Справа № 642/7574/23 Головуючий суддя І інстанції Пашнєва В. Г.
Провадження № 33/818/982/24 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
26 липня 2024 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,
за участю секретаря - Вакули Н.С.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника Таранова С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду м. Харкова від 16 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
Цією постановою,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять шістдесят) гривень 80 копійок.
Постановою встановлено, що 03.12.2023 о 11 год. 18 хв. в м. Харкові по вул. Озерянська, 34, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi A3, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився у ХНПХОР «ОНД» у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога (висновок на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 3533.
ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, захисником ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу. В своїй апеляційній скарзі захисник просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити апеляційне провадження у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Свої апеляційні вимоги захисник обґрунтовував тим, що судом першої інстанції не з'ясовано всіх обставин, які підлягають з'ясуванню, а також не надано належної правової оцінки відомостям, наявним у матеріалах справи.
Зокрема сторона захисту вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що працівники поліції безпідставно та в порушення вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинили ОСОБА_1 , а також порушили порядок складання матеріалів про адміністративне правопорушення відносно нього, а саме: протокол про адміністративне правопорушення було складено за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 не направлявся, а сам протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей щодо виявлених у водія ознак наркотичного сп'яніння. Крім того, на думку апелянта, відеозапис не містить відомостей щодо процедури виявлення ознак сп'яніння у водія як працівниками поліції, так і лікарем-наркологом.
Крім того, сторона захисту наполягає на тому, що відомості висновку КНП ХОР «ОКНЛ» №3533 при розгляді цієї справи не можна розцінювати як доказ, оскільки вони, на думку сторони захисту, є сумнівними. Поряд з цим, апелянт посилається на те, що використав усі можливі способи захисту ОСОБА_1 у цій справі, які вважав доцільними.
У зв'язку з цим сторона захисту вважає, що вина ОСОБА_1 у цьому провадженні не доведена.
У судовому засіданні з розгляду поданої апеляційної скарги ОСОБА_1 приймав участь особисто, а захисник брав участь в режимі відео конференції, тобто сторона захисту надала пояснення на підтримку поданої апеляційної скарги.
Працівник поліції, який склав протокол про адміністративну відповідальність, викликався до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв'язку (а.с. 91), однак до Харківського апеляційного суду не прибув, причин своєї відсутності не повідомив. Відсутність посадової особи, яка склала протокол про адміністративну відповідальність не перешкоджає розгляду апеляційної скарги відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП.
Під час апеляційного розгляду у судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник наполягали на тому, що висновок лікаря-нарколога є сумнівним, а способи його оскарження вичерпались оскільки згідно відповіді посадових осіб ХОБ СМЕ від 09.04.2024 року проведення судово-токсикологічної експертизи не можливе внаслідок збігу визначеного законодавством часу зберігання біологічних зразків. У судовому засіданні захисник наполягав на тому, що висновок лікаря-нарколога в інший спосіб спростувати неможливо.
Крім того, сторона захисту в судовому засіданні посилалась на безпідставність зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , а також на те, що відеозапис не містить відомостей щодо виявлення ані працівником поліції, ані лікарем-наркологом ознак наркотичного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи, а також доводи ОСОБА_1 та його захисника Таранова С.І., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_3 у порушенні, передбаченого п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду першої інстанції щодо винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Зокрема, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджуються наявними у справі доказами, а саме:
- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 644418 від 11.12.2023, в якому зазначено, що водій ОСОБА_1 03.12.2023 о 11 год. 18 хв. в м. Харкові по вул. Озерянська, 34, керував транспортним засобом Audi A3,державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння. Огляд погодився пройти у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ у лікаря-нарколога. Згідно висновку лікаря ОСОБА_4 №3533 від 06.12.2023 водій ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння під дією «канабіоїдів»(а.с. 1).
Відповідно до відомостей, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №644418 від 11.12.2023 року, у відповідних його графах зазначено «не з'явився», що свідчить про те, що, будучи повідомленим про час та місце складання протоколу про адміністративну відповідальність у разі отримання позитивного результату проведеного медичного дослідження ОСОБА_1 для складання відповідного протоколу не з'явився;
Вказані обставини також підтверджуються відомостями повідомлення про запрошення згідно яких ОСОБА_1 заздалегідь повідомлено, що йому необхідно з'явитись 11.12.2023 року о 09. год 00 хв, тобто після складання висновку лікарем наркологом за адресою, м. Харків, вул. Ахієзерів 18А до інспектора Жицького Р.С. для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Водія було ознайомлено з правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП про що свідчить підпис ОСОБА_1 у повідомленні. Крім того, у цьому повідомленні водій просив про те, що у разі його відсутності у зазначеному місці та в зазначений час складати протокол без його участі про що свідчать його прізвище та підпис у відповідній графі цього повідомлення (а.с. 6). Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у призначений час не з'явився, що обумовило складання протоколу без його участі.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , оглянувши повідомлення про запрошення (а.с. 6), підтвердив, що на ньому містяться три його підписи, що свідчить про те, що саме ОСОБА_1 їх надав добровільно і ознайомлений із вказаним документом.
Згідно відомостей довідки УПП в Харківській області, ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_2 категорій А, В (а.с.3).
Відповідно до відомостей висновку щодо результату медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння від 06.12.2023 року №3533 згідно яких ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння (канабіноїди) (а.с.6).
Згідно відомостей рапорту інспектора Жицького Р., під час патрулювання було зупинено автомобіль Audi A3 номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 у зв'язку із зверненням громадян, які повідомили СП «Пісочин» про водія, який на дорозі поводив себе неадекватно. Під час спілкування у водія були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння Водій погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ у лікаря нарколога. 11.12.2023 року, отримавши висновок №3533 від 06.12.2023 року було встановлено, що водій ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння під дією «канабіоїдів». Для складання матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , не з'явився. Про час та місце складання матеріалів про адміністративну відповідальність був повідомлений у встановленому порядку. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП за його відсутності (а.с.7);
Дослідженими в судовому засіданні при апеляційному перегляді відеозаписами фіксації обставин правопорушення (додаток до протоколу ААД№644418 (а.с.4) з яких вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції. Водію було повідомлено, що підставою його зупинки було звернення громадян - військових з СП «Пісочин» щодо перевірки документів. Під час спілкування працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Останню з ознак працівниками поліції було ретельно перевірено у візуальний спосіб на місці зупинки транспортного засобу.
Також з відеозапису вбачається, що особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, було доправлено до закладу охорони здоров'я, де ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан сп'яніння, надавши для цього біологічне середовище (сечу). Після проведення огляду водія було під власний підпис запрошено за адресою КНП ХОР «ОКНЛ» для отримання результатів проведеного огляду та, у разі отримання позитивного результату цього висновку, для складання протоколу про адміністративне правопорушення. 11.12.2023 року для отримання результатів медичного висновку, який мав позитивний результат ОСОБА_1 не з'явився, у зв'язку з чим протокол про адміністративну відповідальність було складено за його відсутності.
Відомостями відеозапису встановлено, що під час спілкування з працівниками поліції та проведення огляду ОСОБА_5 не висловлював будь-яких скарг щодо дій працівників поліції та працівників закладу охорони здоров'я.
При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ОСОБА_1 та його захисник не скористалися процесуальною можливістю та не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи або вчинені певні дії чи бездіяльність у цій справі (ст. 267 КУпАП). Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку ст.ст. 5, 20, 286 КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб - працівників поліції.
Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.
Крім того, згідно відомостей цього провадження, сторона захисту зверталась до суду першої інстанції з клопотанням про проведення експертизи (а.с.10 -20), яке було задоволено частково.
Поряд з цим, матеріали справи містять лист від 09.04.2024 року за підписами начальника КЗОЗ ХОБСМЕ ОСОБА_6 та завідуючого відділення судово-медичної токсикології ОСОБА_7 згідно якого постанову у справі №642/7574/23/2400/2024, провадження №3/642/149/24 повернуто без виконання експертами відділення судово-медичної токсикології у зв'язку із неможливістю її проведення внаслідок спливу терміну зберігання біологічного середовища.
Поряд з цим, матеріали справи містять документи, витребувані з КНП ХОР «ОКНЛ» згідно запиту адвоката від 15.12.2023 року та долучені до матеріалів цієї справи на підставі клопотання захисника ОСОБА_2 судом першої інстанції: копія акту №3533, висновок №3533 від 06.12.2023 року, копія результату токсикологічного дослідження №1137, копія витягу із журналу реєстрації медичних оглядів, певні відомості яких сторона захисту ставить під сумнів.
З метою повноти та всебічності перевірки апеляційних доводів під час апеляційного розгляду суд ставив на обговорення питання щодо необхідності допиту лікаря-нарколога ОСОБА_4 та інших медичних працівників, а також працівників поліції, задіяних під час отримання відомостей та складанні, матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . На таку пропозицію суду сторона захисту відповіла категоричною відмовою. З цього приводу захисник зазначив, що «ми не будемо заявляти клопотання оскільки вважаєм його таким, що не принесе жодних результатів на користь мого клієнта ( ОСОБА_1 ) і вважаємо, що лікар-нарколог - заінтересована особа; не має підстав для допиту з спростування або підтвердження якихось фактів». Поряд з цим захисник вказував і на недоречність допиту працівників поліції у зв'язку із тим, що працівники поліції є також заінтересованими особами, а «всі докази є в матеріалах справи» (відеофайл судового засідання від 26.07.2024 року 0bba84791087ddf62f00faed70ea307e_2b9bc711-978b-48f1-80b5-7880cc323ff1.mp4 00 хв -01 хв).
Отже, належить врахувати, що сторона захисту не надала до суду доказів на підтвердження її версії щодо незаконності дій працівників поліції та лікаря-нарколога або інших медичних працівників під час проведення ними огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, а також складення протоколу та інших процесуальних документів за цією справою та не бажала використати запропонований апеляційним судом спосіб перевірки доводів апеляційної скарги та встановлення істини у цій справі шляхом виклику та допиту посадових осіб, задіяних в складанні документів, які містяться у цій справі. Разом з цим матеріали справи не містять відповідних відомостей, які свідчать про невинуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом апеляційних доводів захисника в цій частині.
Доводи сторони захисту про те, що працівниками поліції ОСОБА_1 було зупинено безпідставно та всупереч вимогам ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» є необґрунтованими та спростовуються відомостями матеріалів справи.
Ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює перелік підстав для зупинки транспортних засобів. Аналіз цієї статті дає підстави стверджувати, що вимоги норм, зазначених у ній здебільшого спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, а також на забезпечення норм, визначених Законом.
Однак, законодавець встановлює виключення і не обмежує працівників поліції підставами для зупинки транспортних засобів, визначених ст. 35 Закону «Про Національну поліцію».
Згідно до приписів ст. 31 Закону «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема зупинення транспортних засобів та перевірку документів особи.
Застосування цієї статті працівниками поліції має обумовлюватися зовнішніми чинниками або обставинами, які можуть надавати прав або зобов'язувати поліцейського застосувати певні превентивні заходи.
При цьому належить врахувати те, що згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2024 року в Україні введено режим «воєнний стан», який діяв і на час оспорюваної події.
Згідно відомостей рапорту та відеозапису, оцінюючи їх у сукупному зв'язку, зупинивши транспортний засіб ОСОБА_1 , працівниками поліції було повідомлено про причину його зупинки, пов'язаною із зверненням громадян через військових з СП «Пісочин» про необхідність перевірки документів водія. При цьому, ОСОБА_1 не заперечував що дійсно проїздив зазначений пост, де військовий пропустив його автомобіль.
Матеріали справи не містять відомостей про оскарження дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 267 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник пояснили, що дії чи бездіяльність працівників поліції в будь-який спосіб не оскаржували (той же відеозапис судового засідання від 26.07.2024 року 09 хв- 09 хв. 45 с.).
У зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії працівників поліції в цій частині вважаються правомірними.
За таких обставин доводи захисника в цій частині спростовуються відомостями матеріалів справи та розцінюються судом, як обраний спосіб захисту ОСОБА_1 .
Доводи апелянта про те, що працівниками поліції було порушено порядок складання матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме, протокол про адміністративне правопорушення складався за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та їй засобами поштового зв'язку не направлявся, а сам протокол та відео запис не містить відомостей щодо виявлених ані працівниками поліції, ані лікарем медичного закладу ознак наркотичного сп'яніння є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до вимог п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно ознак такого стану.
Тобто, виявлення та визначення ознак сп'яніння є повноваженнями працівника поліції, який відповідно до вимог ст. 252 КУпАП керується законом і правосвідомістю.
Згідно відомостей відеозапису, який здійснювався при денному освітленні, оглянутого судом апеляційної інстанції в судовому засіданні працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено такі ознаки наркотичного сп'яніння, як звужені зіниці очей, почервоніння шкірного покрову обличчя та тремтіння пальців рук. Тремтіння пальців рук працівниками поліції було ретельно перевірено у візуальний спосіб за допомогою певних активних вправ водія, які ОСОБА_1 виконав добровільно.
При цьому слід зазначити, що наявність у водія хоча б одної з ознак сп'яніння зобов'язує працівника поліції розпочати визначену законом правову процедуру - проведення огляду на стан сп'яніння.
Крім того, з відеозапису вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 за його згодою було доставлено до закладу охорони здоров'я де лікар-нарколог провела як зовнішній огляд водія на стан наркотичного сп'яніння так і отримала від нього біологічні зразки (сечу) для проведення лабораторного дослідження, які особа, що притягається до адміністративної відповідальності надала добровільно.
Поряд з цим, з відомостями долученої копії акту медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння (а.с. 27 зворотна сторона та а.с. 28 зворотна сторона) підтверджується проведення зовнішнього огляду лікарем-наркологом ОСОБА_4 .
Більш того, відеозаписом встановлено, що після проведення поверхневого огляду в закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 особисто та добровільно надав в приміщенні КНП ХОР «ОКНЛ» свої біологічні зразки (сечу) лікарю для проведення лабораторного аналізу.
Крім того, відомостями відеозапису та повідомленням про запрошення ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративну відповідальність у їх сукупності свідчать про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності була обізнана про дату, час та місце складання протоколу про адміністративну відповідальність у разі отримання працівниками поліції позитивного висновку за результатами огляду на стан сп'яніння, про що свідчить підпис ОСОБА_1 у повідомленні про запрошення (а.с.6). За вказаною у повідомленні адресою у визначений працівниками поліції час ОСОБА_1 не з'явився.
Також належить звернути увагу на те, що з відомостей відеозапису вбачається, що після отримання біологічного середовища, лікар-нарколог, який проводив огляд повідомила особі, яка притягається до адміністративної відповідальності про його право звернутися з 11.12.2024 року до КНП ХОР «ОКНЛ» для отримання копії документів за результатами медичного огляду, проведеного з метою виявлення стану сп'яніння, маючи при собі документ, який посвідчує особу (файл export-5hg35 - час 45 хв 50 с - 46 хв. 15 с.).
Зазначене також свідчить, що лікар визначив дату 11.12.2023 року з якої результати проведеного дослідження будуть надані для ознайомлення в тому числі і працівникам поліції.
З відомостей копії журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану сп'яніння (а.с. 28 та а.с. 30 зворотна сторона) вбачається, що працівником поліції Жицьким Р. саме 11.12.2023 року було отримано висновок щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння.
За таких обставин, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності обумовила можливість працівникам поліції скласти протокол про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 , а строки передбачені для його складання належить вважати дотриманими.
При цьому слід зазначити, що працівниками поліції лише складається протокол про адміністративне правопорушення та збираються докази на підтвердження встановлених ним відомостей, а розгляд справи провадиться судом відповідно до ст. 221 КУпАП та переглядається судом апеляційної інстанції відповідно та порядку, передбаченому ст. 294 КУпАП.
За таких обставин доводи захисника в цій частині є необґрунтованими та розцінюються, як обраний спосіб захисту ОСОБА_1 .
Доводи сторони захисту про порушення працівниками поліції прав ОСОБА_1 щодо не направлення копії на його адресу оспорюваного протоколу є безпідставними, оскільки за змістом вимог ст. 256 КУпАП на працівників поліції такі обов'язки не покладаються.
Щодо доводів сторони захисту про те, що висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння не можна вважати доказом у цій справі, оскільки відомості, зазначені у ньому, на думку апелянта, ставлять під сумнів його результат належить зазначити наступне.
Суд апеляційної інстанції дослідив відомості, які містяться у копіях відповіді директора КНП ХОР «ОКНЛ» ОСОБА_8 , копії акту №3533, висновку №3533 від 06.12.2023 року, копію результату токсикологічного дослідження від 05.12.2023 року, копію витягу з журналу реєстрації медичних оглядів.
З огляду на ці відомості, поза розумним сумнівом, суд дійшов висновку, що твердження та доводи сторони захисту щодо недопустимості висновку щодо результатів медичний огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 мають суто суб'єктивний характер оскільки само по собі бажання сторони захисту провести хімічну експертизу не свідчать про неправильність медичного огляду проведеного лікарем ОСОБА_4 в день зупинки водія ОСОБА_1 .
Більш того, в апеляційній скарзі не зазначено будь-яких об'єктивних відомостей щодо порушення процедури огляду лікарем-наркологом або неправильністю токсикологічного дослідження.
З цього приводу судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду цієї справи ОСОБА_1 та його захиснику було запропоновано викликати в судове засідання лікаря-нарколога, яка проводила медичний огляд водія, а також працівників поліції, які були присутніми під час проведення огляду.
На пропозицію суду щодо виклику лікаря ОСОБА_4 , яка проводила огляд водія ОСОБА_1 , сторона захисту після узгодження своєї позиції у цьому питанні, зокрема захисник ОСОБА_2 зазначив: «Ми не будемо заявляти клопотання, оскільки вважаєм його таким, що не принесе жодних результатів на користь мого клієнта ( ОСОБА_1 ) і вважаєм що лікар - заінтересована особа; не має підстав для допиту з спростування або підтвердження якихось фактів». Також захисник вказував на недоречність допиту працівників поліції у зв'язку із тим, що працівники поліції також є заінтересованими особами, а «всі докази є в матеріалах справи».
Крім того для перевірки вказаних доводів апеляційної скарги судом апеляційної інстанції за клопотанням сторони захисту було досліджено відеозапис щодо перебування та проходження огляду ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я.
З відомостей відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 добровільно та в супроводі працівників поліції прибув до КНП ХХОР «ОКНЛ» для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку. Пройшовши попередній візуальний огляд та виконавши вимоги лікаря-нарколога щодо його проведення особисто та добровільно надав лікарю ОСОБА_4 біологічні зразки (сечу) для проведення подальшого лабораторного дослідження цих зразків. Також відомостями відеозапису об'єктивно встановлено, що медичний працівник безпосередньо від ОСОБА_1 отримала баночку із біологічним середовищем (сечею), яка саме і була предметом проведеного лабораторного дослідження.
Крім того, з листа директора КНП ХОР «ОКНЛ», надісланого захиснику на його запит від 15.12.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 у відділення цілодобової експертизи алкогольного та наркотичного сп'яніння, за адресою: вул. Ахієзерів, 18А, м. Харкова, для отримання свого примірника висновку №3533 від 06.12.2023 не з'явився, що підтверджується відсутністю підпису у журналі реєстрації медичних оглядів осіб. Другий примірник отримав працівник Національної поліції в Харківській області ОСОБА_9 11.12.2023 року у приміщенні відділення, про що свідчить його підпис у журналі реєстрації медичних оглядів осіб.
Відповідно до листа директора КНП ХОР «ОКНЛ» ОСОБА_8 токсикологічне дослідження біологічного матеріалу (сеча) ОСОБА_1 проводилося попереднім імунохромотографічним методом дослідження, та підтверджуючим - тонкошарова хроматографія. Обидва методи показали позитивні результати. У сечі ОСОБА_1 виявлені наркотичні речовини - канабіноїди. Біологічні матеріали для проведення відбиралися 03.12.2023 року на підставі «Порядку відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ними та організація проведення токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Контрольний зразок біологічного матеріалу зберігається у морозильній камері протягом 90 днів з дня відібрання. Після закінчення 90 денного терміну збереження - знищується (п.2.3;2.7 Порядку (а.с. 26).
Поряд з цим, з листа начальника КЗОЗ ХОБ СМЕ ОСОБА_6 та завідуючого відділення судово медичної токсикології ОСОБА_7 вбачається, що провести судово-медичну експертизу не можливо у зв'язку із закінченням строку зберігання біологічного середовища ОСОБА_1 , відібраного у нього 03.12.2023 року.
При дослідженні копії акту медичного огляду в судовому засіданні сторона захисту звертала увагу суду на п. 20 цього акту «Висновок та діагноз за результатами огляду» де зазначено «Наркотичне сп'яніння?». Таке позначення сторона захисту трактує як невпевненість лікаря у поставленому діагнозі та у висновку щодо проведеного огляду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за наслідком його проведення. Однак, сторона захисту у своїх доводах у повному обсязі ігнорує висновки дослідницької частини, які містяться в акті медичного огляду, копію якого надала суду як доказ, де за результатом лабораторних тестів виявлено наркотичні, психотропні та інші речовини - канабіноїди та постановлено заключний діагноз (за результатами огляду та тестів п.п. 24,25 акту) - наркотичне сп'яніння «канабіноїди».
Поряд з цим суд апеляційної інстанції зазначає, що під час апеляційного розгляду скарги захисника ОСОБА_2 , сторона захисту неодноразово звертала увагу суду на ті відомості, які на її думку, свідчать про невинуватість ОСОБА_1 , або викликають сумніви у їх правильності, однак ігнорувала об'єктивні відомості, які свідчать про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Також на пропозиції суду вчинити певні процесуальні дії щодо перевірки доводів сторони захисту, а саме: щодо необхідності виклику та допиту в судовому засіданні лікаря-нарколога ОСОБА_4 та працівників поліції які були присутніми під час проведення огляду водія- ОСОБА_1 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисник заперечували у передбачений Законом спосіб.
Зазначене свідчить про суб'єктивність апеляційних доводів сторони захисту.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що судом першої інстанції було частково задоволено клопотання захисника про призначення судової хімічної експертизи та постановлено провести судово-токсикологічну експертизу, проведення якої доручено ХОБ СМЕ (постанова Ленінського районного суду м. Харкова від 12.02.2024 року). Цією постановою зобов'язано ХНП ХОР «ОНД» невідкладно після отримання копії постанови суду транспортувати до ХОБСМЕ другу ємність із зразками біологічного середовища ОСОБА_1 .
Відповідно до відповіді директора КНП ХОР «ОКНЛ» ОСОБА_8 від 27.02.2024 року КНП ХОР «ОКНЛ» є правонаступником КНП ХОР «ОНД», що свідчить про направлення копії постанови про призначення судової експертизи та щодо транспортування біологічних зразків до адресату, який будучи обізнаним про наявність правонаступника та достеменно знаючи про знаходження у цього органу витребуваного судом біологічного середовища, на думку суду апеляційної інстанції, допустив надмірний формалізм щодо виконання постанови суду першої інстанції про проведення судово-медичної експертизи, проведення якої залежить зокрема від терміну збереження біологічного середовища та не перенаправив зазначену постанову на адресу правонаступника.
Наслідком таких дій відповідальної посадової особи КНП ХОР «ОКНЛ» стала неможливість проведення призначеної судово-токсикологічної експертизи КЗОЗ «ХОБСМЕ».
При цьому суд першої інстанції направив постанову про проведення експертизи за адресою де був проведений огляд, однак враховуючи допущений формалізм КНП ХОР «ОКНЛ» провести таку експертизу не виявилося можливим.
Також належить зазначити, що за наслідками отримання відповіді про неможливість проведення судової медичної експертизи, лише не згода сторони захисту з висновком №3533 від 06.12.2024 року не може свідчити про його неправильність.
Крім того в матеріалах справи відсутні об'єктивні відомості, що свідчать про неправильність проведення лабораторного дослідження яке є підставою для складання акту медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння і як наслідок для складання висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння.
Більш того, судом апеляційної інстанції ставилось питання до сторони захисту про наявність можливої фальсифікації зокрема і працівниками медичного закладу результатів відомостей, які містяться у долучених до матеріалах справи документах. На таке запитання захисник відповів: «Я не можу казати, що вони сфальсифікували».
Тобто у сторони захисту відсутні будь-які фактичні відомості, які свідчать про незаконність проведеного огляду або про неправильність його результату.
Отже, за змістом відомостей відеозапису та досліджених письмових доказів, які перебувають у логічній та хронологічній послідовності та узгоджуються між собою вбачається, що ОСОБА_1 за результатами попереднього візуального огляду та лабораторного тестування, 03.12.2023 року перебував у стані наркотичного сп'яніння - канабіноїдів.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості оглянутого відео запису, копії листа директора КНП ХОР «ОКНЛ» ОСОБА_8 , копії акту №3533 від 03.12.2023 року заключна (дослідницька) частина якого складена 06.12.2023 року, висновку №3533 від 06.12.2023 року, копії результату токсикологічного дослідження №1137 від 05.12.2023 року, копії витягу з журналу реєстрації медичних оглядів осіб, копії листа начальника КЗОЗ ХОБСМЕ ОСОБА_6 та завідуючої відділення судово-медичної токсикології ОСОБА_7 від 09.04.2024 року у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про перебування і, як наслідок - керування 03.12.2023 року, ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Оцінюючи відомості всіх доказів у справі в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортного засобу у стані наркотичного сп'яніння.
Так, згідно з вимогами п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.9 «а» ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які обумовлюють необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції є безпідставними.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Таранова С.І. залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Харкова від 16 травня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков