Справа № 552/6455/23 Номер провадження 22-ц/814/2384/24Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О.А. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
30 липня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Кузнєцової О.Ю., Пікуля В.П., при секретарі судового засідання Буйнов О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Єгоріхіна Станіслава Миколайовича на рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 березня 2024 року у справі за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,-
В жовтні 2023 року до Київського районного суду м. Полтави надійшла позовна заява про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Заява обґрунтована тим, що відповідач у період з 01 квітня 2012 року по 30 вересня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 отримував житлово-комунальні послуги, які не оплатив в повному обсязі. Комунальні послуги йому фактично надані, відповідачем спожиті. Тому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 квітня 2012 року по 30 вересня 2023 року у розмірі 6158,85 грн. Судові витрати просив також відшкодувати за рахунок відповідача.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 18 березня 2024 року позов Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій було - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, отримані за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 квітня 2012 року по 30 вересня 2023 року в розмірі 6158,85 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради на відшкодування понесених витрат позивачем у розмірі 2684 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 , адвокат Єгоріхін Станіслав Миколайович подав апеляційну скаргу подав апеляційну скаргу, якій просив скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 березня 2024 року по справі №552/6455/24 від 18.03.2024 року та винести нове рішення, яким відхилити позовні вимоги.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що прийняте рішення від 18.03.2024 року на підставі неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, оскільки Київським районним судом м. Полтави не дослідив належним чином наявні докази по справі й не надав їм належну правову оцінку, не врахував висновки Верховного суду з аналогічних правових позицій та дійшов хибного висновку про наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 6158,85 грн.
Стверджує, що при розрахунку заборгованості за надані послуги, а Київський районний суд м. Полтави, під час винесення рішення, мали врахувати, що послуга з прибирання прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , не мала бути включена, а отже заборгованість за нею є безпідставна.
Зазначає, що ОСОБА_1 невідомо з якою метою і ким здійснювалась платежі по його особовому рахунку, він сам жодного разу не здійснював таких платежів і нікому не доручав їх здійснення, а отже відсутні підстави для переривання строків позовної давності, про що було повідомлено безпосередньо відповідачем в суді першої інстанції. ОСОБА_1 наголошувалось, що про існування особового рахунку стало відомо лише з матеріалів справи, тобто він не міг знати про наявність такої заборгованості та, відповідно, оплачувати її.
На адресу Полтавського апеляційну суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від КП «ЖЕО №2», в якому зазначається, що рішення Київського районного суду м. Полтави від 18.03.2024 року відповідає вимогам ст.263 ЦПК України, є законним, обґрунтованим та таким, що ґрунтується на засадах верховенства права. Доводи відповідача та його представника щодо не правильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права зводяться виключно до незгоди з рішенням суду.
Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги
За змістом ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є співвласником та мешканцем квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 16 січня 2024 року №361940161 та довідкою №1358, виданою 25.10.2023 року КП «ЖЕО №2».
За вище вказаною адресою будинку, в якій проживає відповідач, позивачем КП «ЖЕО №2» вживаються заходи з утримання будинку та прибудинкової території, відповідно, мешканцям надаються послуги з утримання будинку та прибудинкової території., що підтверджуються інформацією, наданою Виконавчим комітетом Управління житлово-комунальним господарством №01-06-01/13/434 від 08 лютого 2024 року.
Відповідно до вказаної інформації Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація №2» мешканцям житлового будинку по АДРЕСА_1 , надаються послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є мінімально необхідним, що може забезпечити належний технічний, санітарно-гігієнічний, протипожежний стан будинку та прибудинкової території. КП «ЖЕО №2» надаватиме співвласникам будинків послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до того часу, поки вони не визначаться з формою управління своїм будинком або ж не буде призначено управителя.
Зокрема, КП «ЖЕО №2» надаються послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту трубопроводів внутрішньо-будинкових систем тепло-, водопостачання та водовідведення, впродовж року згідно зі складеними актами та планами робіт. У разі виявлення пошкоджень трубопроводів у підвальному приміщенні житлового будинку працівниками КП «ЖЕО №2» невідкладно виконуються ремонтні роботи для підтримання інженерних мереж у робочому стані та безперебійному забезпеченні послугами мешканців будинку.
Задовольняючи позов КП ЖЕО №2 до ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами склалися правовідносини з надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в яких одна сторона зобов'язана надавати другій стороні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а друга зобов'язана своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в цілому повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин
Згідно ч. 2 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з вимогами ст. ст. 64, 67 ЖК України та п. п. 14, 17, 35 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, квартиронаймачі зобов'язані вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, у тому числі і за послуги теплопостачання, у строки, встановлені чинним законодавством, а повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем житла майнову відповідальність. Згідно з п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, споживачі зобов'язані оплачувати спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця.
Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Згідно ст. 162 ЖК України та п.п.14, 17, 35 Правил утримання жилих будинків та при будинкових територій, затверджених Постановою КМ України від 17.05.2005 №76, відповідач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, в тому числі і за послуги з теплопостачання у строки, встановлені чинним законодавством.
Пунктом 18 «Правил надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 №630, передбачено, що споживачі зобов'язані оплачувати за спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяцем.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради №68 від 04.04.2018 для КП «ЖЕО №2» встановлено: 1) перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, мінімально необхідний для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків та прибудинкової території; 2) періодичність та строки надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 3) тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ЗУ «Про місцеве самоврядування» акти виконавчого комітету міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Більше того зазначені акти з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними лише в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування»).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем з 01 квітня 2012 року по 30 вересня 2023 року отримані послуги були не сплачені в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість 6158,85 грн, крім того протягом вказаного періоду відповідач здійснював платежі, які перевищували за відповідний місяць заборгованість, що підтверджується відповідним розрахунком нарахувань та надходжень(а.с.16-17).
Відповідачем не спростовано доводи позивача та не надано відповідних доказів до суду.
Судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що відповідно ч.1, 3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебігу позовної давності починається заново, адже здійснюючи платежі в розмірі 1000 грн, що перевищує місячний платіж, відповідач фактично оплачував частину заборгованості, що свідчить про визнання ним заборгованості.
Таким чином, вірно встановивши обставин по справі та визначившись з характером спірних правовідносин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за спожиті послуги в межах строку позовної давності.
Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду не спростовують та не містять посилань на обставини, які б могли свідчити про їх помилковість.
Не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи твердження апелянта про те, що судом були порушені норми матеріально та процесуального права, що призвело до невірного вирішення спору.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Єгоріхіна Станіслава Миколайовича - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 березня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 30 липня 2024 року.
Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: __________________ О.Ю. Кузнєцова _________________ В.П. Пікуль