Житомирський апеляційний суд
Справа №295/1324/24 Головуючий у 1-й інст. Панченко Г. В.
Номер провадження №33/4805/785/24
Категорія ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
31 липня 2024 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Антонович О.С., захисника - адвоката Баньківського В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Грабчука Олександра Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Богунського районного суду міста Житомира від 23 квітня 2024 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Богунського районного суду міста Житомира від 23 квітня 2024 року об'єднано в одне провадження справи № 295/1324/24 та № 295/1326/24 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єднаній справі присвоєно № 295/1324/24.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, провадження у частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постановою Богунського районного суду міста Житомира від 25 квітня 2024 року виправлено описку в постанові Богунського районного суду міста Житомира від 23 квітня 2024 року, зазначено правильну дату вчинення ДТП - «15 січня 2024».
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 15 січня 2024 року о 00-16 год., у м. Житомирі по вул. Михайла Грушевського, 78, керуючи транспортним засобом «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб постійно контролювати рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції та бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортні засоби: «Iveco Daily», реєстраційний номер НОМЕР_2 , «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_3 , «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_4 , транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Грабчук О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, порушенням норм процесуального права. Зокрема вважає, що визнаючи водія винним у порушенні ст. 124 КУпАП, районний суд не врахував на момент ДТП складних погодних та дорожніх умов у вигляді мокрого снігу та слизької й засніженої дороги, що призвело до заносу автомобіля, а водій не зміг відвернути зіткнення. Також зазначив, що суддя районного суду неправильно зазначила у постанові дату вчинення ДТП - 15 серпня 2024 року та номер автомобіля НОМЕР_5 . Крім того зазначив, що пошкоджені автомобілі стояли на проїзній частині, де стоянка заборонена. Разом з тим огляд на стан сп'яніння був безпідставно проведений працівниками поліції з порушеннями, оскільки водію не озвучені ознаки сп'яніння, на підставі яких працівники поліції ініціювали проходження огляду, доказів наявності таких ознак у матеріалах справи немає. На думку захисника, відеозапис є неналежним доказом, оскільки наданий частинами, від керування транспортним засобом ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відсторонений не був, направлення на огляд у його присутності не складалось та містить розбіжності у часі з прибуттям поліцейських на місце ДТП. Адвокат вказав, що у медичному закладі у ОСОБА_1 були відібрані зразки крові, проте результат дослідження відсутній. Права роз'яснені водію по закінченню процедури огляду, а висновок про результати службового розслідування ГУНП в Житомирській області від 19 січня 2024 року, на який посилалась суддя районного суду, є недопустимим доказом. Захисник зазначив, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та звільняється від сплати судового збору.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення адвокатів Антонович О.С. та Баньківського В.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколами про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п.п. 2.9.а), 13.1, 12.1, 2.3 б) Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статтей 283, 284 КУпАП.
Так, частиною 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження, зокрема, транспортних засобів; керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно положень п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
За положеннями п. 13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Процедура огляду водія на стан алкогольного чи іншого сп'яніння також передбачена ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВСУ та МОЗУ №1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованої в МЮ України за №1413/27858.
З матеріалів справи вбачається, що висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст.130 КУпАП, - є обґрунтованими, оскільки підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, яким судом першої інстанції дано належну оцінку.
Зокрема, суд першої інстанції обґрунтовано визнав достовірними дані протоколів про адміністративні правопорушення про фактичні обставини події правопорушень, оскільки вони узгоджуються та підтверджуються вказаними у постанові доказами: протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 608668 від 15 січня 2024 року, серії ААД № 608667 від 15 січня 2024 року, які за змістом відповідають вимогам статті 256 КУпАП (а.с. 1, 52); висновком від 15 січня 2024 року щодо результатів медичного огляду у КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради за підписом лікаря ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців, різка зміна забарвлення обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці з направленням на огляд водія до медичного закладу КНП «ОМСЦ» ЖОР, здав кров, результат позитивний; рапортом працівника поліції старшого сержанта ОСОБА_3 від 15 січня 2024 року; доданою до протоколу схемою місця дорожньо-транспортної пригоди; письмовими поясненнями потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; копією висновку від 19 січня 2024 року про результати службового розслідування за фактом можливого порушення дисципліни капітаном поліції ОСОБА_1 (а.с. 18-39); дисками з відеозаписами правопорушення (а.с. 15).
Так, згідно відеозаписів із нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора із службового автомобіля працівників поліції, працівники поліції прибули на місце дорожньо-транспортної пригоди та виявили пошкоджені автомобілі, які стояли запарковані біля бордюру: «Iveco Daily», «Opel Vectra», «Mitsubishi Outlander» та автомобіль «Honda Accord під керуванням ОСОБА_1 - винуватця ДТП, який здійснив наїзд на вказані транспортні засоби. Встановивши особу водія, який виявився капітаном поліції працюючим у ГУНП в Житомирській області, поліцейські виказали підозру перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер, від якого він відмовився, щодо огляду у медичному закладі - надав згоду. У КНП «ОМСЦ» ЖОР результат технічного приладу Drager Alcotest проба № 1 о 01-28 год показав перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння (1,84 проміле) та через 20 хв - проба №2 - 1,90 проміле, з яким ОСОБА_1 не погодився та за його бажанням у останнього відібрали зразки крові на вміст алкоголю. Вищевказаний висновок ОСОБА_1 підписав. Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння було об'єктивно встановлено під час проведеного огляду лікарем закладу охорони здоров'я, що оформлено відповідним висновком, виданим на підставі акта медичного огляду, про що повідомлено водія. Даний висновок є чинним та ОСОБА_1 в установленому законом порядку не оспорювався, а тому безумовно підтверджує факт перебування водія в стані алкогольного сп'яніння.
В подальшому працівники поліції щодо ОСОБА_1 склали адміністративні матеріали, з яких останній підписав тільки протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Отже, дії поліцейських по виявленню у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та фіксації проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою технічних засобів відеозапису та у протоколі про адміністративне правопорушення у даній справі в цілому відповідають вимогам ст. 266 КУпАП України та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Зазначені вище докази суд першої інстанції вірно визнав належними та допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв'язку доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вказаних адміністративних правопорушень, а відеозапис із службового автомобіля та портативних камер поліцейських, на думку апеляційного суду, є послідовним та відображає достатньо повну інформацію щодо загальних обставин перебігу подій 15 січня 2024 року о 00-16 год. у м. Житомирі, по вул. Грушевського, 78, дії учасників, не спростовує зовнішні ознаки перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час згаданих подій та відповідає п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026 та вимогам ст. 251 КУпАП. Доводи апелянта про помилкові цифрові показники часу проведення відеозапису не впливають на його достовірність та не викликають сумнівів у відповідності відеозапису обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги щодо не оголошення водію ознак алкогольного сп'яніння, на підстав яких проводився огляд, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки працівники поліції неодноразово зазначали ОСОБА_1 про різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, що у повному обсязі узгоджується із відеодоказами. Окрім того, і сам водій зазначав, що «наробив біди та добре, що ніхто не постраждав».
Доводи скарги щодо не роз'яснення працівниками поліції водію прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, по закінченню процедури не заслуговують на уваги, оскільки Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, передбачено роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав й обов'язків, передбачених статтею 268 КУпАП під час складання протоколу, про що робиться відмітка у протоколі. Вказані положення працівниками поліції дотримані у повному обсязі.
Посилання адвоката на порушення водіями, транспортні засобі яких постраждали у ДТП, правил паркування, не підтверджені доказами, не є предметом розгляду даної справи про адміністративні правопорушення та на правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 не впливають.
Доказів щодо неналежності та необґрунтованості висновку про службове розслідування дисциплінарної комісії з проведення службового розслідування від 19 січня 2024 року, затвердженого начальником ГУНП в Житомирській області, захисником не надано та висновки районного суду щодо належності вказаного документи як доказу, у суду апеляційної інстанції сумнівів не викликає.
Окрім того, є безпідставними доводи апеляційної скарги щодо не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки з відеозапису вбачається, що водій від підпису протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відмовився та тимчасовий дозвіл отримувати не забажав, а з місця оформлення ДТП його забрала жінка, яку останній назвав сестрою. Натомість, не відсторонення водія від керування транспортним засобом не є підставою, що звільняє його від відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Апеляційний суд також зауважує, що допущена у постанові суду першої інстанції від 23 квітня 2024 описка щодо номера автомобіля ОСОБА_1 «Honda Accord» НОМЕР_5 , замість вірного НОМЕР_1 , є технічною помилкою і може бути виправлена шляхом постановлення відповідної ухвали та не є підставою для звільнення останнього від адміністративної відповідальності.
Доводи захисника щодо звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору з причин наявності у нього посвідчення учасника бойових дій, на думку апеляційного суду, не заслуговують на увагу, оскільки згідно положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримався вимог статтей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та закривши провадження в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови та не впливають на висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу адвоката Грабчука Олександра Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду міста Житомира від 23 квітня 2024 року - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь