Справа № 554/1255/24 Номер провадження 11-кп/814/1818/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
31 липня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12023170420001425 апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 11 липня 2024 року,
встановила:
Цією ухвалою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Суми, громадянину України, з середньою освітою, не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , неодноразово судимому,
обвинуваченому за ч.1 ст. 121 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.09.2024 включно.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується за ч.1 ст. 121 КК України у тому, що 08.05.2023 приблизно о 14.00 год. ОСОБА_7 під час вживання спиртних напоїв в ході сварки з ОСОБА_8 через відмову останньої вступити з ним в статеві зносини штовхнув потерпілу, від чого вона впала на підлогу та ногами наніс їй не менше 4 ударів в область тулубу справа та зліва, а потім гострим чи заточеним предметом наніс поріз в ділянці шиї, після чого взяв потерпілу за ноги та стягнув її по сходам з 4 до 1 поверху під'їзду, чим завдав потерпілій умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд мотивував ухвалення рішення наявністю на розгляді справи у вчиненні обвинуваченим злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, що не зменшилися та продовжують існувати на момент розгляду.
На ухвалу суду захисник подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою відмовити прокурору у задоволенні клопотання про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що прокурором в судовому засіданні не доведено наявність ризиків.
ОСОБА_7 жодного разу не намагався переховуватися від слідства чи суду або перешкоджати якимось чином кримінальному провадженню та стороною обвинувачення не надано суду доказів наявності ризиків.
Вказує, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, характеризується виключно позитивно, тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Оскільки учасники провадження не заявляли клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, тому розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, відповідно до положень ч.4 ст.422-1 КПК України.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 12023170420001425 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст. 121 КК України. В судовому засіданні 11 липня 2024 року суд першої інстанції постановив ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 вересня 2024 року включно.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України та практики Європейського суду з прав людини.
З апеляційної скарги вбачається, що необхідність застосування запобіжного заходу обвинуваченому не оспорюється, так як апелянт просить змінити запобіжний захід.
Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд належним чином мотивував наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7 , а саме вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, те, що ОСОБА_7 неодноразово судимий, має не зняті та не погашені судимості, зокрема і щодо вчинення злочинів проти життя та здоров'я іншої особи, що вказує на його суспільну небезпечність та схильність до злочинної діяльності, даних про особу обвинуваченого, встановлених судом першої інстанції, те, що судовий розгляд у даному провадженні не завершено, суд дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд правильно врахував те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Отже, вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених прокурором у клопотанні.
Позитивна характеристика, наявність постійного місця проживання є недостатніми обставинами для призначення запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
З огляду на вказане, враховуючи, що є достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є такими, що не знайшли свого підтвердження.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. 405, 419, 422-1КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 11 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4