Справа № 341/390/23
Провадження № 11-кп/4808/316/24
Категорія ч. 3 ст. 309 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
29 липня 2024 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду
в складі суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря ОСОБА_6 ,
розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №1202209114000012за апеляційною скаргою з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25 березня 2024 року, згідно з яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_9 ,
Не погоджуючись із вироком, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить в якій просить вирок суду змінити, призначивши йому більш м'яке покарання, зокрема не пов'язане із позбавленням волі.
Вважає призначене покарання занадто суворим, оскільки він визнав вину, співпрацював під час досудового розслідування, щиро розкаюється та не оспорював фактичні обставини справи. Зазначає, що протягом відбування покарання в УВП його стан здоров'я значно погіршився, перебуває в громадянському шлюбі, має на утриманні двоє малолітніх дітей, також на громадських засадах директор клубу «Авторські пісні та поезії». Вважає, що вчинене кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 309 КК України не принесло жодної соціальної шкоди.
В доповненнях до апеляційної скарги захисник ОСОБА_9 , що діє в інтересах ОСОБА_7 просить вирок суду змінити, призначити ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 309 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та зі застосуванням положень ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки.
Сторона захисту зауважує, що під час судового розгляду за ч. 2 ст. 310 та ч. 3 ст. 307 КК України, сторона обвинувачення перед дебатами виявила бажання змінити обвинувачення обвинуваченому, та 05.02.2024 року, керівник Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_10 погодив обвинувальний акт у кримінальному провадженні, змінивши його на обвинувачення за ч. 3 ст. 309 КК України. Стверджує, що результатами судового розгляду даного кримінального провадження дослідженими доказами не підтверджено факту збуту наркотичних засобів будь-яким особам. Таким чином, у даному судовому провадженні не здобуто об?єктивних даних про те, що обвинувачений незаконно виготовляв і зберігав з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу і предметом яких були наркотичні засоби в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Зазначає, що обвинувачений ОСОБА_7 сприяв під час затримання, проведення досудового слідства і в подальшому судовому розгляді наголошував, що рослини він зрізав та висушив без мети збуту для власного споживання із лікувальними цілями, що вказує на його активне сприяння слідству, визнання вини ще на етапі затримання та щире каяття, саме за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 309 КК України. Сторона захисту вважає, що із врахування віку ОСОБА_7 , важкого стану здоров?я, щирого каяття, відсутності завданої шкоди, то його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, у зв?язку із застосуванням ст. 69 КК України та ст. 75 КК України, яке буде достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_7 у літньо-осінній період 2022 року, більш точного часу не встановлено, проживаючи за адресою: АДРЕСА_1 , на частині дамби, що насипана на березі річки Дністер, у межах вказаного населеного пункту, знайшов посів рослин конопель.
Розуміючи, що вказані рослини є нарковмісними, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаючи, що за незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів передбачена кримінальна відповідальність, діючи умисно, з метою подальшого використання їх частин для особистого вживання шляхом куріння, вимикав частину знайдених ним рослин коноплі та переніс їх до місця свого постійного проживання за вищевказаною адресою.
Упродовж літньо-осіннього періоду 2022 року, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_7 за місцем свого проживання, з метою виготовлення наркотичних засобів висушив вказані рослини, подрібнив та розмістив у кухні житлового будинку та господарських спорудах, де незаконно зберігав без мети збуту до 04.01.2023.
У вказаний день, 04.01.2023, під час проведення обшуку у господарстві за місцем проживання ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 , працівниками відділення поліції № 3 (м. Галич), у приміщенні кухні житлового будинку та у трьох господарських приміщеннях виявлено і вилучено стакан ємністю 150 мл, металевий посуд та 14 поліетиленових пакетів з вмістом у них подрібнених частин рослин зеленого кольору з характерним пряним запахом, подібним до канабісу і домішками зерен, подібних до плодів з насінням рослин коноплі, які містять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальна кількість якого у перерахунку на суху речовину та без врахування насіння становить 6115,7719 грама, що згідно Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України № 634 від 29.07.2010), є особливо великим розміром, які ОСОБА_7 незаконно виготовив та зберігав без мети збуту.
Під час апеляційного розгляду:
- обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_9 просили змінити вирок та призначити більш м'яке покарання;
- прокурор вважає вирок суду в частині призначеного ОСОБА_7 покарання законним та обґрунтованим, а тому просив його залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Частинами 1 та 2 ст. 65 КК України визначено, що суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
За приписами ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Згідно з ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дотримався вимог кримінального та кримінального процесуального закону, а також враховував практику Європейського суду з прав людини.
За змістом оскарженого вироку, відповідно до ст. 65 КК України, суд першої інстанції, призначаючи покарання, враховував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд першої інстанції відніс перебування у стані викликаному вживанням наркотичних засобів.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд першої інстанції не встановив.
При призначенні покарання ОСОБА_7 , суд першої інстанції враховував, що згідно ст. 89 КК України він раніше не судимий; має постійне місце реєстрації. Проживає з братом, де скарги та заяви від жителів села та сусідів на ОСОБА_7 не поступали; відповідно до характеристики голови ГО «Івано-Франківської обласної Федерації Греко-римської боротьби» ОСОБА_7 15 років приймав активну участь у розвитку федерації як фінансово так і фізичному розвитку молоді, де проявив себе як професійний, грамотний і відповідальний організатор. Витриманий, коректний, відрізняється пунктуальністю, високою вимогливістю до себе прагнення до професійного росту; згідно характеристиці президента клуба авторської пісні та поезії ОСОБА_7 у колективі підтримує гарні відносини, дружелюбний і скромний, за будь-яких обставин готовий до мирного вирішення суперечок.
За результатами обстежень, зроблених у ДУ «Івано-Франківська УВП № 12» ОСОБА_7 встановлено діагноз: ішемічна хвороба серця, симптоматична артеріальна гіпертензія, нейродермія.
Разом з тим, відповідно до довідки Філії ЦОЗ ДКВС України у Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях від 03 липня 2024 року (а.п. 115) вбачається, що ув?язнений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибув у Державну установу «Івано-Франківська установа виконання покарань (N? 12)» (далі - Установа) - 06.01.2023. По прибутті оглянутий лікарями Івано-Франківської міської медичної частини №12 філії (далі - Медична частина), проведено лабораторні та рентгенологічні обстеження. За час перебування в Установі ув?язнений ОСОБА_7 неодноразово звертався в Медичну частину в зв?язку з погіршенням стану здоров?я. За результатами обстежень встановлено діагноз: Цукровий діабет ІІ тип. Ішемічна хвороба серця. Симптоматична артеріальна гіпертензія. Нейродермія. Згідно даного діагнозу ув?язнений ОСОБА_11 отримує медикаментозне лікування в амбулаторних умовах Медичної частини згідно медичних протоколів та надається дієтичне харчування. На даний час загальний стан здоров'я ув'язненого ОСОБА_12 задовільний, лікування отримує в повному обсязі.
Також суд першої інстанції врахував вимоги ст. 50 КК України, та вважав необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.
ОСОБА_7 просить застосувати до нього ч. 1 ст. 69 КК України, посилаючись на важкий стан здоров?я, щире каяття, відсутності завданої шкоди від кримінального правопорушення.
Крім того, відповідно до довідки КНП «Свято-Михайлівської клінічної лікарні м. Києва» від 20 липня 2024 року адміністрація КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва», повідомляє, що вживання медичної марихуани (медичного канабісу) може використовуватись для лікування або зменшення/притуплення болю при хворобах, що зазначені в запиті лише у випадку призначення його лікарем з урахуванням попереднього огляду хворого, проведених аналізів та досліджень, та за відсутності протипоказань для призначення марихуани (медичного канабісу). Будь-яких даних про призначення такого лікування ОСОБА_7 матеріали провадження не містять.
Згідно заяви про визнання батьківства ОСОБА_7 , визнав себе батьком ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але колегія суддів зауважує, що цей факт не встановлено відповідно до закону України, а саме внесення даних в запис про народження дитини.
Суд апеляційної інстанції враховує ці обставини як дані, що характеризують його особу позитивно.
В той час, суд апеляційної інстанції вважає, що призначення більш м'якого покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , з врахуванням всіх фактичних обставин по кримінальному провадженні у їх сукупності, не відповідатиме цілям, передбаченим ст. 50 КК України, та загальним засадам призначення покарання, що визначені ст. 65 КК України.
Колегія суддів зауважує, що у зв'язку з особливо великим розміром наркотичних засобів
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції врахував вказані висновки Європейського суду з прав людини, й з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, відсутності обставин, які пом'якшують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, керуючись принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, дійшов обґрунтованого висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в ізоляції від суспільства і призначив покарання в межах санкції ч. 3 ст. 309 КК України, яке є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.
Оскільки істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність не допущено, а призначене покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 належить залишити без задоволення, а вирок суду - без зміни.
Керуючись ст. ст. 376,404, 405,407,409,419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25 березня 2024 року щодо ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 309 КК України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, обвинуваченим у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5