА_12 , як родичці ОСОБА_5 , яка проживає в квартирі за місцем реєстрації останньої. Від надання підпису про отримання вказаних документів ОСОБА_12 відмовилася.
25.Окрім того, відповідно до зазначеного рапорту детектива НАБУ ним 20.11.2023 о 16 год 55 хв письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 вручені начальнику ЖЕД-205 ОСОБА_13 , як представнику житлово-експлуатаційної організації за місцем реєстрації ОСОБА_5 , про що міститься відповідна відмітка на копії повідомленні про підозру, наданому в судовому засіданні детективом.
26.Також, 20.11.2023 відповідно до положень ч. 1 ст. 135 КПК повідомлення про підозру ОСОБА_5 було надіслано їй телефоном - шляхом направлення відповідного файлу засобами програм обміну цифрових повідомлень (месенджер) WhatsApp на особистий номер телефону ОСОБА_5 , що підтверджується протоколом огляду від 06.06.2024. Водночас, після направлення повідомлення про підозру телефоном, у вказаному месенджері ОСОБА_5 підтвердила отримання повідомлення про підозру та ознайомлення з ним.
27.Отже, на переконання слідчого судді, орган досудового розслідування, не встановивши місцезнаходження підозрюваної станом на 20.11.2023, вжив можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, і що найголовніше, остання була дієво ознайомлена з її змістом, тобто стороною обвинувачення виконане зобов'язання щодо інформування останньої про характер і причину підозри.
28.Власне, визначений КПК порядок здійснення повідомлення про підозру не має самоціллю здійснення направлення повідомлення про підозру особі у певний спосіб, натомість відповідний порядок покликаний гарантувати особі її право бути поінформованим про причину підозри, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для оголошення підозри.
29.Слідчий суддя не має сумнівів, що таке право ОСОБА_5 у кримінальному провадженні було дотримано.
30.Водночас, слідчий суддя не погоджується з доводами захисту, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 мало бути направлене органом досудового розслідування з використанням інструментів міжнародного співробітництва, оскільки остання, станом на час складання повідомлення про підозру, проживала за кордоном.
31.З цього приводу слідчий суддя зазначає, що відповідно до протоколу огляду від 06.06.2024 органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну регулярно їздила (4 рази у 2022 році сукупною кількістю 29 днів та 5 разів у 2023 році понад 90 днів) та перебувала тривалий час на території України. Зазначені відомості вказують на те, що ОСОБА_5 не має на меті змінювати своє постійне місце проживання та припиняти будь-які взаємовідносини з державою Україна.
32.З огляду зазначене відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 мало бути направлено виключно у спосіб, передбачений ч. 7 ст. 135 КПК.
33.Аналіз положень ст. 135 КПК вказує на те, що законодавством передбачено низку альтернативних способів сповіщення особи про виклик/повідомлення, водночас такі способи не є взаємовиключними.
34.Законодавець не встановлює будь-яких заборонних норм щодо здійснення виклику/повідомлення особи, зокрема, телефоном чи електронною поштою, навіть якщо вона тимчасово чи постійно проживає за межами України.
35.Водночас, як встановлено з досліджених слідчим суддею документів, підозрювана ОСОБА_5 має зареєстроване в Україні місце проживання.
36.У зв'язку із цим, слід зазначити, що діюче законодавство України передбачає, певний алгоритм дій особи, які мають вказувати на зміну її місця проживання, яке раніше було задеклароване особою та зареєстроване компетентними органами України.
37.Так, місце проживання особи, яке на день набрання чинності Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» підтверджувалося пропискою або було відповідно зареєстроване, вважається зареєстрованим (задекларованим) (ст. 16 цього Закону, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).
38.Щодо ОСОБА_5 відповідним задекларованим/зареєстрованим в Україні місцем проживання є - АДРЕСА_1 .
39.Законодавством України передбачено, що саме за відповідною задекларованою/зареєстрованою адресою здійснюється офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).
40.Водночас, законодавство України не передбачає юридичної можливості одночасного проживання особи за різними зареєстрованими (задекларованими) адресами, тобто згідно встановленої процедури реєстрації (декларування) нового місця проживання має відбуватися із зняттям з реєстрації за попереднім місцем проживання (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).
41.Загалом, з аналізу положень Законів України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне місце проживання, Податкового кодексу України, Порядку видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, у випадку зміни проживання у зв'язку з виїздом за кордон особа має виконати певні обов'язки та здійснити певні дії необхідні для зміни свого місця проживання, а саме: зняття з реєстрації місця проживання; внесення відомостей до паспорта громадянина України для виїзду за кордон в частині, що стосується оформлення виїзду на постійне проживання за кордон; подання довідки про реєстрацію місця проживання; подання декларації про майновий стан і доходи до органу державної фіскальної служби.
42.Без проходження вказаних процедур не може відбуватися автоматична зміна статусу відповідної особи і вона продовжує вважатися такою, що має постійне місце проживання в Україні, оскільки зміна місця проживання не відбувається автоматично, з огляду на строк фактичного проживання особи за встановленою адресою. Визначення місця проживання особи для направлення повістки/повідомлення жодним чином не обумовлюється терміном її можливої відсутності за визначеною згідно законодавства адресою місця проживання (у тому числі від терміну відсутності відповідної особи на території України протягом окремого періоду).
43.Процедура зміни місця проживання потребує від особи здійснення активних дій, а у разі зайняття пасивної позиції, особа свідомо наражає себе на можливі негативні наслідки, які можуть настати з причин не проведення відповідних процедур, пов'язаних зі зміною місця проживання.
44.Отже, за наявності у ОСОБА_5 задекларованого/зареєстрованого місця проживання в Україні детектив цілком правомірно здійснив вручення повідомлення про підозру дорослому члену сім'ї ОСОБА_5 - ОСОБА_12 , яка проживає за місцем реєстрації ОСОБА_5 , а також житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання останньої, у порядку визначеному ч. 1, 2 ст. 135 КПК.
45.Орім того, як вже зазначалося вище, у відповідній скарзі захисник просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_5 , яке складено 20.11.2023 детективом Національного антикорупційного бюро України за погодженням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
46.Отже, захисник вважає, що порушення порядку вручення повідомлення про підозру може мати своїм наслідком ухвалення слідчим суддею рішення про скасування повідомлення про підозру.
47.Проте слідчий суддя не може погодитись із такими доводами, з огляду на таке.
48.Повідомлення про підозру є системою процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами та способами.
49.Процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на три етапи: 1) етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру; 2) етап об'єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру та його підписання; 3) етап доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к, провадження № 13-34кс19).
50.З наведеного, можна зробити висновок, що перші два етапи повідомлення про підозру, мають своїм результатом прийняття слідчим чи прокурором відповідного процесуального рішення - повідомлення про підозру, а останній етап, охоплює собою низку процесуальних дій щодо доведення інформації про таке рішення до особи, стосовно якої прийняте рішення про повідомлення про підозру, а також роз'яснення наданих їй прав.
51.У ст. 303 КПК законодавець встановив перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на їх оскарження.
52.Так, згідно з положеннями п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК, на досудовому провадженні, підозрюваним та його захисником, зокрема, може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру.
53.Зі змісту цієї норми, можна зробити висновок, що в ній передбачено право на оскарження як прийнятого слідчим чи прокурором рішення - «повідомлення про підозру», так і дій чи бездіяльності, що мали місце під час здійснення повідомлення про підозру.
54.За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, слідчий суддя може ухвалити рішення про: 1) скасування рішення слідчого, чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги (ч. 2 ст. 307 КПК).
55.Водночас, як слушно зазначено у рішенні Верховного Суду: «стаття 307 КПК чітко розрізняє «рішення» і «дії». Це розрізнення послідовно проводиться у всіх трьох частинах статті, де «рішення» і «дії» згадуються поряд як самостійні поняття. Також й інші положення КПК не свідчать про те, що законодавець визначає «рішення» як різновид «дії». Навпаки, відповідно до КПК «рішення» і «дія» завжди мають самостійне значення. Рішення приймається - дія здійснюється, дія має початок і закінчення - рішення є одномоментним актом, до процесуальної дії можуть бути залучені багато учасників - процесуальне рішення приймається лише уповноваженою особою, дії фіксуються в протоколі - рішення оформлюється постановою. Отже, положення КПК не дають жодних підстав вважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії.
56.Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», ч. 2 ст. 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов'язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов'язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (ч. 3 ст. 22 КПК)» (постанова Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 405/680/22).
57.З огляду на вищенаведене, слідчий суддя доходить висновку, що за наслідками розгляду скарги на процесуальне рішення - «повідомлення про підозру», слідчий суддя має право постановити ухвалу, згідно з якою скасувати таке рішення, або відмовити у задоволенні скарги (п. 1-1, 4 ч. 2 ст. 307 КПК).
58.Натомість, у випадку, коли предметом судового контролю є процесуальні дії слідчого, прокурора чи їх бездіяльність, що мали місце під час здійснення повідомлення про підозру (у поданій захисником скарзі йде мова про дії щодо неналежного вручення підозри), слідчий суддя має повноваження зобов'язати припинити дію або зобов'язати здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію чи бездіяльність, що вже відбулися, а також скасувати рішення - «повідомлення про підозру», яке є окремим предметом оскарження і яке може бути скасоване лише за наявності процесуальних недоліків самого рішення (зокрема і у випадку встановлення необґрунтованості підозри).
59.Отже, у світлі обставин цієї справи та наведених вище висновків, слідчий суддя, зазначає, що заявлена у скарзі захисника ОСОБА_3 вимога про скасування повідомлення про підозру, з підстав того, що слідчий чи прокурор не вчинили або у неналежний спосіб вчинили певні процесуальні дії щодо вручення повідомлення про підозру, не підлягає задоволенню.
З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. 369-372, КПК, слідчий суддя
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_5 , на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52022000000000431 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1