Житомирський апеляційний суд
Справа №274/826/24 Головуючий у 1-й інст. Базюк Ю. П.
Номер провадження №33/4805/766/24
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
01 серпня 2024 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Паламарчука С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу Паламарчука Сергія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 квітня 2024 року, якою останню визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, водій ОСОБА_1 24 січня 2024 року о 04-20 год у м. Бердичеві по вул. Данилівській, 25, керувала транспортним засобом MITSUBISHI, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, та вчинила адміністративне правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Паламарчук С.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що документи, на які послався районний суд як на докази вини ОСОБА_1 , є неналежними, недопустимими та недостовірними, містять розбіжності у часі. Зазначив, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутності його, як захисника та ОСОБА_1 без належного виклику, позбавивши можливості реалізувати свої права, передбачені КУпАП.
Одночасно ОСОБА_2 просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови посилаючись на те, що у судовому засіданні ні він, ні ОСОБА_1 не були, копію постанови згідно розписки він отримав 23 квітня 2024 року. З апеляційною скаргою скаржник звернувся 23 квітня 2024 року. На підставі викладеного вважає, що має право на поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 05 квітня 2024 року.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, у зв'язку з тим, що доводи скаржника щодо поважності причини пропуску строку узгоджуються із матеріалами справи, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Будучи належним чином повідомленою про день розгляду справи ОСОБА_1 вкотре в судове засідання не з'явилась, заяв та клопотань не подавала. За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч. 6 ст. 294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи.
Заслухавши пояснення адвоката Паламарчука С.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Судом встановлено, що вина ОСОБА_1 підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 757649 від 24 січня 2024 року; результатом тесту № 613 від 24 січня 2024 року - проба позитивна 0,51‰; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається, що огляд проведений за допомогою приладу Алкотест «Drager» за виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, з результатом огляду на стан сп'яніння 0,51‰; розпискою про інформування ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу; направленням від 24 січня 2024 року на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; висновком КНП «Бердичівська міська лікарня» від 24 січня 2024 року, медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння; розпискою про роз'яснення ОСОБА_1 прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; відеозаписами із службового автомобільного відеореєстратора та портативної нагрудної камери поліцейського.
Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні нею вимог п. 2.9 «а» ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На думку апеляційного суду процедура проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння була проведена працівниками поліції з дотриманням вимог закону.
Так, порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735(далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 .
За положенням ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Так, з досліджуваного судом відеозапису вбачається, що працівники поліції 24 січня 2024 року о 04-02 год. у м. Бердичеві по вул. Данилівській, 25 зупинили транспортний засіб автомобіль MITSUBISHI, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . На запитання працівників поліції, у зв'язку з чим водій здійснює керування автомобілем у комендантську годину, зазначила, що супутника щойно зупинили за кермом у стані алкогольного сп'яніння та забрали на огляд, а вона алкоголь не вживала. Разом з тим, працівник поліції виказав підозру про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку із запахом алкоголю з ротової порожнини та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер, на що вона погодилась та у службовому авто після роз'яснення порядку використання спеціального технічного приладу Драгер 6820 пройшла тест на стан алкогольного сп'яніння із позитивним результатом - 0,51 проміле. Із вказаним результатом ОСОБА_1 не погодилась та забажала їхати до медичного закладу на огляд.
У КНП «Бердичівська міська лікарня» ОСОБА_1 пройшла огляд із застосуванням приладу Драгер із різницею у 20 хвилин із позитивним результатом 0,51 проміле та 0,47 проміле відповідно, за наслідками якого лікарем ОСОБА_3 складено висновок про перебування останньої у стані алкогольного сп'яніння.
Далі водію роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, складені адміністративні матеріали, водія відсторонено від подальшого руху за кермом транспортного засобу.
ОСОБА_1 , всі складені документи підписала без заперечень та зауважень, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначила, що керувала автомобілем, щоб доїхати додому. На відеозаписі на запитання поліцейських чого сіла за кермо у стані алкогольного сп'яніння, пояснила це необхідністю доправити автомобіль додому, чим фактично визнала усвідомлення неправомірної поведінки та наслідки такої. Разом з тим, намагалась залагодити вказану ситуацію за допомогою особистих зв'язків та була попереджена працівниками поліції про безперервну відеофіксацію оформлення адміністративного правопорушення.
Зазначені вище докази суд першої інстанції вірно визнав належними та допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв'язку доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, а відеозапис із службового автомобіля та портативних камер поліцейських, на думку апеляційного суду, є послідовним та відображає достатньо повну інформацію щодо загальних обставин перебігу подій 24 січня 2024 року о 04-02 год у АДРЕСА_1 , дії учасників, не спростовує опосередковано зовнішні ознаки перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час згаданих подій та відповідає п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026 та вимогам ст. 251 КУпАП.
Розділом ІІ п. 7 Наказу МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Отже, законодавством України встановлений мінімальний показник вмісту алкоголю в крові 0,2‰, при наявності якого, можна стверджувати про перебування особи в стані алкогольного сп'яніння. Разом з цим, у водія ОСОБА_1 встановлений показник 0,51 ‰, що значно перевищує допустиму норму та свідчить про беззаперечне перебування останньої у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено й висновком КНП «Бердичівська міська лікарня» від 24 січня 2024 року.
Під час перегляду вказаного відеозапису апеляційним судом не встановлено будь-яких порушень з боку працівників поліції відносно ОСОБА_1 ст. 266 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ №1103 від 17 грудня 2008 року, якими закріплена процедура проведення огляду особи на стан сп'яніння.
Аргументи захисника ОСОБА_2 щодо розбіжностей у хвилинах проходження огляду ОСОБА_1 у медичному закладі, на думку апеляційного суду, є не значними та не спростовують фактичних обставин справи і на кваліфікацію дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не впливають. Згідно ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Окрім того, посилання адвоката щодо неналежного його повідомлення та повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи апеляційний суд вважає необґрунтованим, оскільки а.с. 8 містить заявку ОСОБА_1 , підписану 24 січня 2024 року про отримання повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлень. Повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення на 05 квітня 2024 року 09-30 год надіслано їй та її захиснику 21 березня 2024 року на номер телефону 8(063)3441480 та 8(096)8710396 відповідно.
Відтак районний суд, розглянувши справу у відсутності ОСОБА_1 та її захисника, визнавши причини його неявки неповажними, дотримався положень ст. 277-2 КУпАП щодо строків виклику особи.
Також матеріали справи свідчать про обізнаність ОСОБА_1 про перебування справи про адміністративні правопорушення у провадженні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, у зв'язку з раніше поданими захисником клопотанням про відкладення справи та ознайомлення з матеріалами.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що особа, яка приймає участь у справі повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Вказана справа була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно, і доводами апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовано.
За таких обставин, визнання суддею місцевого суду ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильним.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування чи зміни постанови судді районного суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Поновити адвокату Паламарчуку С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 квітня 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Паламарчука Сергія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 квітня 2024 року - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й.Григорусь