Справа №635/5018/23 Головуючий 1 інстанції: Даниленко Т.П.
Провадження №33/818/1180/24 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
31 липня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі:
- головуючого судді Люшні А.І.,
- за участю захисника Деркача С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Деркача С.А. на постанову Харківського районного суду Харківської області від 19 червня 2024 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн. у завданні
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Судом встановлено, що 20 червня 2023 року о 20 год. 58 хв. ОСОБА_1 в учбовому містечку ХНАУ с.Докучаєвське Харківського району Харківської області, керував транспортним засобом Тойота Ауріс, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest 6820» на місці зупинки транспортного засобу. Результатом огляду було встановлено, що вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 1,51 проміле, від подальшого проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Деркач С.А. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу Тойота Ауріс, реєстраційний номер НОМЕР_1 .Вказав, що працівники поліції не відсторонили останнього від керування транспортним засобом, невірно зазначили в протоколі про адміністративне правопорушення час його складання. Наголосив, що результат тестування на алкоголь, проведеного газоаналізатором «Drager Alkotest 6820» є неналежним доказом по справі, оскільки останній є ненадійним приладом та може допустити похибки у своїй роботі.Послався на те, що оскаржувана постанова прийнята суддею під час перебування у відпустці. Зазначив, що ОСОБА_1 не мав ознак алкогольного сп'яніння, бо не вживав алкогольні напої, має хворий шлунок, половина якого видалена. Вважає, що надані відеозаписи є недопустимим доказом, оскільки не містять відображення цілісної картини події і обстановки.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що подавав апеляційну скаргу через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» в межах строку апеляційного оскарження, під час надіслання апеляційної скарги зробив усі необхідні дії для отримання статусу «Відправлено», але 03 липня 2024 року виявив, що статус апеляційної скарги змінився на «Помилка прийому». При телефонній розмові із співробітниками технічної підтримки дізнався, що відбувся технічний збій, оскільки база даних Харківського районного суду Харківської області не була оновлена до останньої версії, тобто не могла прийняти вказаний тип документу.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (п.8 ч.1 ст.129 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, пояснення захисника Деркача С.А., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності.
Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме: дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №011961 від 20 червня 2023 року; акт огляду на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; результат тесту, проведеного за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest 6820», який складав 1,51 проміле; письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що водій ОСОБА_1 продув алкотестер Драгер, на якому показало 1,51 проміле, від проходження огляду в медзакладі водій відмовився, від підпису в протоколі та надання пояснень відмовився, водію були роз'яснені права та обов'язки; дані відеозаписів з нагрудних камер поліцейських.
Відповідно до п.п.2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З матеріалів справи, зокрема акту огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським у водія ОСОБА_1 була виявлена ознака алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту.
Вирішення її наявності чи відсутності відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольному сп'янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп'яніння.
Таким чином, доводи сторони захисту про перебування ОСОБА_1 у тверезому стані та відсутність у нього ознак алкогольного сп'яніння носять суб'єктивний характер.
Доводи захисника ОСОБА_4 про те, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу Тойота Ауріс, реєстраційний номер НОМЕР_1 , як на істотне порушення, є безпідставними.
ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими під час дії воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64 від 24 лютого 2022 року, згідно якого можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Посилання в апеляційній скарзі на невідсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, спростовуються даними відеозапису з нагрудних камер співробітників патрульної поліції (відеозапис 0000000_00000020230620211926_0097 03 хв. 34 с.)
Твердження сторони захисту про недопустимість наданих відеозаписів, в якості доказу, через те, що вони не містять відображення цілісної картини події і обстановки, є необґрунтованими.
Зазначені відеозаписи надані відповідними посадовими особами та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказу, що є обов'язковим відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доводи захисника ОСОБА_4 про те, що результат тестування, проведеного газоаналізатором «Drager Alkotest 6820» є неналежним доказом по справі, оскільки останній є ненадійним приладом та може допустити похибки у своїй роботі, не приймаються до уваги, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року №1314-VII термін періодична повірка засобів вимірювальної техніки вживається в такому значенні - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік. Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Згідно вищенаведеної роздруківки тесту приладу «Drager Alkotest 6820», він пройшов градуювання 14 жовтня 2022 року. Тобто з моменту останньої повірки пройшло вісім місяців, що свідчить про те, що огляд було проведено з дотриманням інструкції, яка регулює проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Посилання сторони захисту на невірне зазначення працівниками поліції в протоколі про адміністративне правопорушення часу його складання, є безпідставними. Розбіжність у декілька хвилин між вказаним часом у протоколі та відеозаписом не є суттєвою та не може бути підставою для визнання протоколу про адміністративне правопорушення недопустимим.
Що стосується доводів захисника Деркача С.А. про прийняття суддею рішення під час перебування у відпустці, то вони позбавленні підстав.
З наказу голови суду №05-06/57 від 04 червня 2024 року вбачається, що суддя Харківського районного суду Харківської області Даниленко Т.П. була відкликана з частини щорічної основної відпустки за період роботи з 02 липня 2023 року по 01 липня 2024 року протягом одного робочого дня 19 червня 2024 року.
З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.9а Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання захисника Деркача С.А. - задовольнити.
Поновити захиснику Деркачу С.А. строк на апеляційне оскарження постанови Харківського районного суду Харківської області від 19 червня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника Деркача С.А.- залишити без задоволення, а постанову Харківського районного суду Харківської області від 19 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня