Справа № 539/5478/23 Номер провадження 22-ц/814/2146/24Головуючий у 1-й інстанції Коваленко О.А. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
31 липня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.
Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.
при секретарі: Коротун І.В.
переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції у м. Києві Національної поліції України
на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 лютого 2024 року, ухвалене суддею Коваленко О.А., повний текст рішення складено - 19 лютого 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у м. Києві Національної поліції України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зняття обтяження, -
21 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпровського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві Національної поліції України про зняття обтяження на нерухоме майно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно свідоцтва про право власності на житло, видане органом приватизації виконавчого комітету м. Лубни на підставі розпорядження № 6/157 від 23.09.2004 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить по 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 19.10.2004, номер витягу 5109640. У даний час у ОСОБА_1 виникла необхідність відчужити належну йому частину квартири. Звернувшись до нотаріуса для оформлення договору дарування на свого батька ОСОБА_2 , він отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки за результатами перевірки фактів відсутності (наявності) заборони або арешту згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, отриманої приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Тищенко І.В. шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що у відомостях з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис про арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 10907233) на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 . Даний арешт накладено Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві. При його зверненні до Дніпровського управління поліції Головного управління поліції в місті Києві він отримав лист від 31.05.2022 №1251/125/50-2022, з якого вбачається, що у провадженні СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42018100000001124, де підозрюваним є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Таким чином, особа, яка є підозрюваною у кримінальному провадженні №42018100000001124, має інші анкетні дані щодо дати та місця народження, ніж його, позивача у справі. За таких обставин позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості розпорядитися належним йому майном. Просив суд зняти арешт, накладений на нерухоме майно, запис про який міститься у Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про обтяження: 10907233; зареєстровано 04.03.2011 12:42:58 за №10907233; реєстратор: Приватний нотаріус Пелех З.Б., 03124, м. Київ, бульвар І. Лепсе, будинок 6 прим 2 корп.17, літ.»А», 044 495-30-20, підставою обтяження є Постанова про накладення арешту, б/н від 28.02.2011, Начальник відділення СВ Дніпровського РУ ГУН МВС України в м. Києві майор міліції Бабак Н.Є., Об'єкт обтяження: невизначене майно, Об'єкт обтяження: все нерухоме майно. Власник ОСОБА_1 ОСОБА_1 , причина відсутності коду: інша причина відсутності коду; Обтяжувач: Дніпровське РУ ГУ МВС України в м. Києві, Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду, Україна, місто Київ, вул. Червоноткацька, будинок 2.Додаткові дані: Об'єкт обтяження: все нерухоме майно.Заявник Начальник відділення Дніпровського РУГУМВС України в м. Києві, 02100, Україна, місто Київ, вулиця Червоноткацька, будинок 2, як обтяження, яке винесено відносно іншої особи, а не відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Овруч, Овруцький район, Житомирська область ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 січня 2024 року клопотання сторони позивача про заміну неналежного відповідача - задоволено. Замінено неналежного відповідача Дніпровське управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві Національної поліції України належним відповідачем Головним управлінням Національної поліції у м. Києві Національної поліції України (а.с. 58).
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у м. Києві Національної поліції України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зняття обтяження - задоволено.
Знято арешт, накладений на нерухоме майно, запис про який міститься у Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно:
номер запису про обтяження: 10907233; зареєстровано 04.03.2011 12:42:58 за №10907233; реєстратор: Приватний нотаріус Пелех З.Б., 03124, м. Київ, бульвар І. Лепсе, будинок 6 прим 2 корп.17, літ.»А», 044 495-30-20, підставою обтяження є Постанова про накладення арешту, б/н від 28.02.2011, Начальник відділення СВ Дніпровського РУ ГУН МВС України в м. Києві майор міліції Бабак Н.Є., Об'єкт обтяження: невизначене майно, Об'єкт обтяження: все нерухоме майно. Власник ОСОБА_1 , причина відсутності коду: інша причина відсутності коду; Обтяжувач: Дніпровське РУ ГУ МВС України в м. Києві, Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду, Україна, місто Київ, вул. Червоноткацька, будинок 2.
Додаткові дані: Об'єкт обтяження: все нерухоме майно.
Заявник Начальник відділення Дніпровського РУГУМВС України в м. Києві, 02100, Україна, місто Київ, вулиця Червоноткацька, будинок 2, як обтяження, яке винесено відносно іншої особи а не відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Овруч, Овруцький район, Житомирська область ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що обтяження у виді арешту майна, яке належить позивачу на праві приватної власності, створює йому перешкоди у здійсненні права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Позивач іншим шляхом не має можливості захистити своє право власності, а тому його позовні вимоги про зняття обтяження підлягають задоволенню у повному обсязі. Заперечення Головного управління національної поліції у м. Києві Національної поліції України проти задоволення позовних вимог у зв'язку з неправильним визначенням Головного управління національної поліції у м. Києві в якості відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки Дніпровське РУ ГУМВС України в м. Києві є структурним підрозділом Головного управління національної поліції у м. Києві Національної поліції України. При цьому враховано, що державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб'єктом звернення за такою послугою та суб'єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.
В апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції у м. Києві Національної поліції України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно визначив Головне управління Національної поліції у м. Києві в якості відповідача. Згідно з постановою КМУ від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції за переліком, згідно з додатком 1 (пункт 1 Постанови) і ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ за переліком, згідно з додатком 2 (пункт 2 Постанови), тобто у даному випадку КМУ було прийнято рішення не про реорганізацію, а про повну ліквідацію органів внутрішніх справ. На сьогоднішній день Дніпровське районне управління Головного управління МВС України в місті Києві перебуває у стані припинення, про що внесено відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Враховуючи вищевикладене, усі посади в системі органів внутрішніх справ були скорочені, а всі юридичні особи, які входили до системи органів внутрішніх справ, ліквідовані або перебувають у процесі ліквідації (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 730). У своєму відзиві ГУНП у м. Києві наголошувало, що є неналежним відповідачем у справі, а також те, що ГУНП у м. Києві не є правонаступником Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві, яке наразі перебуває у стані припинення. Дніпровське РУ ГУМВС України в місті Києві не є структурним чи територіальним (відокремленим) підрозділом ГУНП у м. Києві. Вважає, що пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові. Крім того звертає увагу, що судом першої інстанції не витребувано в Дніпровському управлінні поліції ГУНП у м. Києві постанову про накладення арешту від 28.02.2011 № б/н та у приватного нотаріуса Пелех 3.Б., який вніс відомості в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстраційний номер обтяження № 10907233, документи, на підставі яких ним здійснено цей запис. Вважає, що працівниками органів досудового розслідування Дніпровського РУ ГУМВС в місті Києві не допущено помилку в анкетних даних підозрюваного при направленні до Київського міського нотаріального округу постанови начальника відділення СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві майора міліції Бабака Н. Є. від 28.02.2011 № б/н про накладення арешту, що підтверджується листом Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві від 28.02.2011 № 54-3136 та самою постановою. Таким чином, питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру заборони відчуження рухомого та нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження № 109107233 стосовно позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відноситься до компетенції Київського міського нотаріального округу. Відтак, скасування постанови про накладення арешту від 28.02.2011 № б/н, якою накладено обтяження на майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є незаконним, оскільки досудове розслідування стосовно останнього триває та він перебуває у розшуку. У свою чергу питання щодо виключення з Єдиного реєстру заборони відчуження рухомого та нерухомого майна, обтяження № 10907233, яке здійснено помилково стосовно позивача відноситься до Київського міського нотаріального округу.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судове засідання апеляційного суду 31.07.2024 не з'явилися учасники справи, вони належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 28.05.2024 судових повісток про виклик до суду у цивільній справі на електронні адреси у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України (а.с. 126-130), які були доставлені до електронних кабінетів, та поштовим зв'язком При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 16.05.2024 (про призначення справи до апеляційного розгляду) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. 29.07.2024 до апеляційного суду надійшли заяви позивач та третіх осіб про розгляд справи у їх відсутність. Заяв та клопотань від інших учасників справи про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за паспортними даними позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Овруч Овручського району Житомирської області (а.с. 6, 7).
Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації виконавчого комітету м. Лубни на підставі розпорядження № 6/157 від 23.09.2004 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить по 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 19.10.2004, номер витягу 5109640 (а.с. 8,9).
На даний час у позивача ОСОБА_1 виникла необхідність відчужити належну йому частину квартири.
Звернувшись до нотаріуса для оформлення договору дарування на свого батька ОСОБА_2 , позивач отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки за результатами перевірки фактів відсутності (наявності) заборони або арешту згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, отриманої приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Тищенко І.В. шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що у відомостях з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис про арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 10907233) на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 . Даний арешт накладено Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 11-12).
При зверненні позивача до Дніпровського управління поліції Головного управління поліції в місті Києві він отримав листа від 31.05.2022 №1251/125/50-2022, з якого вбачається, що у провадженні СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42018100000001124, де підозрюваним є ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, особа, яка є підозрюваним у кримінальному провадженні № 42018100000001124, має інші анкетні дані щодо дати та місця народження, ніж позивача у справі (а.с. 15).
За таких обставин позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості розпорядитися належним йому майном.
При розгляді справи по суті позовних вимог судом першої інстанції враховано, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За загальним правилом державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав (абзац четвертий частини п'ятої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Тобто державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб'єктом звернення за такою послугою та суб'єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.
Водночас, суд першої інстанції визнав, що заперечення Головного управління національної поліції у м. Києві Національної поліції України проти задоволення позовних вимог у зв'язку з неправильним визначенням Головного управління національної поліції у м. Києві в якості відповідача, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки Дніпровське РУ ГУМВС України в м. Києві є структурним підрозділом Головного управління національної поліції у м. Києві Національної поліції України.
Враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач іншим шляхом не має можливості захистити своє право власності, а тому його позовні вимоги про зняття обтяження підлягають задоволенню в повному обсязі.
Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з врахуванням наступного.
Згідно з положеннями ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За результатами перегляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обтяження у виді арешту майна, яке належить позивачу на праві приватної власності, створює йому перешкоди у здійсненні права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Доводи апеляційної скарги про те, що Головне управління Національної поліції у м. Києві є неналежним відповідачем, то такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» ліквідовано як юридичну особу публічного права, зокрема, Дніпровське РУ ГУМВС України в місті Києві та утворено як юридичну особу публічного права Головне управління Національної поліції в м. Києві, територіальним (відокремленим) підрозділом якого на даний час є Дніпровське управління поліції ГУНП у м. Києві.
Отже, наразі територіальним органом Національної поліції в м. Києві як юридичною особою публічного права є саме Головне управління Національної поліції в м. Києві.
У постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 826/27239/15 Верховний Суд звернув увагу на правові висновки Верховного Суду України, висловлені у постановах від 04 березня 2014 року у справі № 21-8а14, від 27 травня 2014 року у справі № 21-108а14. У цих постановах Верховний Суд України вказав, що ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої відмови. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, фактично мова йде про реорганізацію. Отже, ГУ НП, з огляду на свій правовий статус, завдання і обсяг повноважень, по суті є правонаступником УМВС.
При цьому, згідно матеріалів справи встановлено, що в межах кримінальної справи, що розслідувалася, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не набував процесуального становища підозрюваного, обвинуваченого, а як власник майна чинним на той час кримінально-процесуальним законом не був наділений процесуальним правом ініціювати питання про звільнення його з-під арешту. Більше того, він не був навіть обізнаний про накладення даного арешту.
Отже колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що вимоги про звільнення майна з-під арешту ґрунтуються на праві власності ОСОБА_1 на нього, виступають способом захисту зазначеного права, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Так, матеріалами справи підтверджено, що постановою приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Тищенко І.В від 09.06.2022 відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - посвідченні договору дарування належної йому частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки за результатами перевірки фактів відсутності (наявності) заборони або арешту згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, отриманої приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Тищенко І.В. шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що у відомостях з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис про арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 10907233) на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1
Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладеного на майно порушується право позивача ОСОБА_1 , внаслідок чого він позбавлений змоги у повному обсязі користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд. Отже, право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб - шляхом зняття арешту з майна.
Доводи апеляційної скарги про те, що скасування постанови про накладення арешту від 28.02.2011 № б/н, якою накладено обтяження на майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є незаконним, оскільки досудове розслідування стосовно останнього триває та він перебуває у розшуку, то такі доводи є безпідставними, оскільки судом першої інстанції не вирішувалося питання про скасування постанови слідчого про накладення арешту від 28.02.2011 № б/н, якою накладено обтяження на майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням суду першої інстанції знято арешт лише з нерухомого майна, (реєстраційний номер обтяження: 10907233), що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Доводи апеляційної скарги про те, що питання щодо виключення з Єдиного реєстру заборони відчуження рухомого та нерухомого майна, обтяження № 10907233, яке здійснено помилково стосовно позивача відноситься до Київського міського нотаріального округу, то такі доводи також не заслуговують на увагу, оскільки були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381, 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційнускаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві Національної поліції України - залишити без задоволення.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 лютого 2024 року- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 31 липня 2024 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов